Смерть на совісті депутатів коаліції
Днями в нелюдських умовах у в'язниці помер Олександр Рафальський. Засуджений за злочин, якого не вчиняв, він провів у в'язниці 14 років.
Ще менше довелося чекати своєї смерті двом іншим засудженим у цій справі – Володимиру Харченку і Степану Чернаку. Вони, як і Олександр Рафальський, померли в неволі за загадкових обставин.
Чотирьох чоловіків (живим залишається лише В'ячеслав Барановський) засудили до довічного позбавлення волі за сфабрикованою справою про вбивство. До Олександра застосовували тортури, його били, катували електричним струмом. Над його головою стріляли з вогнепальної зброї, його змушували копати собі могилу – все, аби вибити зізнання. Всі ці факти підтверджені численними висновками і рішеннями.
Олександр ніколи визнав своєї провини, але це його не врятувало.
Але його міг врятувати український парламент. Смерть Олександра Рафальського – на совісті тих народних депутатів, які блокують прийняття в цілому законопроекту N2033а про відновлення прав свавільно засуджених. В першому читанні проект було прийнято майже рік тому, 26 листопада 2015 року. З тих пір він неодноразово був у порядку денному, але жодного разу не розглядався.
Ідея закону проста – дати можливість в судовому порядку переглянути вироки осіб, засуджених за радянським КПК 1960 року без достатніх доказів. Адже значна частина цих справ – це застарілі і замовні справи, "повішені" на людей, які до скоєння цих злочинів не мають жодного стосунку. Людей, які ніколи не були б засуджені за чинним кримінально-процесуальним законом.
Але, на жаль, депутати вже цілий рік зволікають попри позитивний висновок комітету, підтримку експертів і наполягання на розгляді керівництвом парламенту і профільного комітету. Причиною цього є надто сильне лобі прокурорів і міліціонерів, яким у випадку виправдання засуджених доведеться відповідати власною кар'єрою. За неофіційними даними під впливом цього лобі прийняття закону активно блокує Блок Петра Порошенка і значна частина депутатів Народного Фронту.
Закон вкотре стоїть на порядку денному на цей четвер, 3 листопада. Але за нього може вчергове не вистачити голосів "завдяки" депутатам, для яких кар'єри прокурорів важливіші за людські долі і життя.
Олександра, на жаль, уже не врятувати.
Але можна врятувати ще більше 100 людей, які знаходяться в неволі в стані "смерті в розстрочку". Людей, які через відсутність в Україні механізму перегляду свавільних рішень приречені померти за гратами.
Цю ситуацію можна виправити вже цього четверга. Все в руках депутатів. Якщо, звичайно, окрім кешу і годинників у них залишилися хоч якісь інші цінності.
P.S. Чому законопроект не має нічого спільного з "рецидивісти вийдуть на свободу" і з "законом Савченко" експерти пояснювали вже неодноразово. Ще раз про це коротко нижче (в кращій якості – за посиланням).
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
