Завдання України в ГУАМ: зона вільної торгівлі, інвестиції, звільнення окупованих територій

Одним із пріоритетів зовнішньої політики України має стати подальша інтеграція та посилення співробітництва в рамках ГУАМ. Створивши організацію в 1997 році, Грузія, Україна, Узбекистан, Азербайджан і Молдова засвідчили своє прагнення послабити економічний, енергетичний і, відповідно, політичний вплив правонаступниці імперії зла й інтегруватися в євроатлантичний простір. Згодом Узбекистан змінив курс, натомість у решти країн з'явилося ще більше спільного.

Придністров'я, Осетія, Абхазія, Нагорний Карабах, Крим, окремі райони Донецької та Луганської областей – окуповані напряму (але не виключно) військовими силами Росії. Площа цих територій дорівнює площі Болгарії, а населення становить 7 мільйонів осіб. Парадоксально, але вільна Європа – перша у світі за площею окупованих територій. На найдемократичнішому континенті шість сірих зон, де грубо та безкарно порушують базові права людини, міжнародне гуманітарне право, позбавляють свобод, доступу до інформації, якісних послуг і сервісів.

Цей ганебний факт ставить чимало завдань перед країнами ГУАМ. І ми інтенсифікуємо взаємодію. Нагадаю, в грудні минулого року в Києві відбувся саміт глав урядів наших країн. Серед планів поглиблення економічної співпраці створення зони вільної торгівлі і транспортного коридору. На березень 2020 року заплановане засідання молдовсько-української міжурядової комісії з питань економічного співробітництва. В січні працювала аналогічна українсько-азербайджанська комісія. Президент Володимир Зеленський нещодавно відвідав Азербайджан, найближчим часом очікуємо візит президента Ільхама Алієва до України.

За підсумками 2019 року товарообіг між Україною й Азербайджаном становив приблизно $900 млн, і ми маємо куди зростати. Є бажання спільно розвивати туризм, міжнародні перевезення, збільшити товарообіг, співпрацювати в енергетиці, агро, інфраструктурі. Азербайджан має розвинуту нафтовидобувну і газову галузь: за 9 місяців 2019 року країна експортувала нафти та газу на $14 млрд і $2,1 млрд, відповідно. Ще один напрям – взаємне інвестування. Азербайджан зацікавлений у наших інвестиціях і готовий вкладати в нашу економіку, зокрема після великої приватизації. Наприклад, їхні інвестори потенційно можуть придбати багатостраждальний Одеський припортовий завод.

Я став заступником парламентської асамблеї ГУАМ, а також заступником керівника групи дружби України з Азербайджаном. Тож відтепер сприяння двостороннім відносинам – одне з моїх безпосередніх завдань. Пріоритетними вважаю два напрямки: зона вільної торгівлі та відновлення територіальної цілісності наших країн, зокрема, напрацювання спільної політики щодо відновлення контролю над нині непідконтрольними ділянками державних кордонів.

Переконаний, вирішувати проблему окупованих територій потрібно спільно та комплексно. Наприклад, США розглядають кожну країну індивідуально. Натомість наше завдання – довести всьому світу, що це комплексна проблема, яка має одну передумову та одного ініціатора.

На уламках радянської імперії Кремль намагається відбудувати нову. Вторгнення Росії в Україну мало прокласти коридор від Абхазії до Придністров'я, відрізавши нашу країну від Чорного моря. Не було б конфлікту в Придністров'ї, якому сама Україна помилково посприяла, хто знає, які в Путіна зараз були б плани.

Коли СРСР розпався, конфлікти на територіях колишніх республік фактично були закладені наперед. Геноцидами і "великим переселенням" більшовики свідомо змінювали демографічний склад населення на окремих територіях, штучно розділили ту саму Осетію на Південну та Північну тощо. Усе це мало згодом вибухнути та "легалізувати" російську присутність. Отже, зараз країни ГУАМ мають спільну проблему - недобиті рештки Радянського Союзу. Протидіяти мусимо разом на політичному, економічному та дипломатичному напрямках. Європа має бути звільнена від російської окупації.