Обкладання ставками ПДВ онлайн-освіти та електронних книг стане помилкою

Верховна Рада готується підтримати в другому читанні законопроєкт 4184 – так званий податок на Google. Він вводить ПДВ на всі електронні товари і послуги, які ми зараз купуємо онлайн. До списку потрапляють послуги усіх відомих і невідомих онлайн-сервісів: Netflix, Amazon, Google, Chess.com, антивірусні програми, онлайн-реклама, онлайн-освіта, онлайн-книги.

Я голосував проти в першому читанні і не бачу причин підтримувати його в другому також. Законопроєкт активно лобіюється власниками рекламних агентств та власниками телеканалів. Вони бачать введення ПДВ на рекламу як спосіб отримати рівніше конкурентне поле для гри. Це я ще зрозуміти можу. Адже дійсно, постачальники онлайн-реклами з-за кордону ПДВ не платять, а місцеві агентства і телеканали – платять.

Але я категорично не можу погодитись із цілою низкою додаткових послуг, на які пропонується ввести ПДВ. Насамперед ідеться про онлайн-освіту та електронні книги.

По-перше, більша частина онлайн курсів та всі без винятку електронні книги стануть на 20% дорожчими. Це неправильно по своїй суті. Доступ до освіти не повинен оподатковуватись ПДВ суто із соціальних міркувань.

В Україні освітні послуги уже звільнені від ПДВ. Також звільнені від ПДВ і будь-які книги вітчизняного виробництва (у тому числі електронні). У зв'язку з тим, що освітні послуги в Україні та українські книжки мають ставку 0% ПДВ, то немає жодних виправдань чому освіта чи книги, куплені онлайн в нерезидентів, повинні обкладатись додатково податком 20%. Такі пропозиції видаються спробами зробити закордонні книги та освіту менш доступними для українців.

Наразі до другого читання пропонується перелік того, що отримає додаткову націнку у 20% у разі купівлі в нерезидентів онлайн:

У плані освітніх послуг пропонується оподатковувати ПДВ таке:



У першому читанні пропонувалось у принципі оподатковувати будь-які освітні послуги без винятку. До другого читання ми отримали уточнення стосовно того, що йдеться про онлайн- курси, проводяться без участі людини. Крім того, додатковою нормою вказується, що ставкою ПДВ не обкладається підготовка по спеціальностях вищих учбових закладів. Також для того, щоб попасти під ставку ПДВ постачальнику потрібно буде набрати таких послуг на 1 млн грн.

Це все одно залишає отримання онлайн-освіти дуже проблематичним. По-перше, не лише освіту по спеціальності вишів отримують онлайн. А як же дитяча освіта чи професійно-технічна? Про неї в законопроєкті винятки робити чомусь не захотіли. А є ще такі прості речі, як курси особистісного зростання, кулінарні, ігрові і ще безліч корисних речей для розвитку.

По-друге, всі постачальники будуть змушені реєструватись у нашій Податковій службі, здавати звіти, платити штрафи у разі неправильного їх подання і т.п. Це, як мінімум, вимагає наймання на роботу місцевого бухгалтера. Ринок українських освітніх послуг дуже малий. Це в Польщі і Німеччині будуть іти на будь-які витрати, щоб зберегти клієнтів. В Україні просто думатимуть, чи це потрібно взагалі.

Тут згадуємо всі нюанси спілкування з Податковою в реальному житті. До сервісного відомства нашим податківцям, на жаль, ще дуже далеко. Реалії адміністрування податку з книжок та онлайн-курсів можуть виявитись надто неприємними для звиклих до нормальних послуг нерезидентів.

По-третє, запропоновані винятки надто розмиті і призведуть до максимального трактування Податковою в бік сплати податків. Адже як можна реально перевірити чи онлайн-курс відповідає програмі вишу? Лише перевіряючи програму курсу. Адже назвати курс можна будь-як, а навчати по факту – іншого.

Тобто пропонується формула, за якої податківці будуть вирішувати, яка освіта правильна, а яка ні. А неправильні неофіційні оподатковуватимуть. Це ідеологічно неправильно.

Щодо онлайн-книжок. Це взагалі порушує всі норми і практику ЄС. Свого часу ЄС дійсно запровадив ПДВ на всі онлайн-послуги. Тоді онлайн-книги попали просто під визначення програмного продукту і автоматично потрапили під повну ставку ПДВ.

ЄС швидко зрозумів свою помилку і в 2018 році дозволив країнам-членам встановлювати на онлайн-книги окремі ставки. Після чого їх або масово знизили, або скасували.



Джерело: https://www.amazon.co.uk/gp/help/customer/display.html?nodeId=GSF5MREL4MX7PTVG

У 2020 році повністю скасувала ПДВ на онлайн-книги Велика Британія. Як правило, країни ЄС приводять ПДВ до ставок на фізичні книги, які є у них часто зниженими. В Україні ставка ПДВ на книги є 0%. Відповідно, логічно щоб на онлайн-книги теж була нульова. Але в нас вирішили запропонувати 20%.

Я з цим не згоден і закликаю колег у Верховній Раді виключити із законопроєкту оподаткування хоча б онлайн-освіти та онлайн-книг. Я не згоден також з оподаткуванням всіх інших сервісів, які є в законопроєкті, окрім реклами. Але потрібно виключити хоча б ці соціальні речі.

П.С. Якимось чином аргументи виключити себе до другого читання знайшли оператори азартних ігор. Якщо в першому читанні підлягали оподаткуванню ПДВ азартні ігри з нерезидентами, то до другого читання ці положення зникли. Хоч в Україні і заборонено надавати послуги з азартних ігор нерезидентами. Думаю, якщо таку пільгу змогли отримати оператори азартних ігор, то онлайн-курси та онлайн-книги теж звільнити можемо.