З вдячністю за минуле, з надією на майбутнє
Я був і залишаюсь оптимістом стосовно України. Ніколи не любив Україну так сильно, як після Революції Гідності. Маючи можливість емігрувати успішно в другій половині 2014 року, все ж вирішив залишитись в Україні.
Останні два роки Україна кардинально змінюється. Ці зміни явно не відповідають очікуванням і супутні частим розчаруванням. Але, принаймні, всередині відчуваю впевненість, що з часом ми перетворимось на швидко зростаючу та багатіючу країну.
Багато приводів для оптимізму є також в подіях та реформах, які відбулись за останні два роки. Це особливо відчутно, коли більше занурююся в сам процес реформ.
Так, після Революції Гідності було прийнято в цілому 6 законів, до розробки яких долучились фахівці громадських організацій, які я очолюю. У цих законах ми позбулися або спростили 29 дозвільних документів в сільському господарстві, зруйнували існуючу де-факто російську монополію на українському ринку мінеральних добрив, поліпшили захист прав на землю та зламали основні корупційні схеми, що стосуються оренди державних земель. Працюючи стільки ж часу над законотворчістю за часів Януковича, нам не вдалось суттєво "просунути" жоден законопроект.
Зміна уряду дає можливість на зло "зрадофілам" також об'єктивно подивитись на те, що вдалось зробити в Україні за останні два роки та задати дуже високі очікування новому уряду. На мою думку, найбільш знаковими реформами та досягненнями країни були:
1. Відбиття російської агресії.
Мобілізація країни в умовах тотальної економічної розрухи та явно переважаючих сил ворога була феноменальною. Кількість активних військовослужбовців значно зросла. Хоча нижче наведених графік явно недооцінює прикладені зусилля, так як за визнанням керівництва країни на початок російської агресії в України було всього лише 5 тис. боєздатних солдатів:
Джерело: Світовий Банк
2. Підписання Асоціації з ЄС.
Даний документ містить значно більше, ніж зону вільної торгівлі з ЄС. В документі визнається Європейське прагнення України. З-поміж понад 2 тис. сторінок документу є посилання на прийняття десятків Директив ЄС, які покликані реформувати все починаючи від безпеки продуктів харчування до державних закупівель.
3. Створення Національної поліції.
Пам'ятаю як було незвично та заздрісно бачити в 2013 році в Грузії патрульних поліцейських, які не стоять в кущах, а реально колесять дорогами, намагаючись забезпечити безпеку громадян. Наразі реформа поліції, згідно багатьох опитувань громадян, залишається найуспішнішою реформою в Україні.
4. Більша енергетична незалежність.
Ми пережили зиму 2015/2016 без російського газу. А значить, ми стали трохи вільніші. Ми стали спроможні купувати газ в Європі, незважаючи на шалений тиск Москви та її намагання встановити монополію на європейському ринку газу.
Дякуючи витку долі, а саме значному здешевленню цін на нафту, імпортна ціна на газ також впала більш ніж вдвічі.
Тут слід також відзначити стабілізацію тарифів на газ, які все ж були дуже не популярними серед населення. Але цей крок був вимушений, і те тільки тому, що це вимагав МВФ.
Наша стара система цін на газ призводила до субсидіюванні багатих за рахунок бідних. Ось простий приклад чому:
Систему субсидіювання цін для всіх замінила система субсидій для тих, хто це потребує.
5. Стабілізація державних фінансів.
Незважаючи на дуже важкі економічні умови вдалося значно скоротити дефіцит державного бюджету та забезпечити платоспроможність країни. Незважаючи на катастрофічне падіння підтримки, уряду вдалось утриматись від популізму та забезпечити достатність коштів для фінансування всіх державних витрат:
Наразі баланс коштів уряду у відношенні до витрат знаходиться на рекордно високому рівні з часів незалежності. Це дає можливість поточному уряд комфортно проводити реформи та фінансувати армію не вдаючись до надзвичайних заходів.
6. Відкриті реєстри.
Можливо, такого немає в жодній країні. Наразі ви можете зайти на сайт підрозділу Мінюсту, ввести прізвище та отримати весь перелік нерухомості, корпоративних прав та автомобілів, якими володіє будь-яка особа.
Це безпрецендетний крок до відкритості, який дозволить не тільки зменшити рівень корупції, але й значно стимулювати створення якісних реєстрів та захист приватної власності.
7. Об'єднання громад.
Наразі в Україні вже створено 159 об'єднаних громад. Скоро майже 11 тисяч сільських рад та селищ утворять більш фінансово спроможні та сильні громади. Буквально на минулому тижні Верховна Рада зробила для цього надзвичайно важливий стимул – прийняла в першому читанні законопроект, який повертає на місця право розпорядження землею за межами населених пунктів.
8. Зниження податків на фонд зарплати.
Незважаючи на дуже скрутне фінансове становище, було знижено майже вдвічі навантаження на фонд заробітної плати. На жаль, зроблено це було доволі незграбно та не системно, що не дуже посприяло детінізації.
Але надихає те, що вперше в політичному просторі появився дуже сильний рух на спрощення та зниження оподаткування. Поки в цьому найбільш сильну роль відіграє Податковий Комітет Верховної Ради, очолюваний Ніною Южаніною.
9. Дерегуляція.
Було скасовано та спрощено десятки дозвільних документів та ліцензій. На превеликий жаль, це лише капля в морі. Адже в Україні налічується понад 1 тис. різних обов'язкових де-факто дозвільних процедур.
Складна бюрократична система державних органів виявилась абсолютно неспроможною і надто лінивою, щоб ініціювати суттєву дерегуляцію. Однак противитись їй ініціативам з боку громадськості уже немає сил. Будь-які законопроекти, спрямовані на дерегуляцію, проходили і уряд, і Верховну Раду "на ура". Нажаль, їх кількість та якість була часто надто низькою.
10. Реформа держслужби, скорочення державних органів.
Нарешті був прийнятий законопроект, який суттєво реформує державну службу, яка чітко розділяє відповідальність державних службовців та політичних керівників (міністрів); забезпечує прозору, незалежну, добре оплачувану роботу посадовців та посилює політичну відповідальність парламентських партій за делегованих керівників відомств.
Також скорочено кількість органів виконавчої влади з 75 до 64 (в т.ч. кількість контролюючих органів з 56 до 28), а кількість контролюючих функцій держави – з 1032 до 680.
Чого б хотілось від нового уряду:
1. Лібералізація економіки.
Поточне 162 місце України в рейтингу економічної свободи від Heritage Foundation є ганебним. Україні терміново потрібно переглянути значну кількість регуляцій, які гальмують розвиток підприємництва.
2. Захист прав власності.
В наших дуже прозорих реєстрах можна так само прозоро зареєструвати двох власників однієї земельної ділянки. Дуже хочеться, щоб Україна піднялась із такого ж ганебного 109 місця в рейтингу захисту прав власності.
3. Боротьба з корупцією.
Без коментарів. Але впевнений, що якщо успішно виконати перші два пункти, то третій буде щонайменше наполовину виконаний.
4. Податкова реформа.
На жаль, початі ініціативи щодо лібералізації податкової системи гальмуються. Звідкись взялась думка навіть про мораторій внесення змін до Податкового кодексу. Це може бути найгіршою і найбільшою помилкою нового уряду.
5. Залучення інвестицій.
У зв'язку з війною інвестицію в Україну були практично заморожені. На відновлення економіки потрібні вже не десятки, а сотні мільярдів доларів. Для цього потрібна ефективна фінансова система, а також середовище, де кожен інвестор почуває себе захищеним.
