Як співчуття іноземців конвертувати в гроші на армію
Відкриваєш стрічку соцмереж, а кожен другий пост – збір коштів для наших захисників. Всі ми донатимо, отже, всі і розуміємо, що мова завжди йде про великі суми. Одні банки закриваються швидко, інші – можуть "висіти" тижнями. І такі заминки з закупівлею розхідників – амуніції, автомобілів, тепловізорів, коптерів, приладів нічного бачення та іншого – коштують життів, які вони могли б вберегти. Нація згуртована як ніколи, без сумнівів, кожен намагається донатити посильні суми, але економічна ситуація в країні, рівень безробіття та доходів на другий рік війни, на жаль, пояснюють той факт, що грошей виключно українців для закриття усіх необхідних потреб армії, які не покриває державний бюджет, вже недостатньо.
З початку великої війни мені вдалося залучити понад 2 мільйони $ з-за кордону на допомогу Україні. Не знаю, це мало чи багато, однак мова буде йти не про самовихваляння. Я хотів би поділитися порадами, як це може робити кожен, не дивлячись на те, в Україні ви чи за кордоном, вже маєте там зв'язки чи ще ні.
Пункт N1: Де шукати кошти?
World giving index – рейтинговий список, в якому оцінюються понад 140 країн світу за рівнем благодійності. Ми бачимо, що в топ-10 входять переважно англосаксонські держави – США, Велика Британія, Канада, Австралія, Нова Зеландія тощо
Але жодна з них не зрівняється з економічною могутністю Сполучених Штатів. США – це 25% світової економіки, там заробляється кожен четвертий долар, 40% світових мільйонерів знаходяться саме там. Власне, ця країна надає нам найбільшу військову допомогу, тому і цивільне населення (в переважній більшості) дотримується цієї ж політики уряду та щиро готове до донатів.
Тому найбільше грошей для України можна знайти, шукаючи виходи на багатих американців. Це – завжди джекпот. Як знайти виходи – знайомі, знайомі знайомих. Якщо ви живете там – через контакти з місцевою владою. Якщо в Україні – через представників діаспори. Також є сайти, які допомагають стоворити фандрейзингові кампанії, такі як, наприклад, GoFundMe. Якщо забити в пошук по сайту слово "ukraine", таких зборів коштів там можна знайти сотні.
Пункт N2: Чому в цьому зацікавлені і американці теж?
У Штатах надаються податкові пільги фізичним особам, які жертвують гроші громадським організаціям. В середньому, тому, хто це робить, уряд повертає плюс-мінус 30% від подарованої суми. Тобто, для збору коштів на Україну обов'язкового потрібно запартнеритись з якоюсь NGO, яка погодиться для вас збирати гроші, в або їх вам перенаправляти, або купувати те, що вам потрібно. Ключове слово для такої організації – статус 501 (С3).
В простому онлайн пошуку ви можете знайти багато таких, у різних регонах Америки, з різними ідеологіями та напрямами діяльності. І на рахунок ціни: якщо в мирний час вони брали за це до 5%, то зараз для України всі це роблять безкоштовно.
Якщо ви вже маєте донорів, але не можете знайти посередницьку неурядову організацію – звератйтесь до мене напряму у Facebook.
ПунктN3: Викликати емоції
Може прозвучати доволі цинічно, але так це, на жаль, працює: іноземцям не можна "продавати" фотозвіти, де ти просто сухо тримаєш придбані за їх кошти товари для ЗСУ в руках, вишенька на торті – ще й закритим обличчям. Ми переживаємо трагічні часи, криваву війну, геноцид, безумовно, але як би нам важко не було, варто пам'ятати, що зараз є тисячі родин в Туреччині, які залишились без житла. Що 50 мільйонів людей у світі перебувають на межі голоду. Що жінок Ірану вбивають за відмову носити хіджаб. В здоровому сенсі цього слова, ви конкуруєте зі знедоленими усієї земної кулі за кошти донорів. А перемагає той, хто викличе в них найбільше емоцій – не шаблонні презентації, не суха статистика, не звіт радянського типу "дякую, добрий дядько, за наше щасливе дитинство" біля подарунку, який має доводити, що ви його не вкрали і не перепродали. Надважливий, якщо не вирішальний елемент у фандрейзингу будь-яких масштабів – ділитись особистою історією. Відео на 10-20 секунд, в якому парамедик у купленому спонсором автомобілі рятує пораненого. Як солдат передає привіт і каже, умовно, що раніше було холодно, а тепер у термобілизні – тепло. Як аеророзвідник з пультом від дрону розповідає, що це його очі, і тепер легше бачити й нищити окупантів. З мого досвіду даю 100% гарантію: донор це подивиться і дасть ще. А це у нашій справі – головна мета.
Сподіваюсь, цей матеріал буде корисним. Якщо хтось вже робить кроки в напрямку залучення фінансування з-за кордону, але не вистачає контактів – чекатиму на повідомлення у соцмережах. Або якщо потрібна допомога з закупівлею товарів та їх логістикою. Про це напишу згодом окремо. Слава Україні й тим, хто наближає нашу славну перемогу щодня.
