28 травня 2021, 11:35

Падіння капітальних інвестицій: про що це говорить.

Падіння капітальних інвестицій в Україні у першому кварталі склало 9,5%.

Ця новина від Держстату на "ЕП" пройшла не дуже поміченою. Проте вона дуже тривожна.

Нагадаю, у 2018-2019 роках капінвестиції зростали і становили 16,4% і 15,5% відповідно. Вже у 2020-му ми отримали катастрофічне їх скорочення на 38%. До цього додалось падіння у першому кварталі 2021-го ще майже на 10%. Схоже на локомотив, який набирає швидкість у геометричній прогресії і несеться у прірву. Лише у галузі будівництва – падіння склало 19%, я не говорю вже про сфери торгівлі, освіти, туризму, телекомунікацій, мистецтва, де ситуація не менш жахлива.

Такі показники свідчать про одне: капітальні вкладення на створення нових, реконструкцію і технічне переоснащення діючих основних фондів компаній йдуть лише за рахунок власних коштів компаній. Власних! Банківські механізми та кредитування не працюють, замість інвестицій в розвиток реального сектору економіки фінансові активи заливають в державні цінні папери. Жоден з останніх урядових "проектів" не запрацював на економіку країни. Розпіарена державна кредитна програма "5-7-9" насправді не вплинула ні на сектор будівництва, ні на економіку в масштабах країни. Іпотечне кредитування не працює; закон "Про держпідтримку інвестиційних проектів зі значними інвестиціями" залишився законом без інструментів його реалізації, а якщо уважно подивитись, то й сфера виробництва практично в ньому відсутня. Фонд енергоефективності (який міг би інвестувати у реновацію житлового сектору, маючи 6 млрд гривень) теж не працює. Незрозуміло тільки, звідки уряд бере цифри про "зростання інвестицій", "кількість виданих кредитів" і т.д., про які регулярно звітує. Звідки? Коли навіть офіційна статистика показує зворотнє.

Ще більш тривожною виглядає ця ситуація на фоні світових тенденцій і трендів. Інвестиції зростають лише у двох сегментах: виробництво агропродукції та гірничорудного комплексу. Світові ціни на зернові та гірничорудну сировину (залізну руду і сляби) злетіли, отримавши на "своє" поле гравців з фінансового ринку, бажаючих зіграти на спекулятивних цінах. Тож виробники цього сегменту отримали надприбутки і можуть інвестувати в модернізацію підприємств, до речі, вимоги щодо декарбонізації галузі не за горами. Також, минулий маркетинговий рік завершився новим історичним рекордом – Україна експортувала майже 57 млн тон зернових та зернобобових на 9,6 млрд $. У 2020-му з України на зовнішні ринку було поставлено сталі та металопрокату на $9 млрд, руди – на $4,4 млрд (27% усього товарного експорту України за минулий рік). Наразі, частка саме сировинної продукції в українському експорті складає понад 70%. В той же час прийняті закони про ринок с/г землі залишаються на папері, уряд до цього часу не розробив нормативну документацію і не показав аграріям реальних інструментів і механізмів реалізації ринку. Навпаки ми бачимо, як відновлене міністерство АПК так і не може запрацювати на повну силу без структури і достатньої кількості фахівців Не може оговтатись після нищівного удару у вигляді безглуздої ліквідації в 2019-му міністерство, яке формувало державну політику в другій за валютними надходженнями в країну галузі.

Очевидно, що українські підприємства не мають можливостей перевести вироблену сировину у високомаржинальну продукцію та реальні інвестиції у розвиток. Чому Україна, експортувавши понад 57 млн тон зерна, отримує 9,6 млрд $ виручки, тоді як Нідерланди, вирощуючи всього 12 млн тон зерна, в той же час отримують від галузі переробки агропродукції 112 млрд євро? Чому будівництво, яке підтягує за собою розвиток декількох суміжних галузей, сьогодні потерпає від падіння капітальних інвестицій і не може розвиватись?

Український уряд у свою чергу ніяк не реагує, не вживає жодних адекватних заходів. Мабуть, живе в якомусь своєму окремому світі вигаданих цифр і показників...

Сумно і складно дивитись на це. Дивитись, як за два останні роки, після постійного зростання капітальних інвестицій протягом 16 кварталів аж до до серпня 2019 року, все зведено нанівець. Залишається тільки один вихід – робити ставку на децентралізацію та реформоване місцеве самоврядування та голів громад, які сьогодні, не зупиняючись, шукають інвесторів, пропонують індустріальні парки, земельні ділянки, інфраструктурні рішення, працюють над головним – збільшенням ПДФО та доходів громади аби впоратись з навантаженням на свої бюджети. В цей час важливо в усіх нормативних актах уряду – чи це стосується ринку землі, чи підтримки кредитування, чи податкової політиці, чи реновації житлового сектору – давати більше повноважень місцевому самоврядуванню! Сьогодні це єдиний локомотив, який здатний витягти українську економіку з прірви і вберегти від падіння капітальних інвестицій!

powered by lun.ua

Падіння капітальних інвестицій: про що це говорить.

Падіння капітальних інвестицій в Україні у першому кварталі склало 9,5%. Ця новина від Держстату на "ЕП" пройшла не дуже поміченою. Проте вона дуже тривожна...