Харизма Ющенка в межах статистичної похибки
Вчорашнє голосування на київських виборах продемонструвало, що великі національні політичні проекти на регіональному рівні можуть програвати своїм меншим колегам. Вперше ця тенденція окреслилася на місцевих виборах 2006 року. Причому це підтвердило відсутність кореляції результату на виборах до ВР та місцевих виборах.
Якщо вести професійну дискусію, слід визнати кілька фактів. По-перше, Черновецький переміг і став легітимним міським головою. Щоправда, така легітимація триватиме менше 2 років і легкої прогулянки для нього не буде. Близько 70% киян знову проголосували проти нього. При цьому з урахуванням 50% явки його 30% голосів у підсумку перетворюються на 15% підтримки в Києві. Тут знову варто говорити про спотворений закон про вибори, який позбавив приблизно половину киян, що мешкають у місті, проте не мають столичної реєстрації, можливості взяти участь у голосуванні.
По-друге, головна несподіванка для сторонніх – друге місце Турчинова. За 6 тижнів кампанії він вдесятеро наростив рейтинг з 2% і вийшов на результат, який не прогнозувала жодна соціологія. Відтак, у 2010 році Турчинов матиме найкращі шанси стати єдиною альтернативою для всіх, хто не підтримує Черновецького.
По-третє, Київ не перетворився на Сталінград для Тимошенко, адже БЮТ повторив результат 2006 року. Стратегічно кампанія БЮТу була найтяжчою, адже на рейтингу блоку відбивалися всі проблеми діяльності уряду. Не кажучи про обвал долара, до якого Кабмін не мав жодного відношення і який в підсумку негативно вплинув на кінцевий результат БЮТ.
З фахових позицій, результат БЮТ зараз і у 2007 році не можна навіть порівнювати, адже у вересні 2007-го не було ні Блоку Черновецького, ні Блоку Кличка, ні Блоку Катеринчука.
По-четверте, я розумію, яку реакцію може викликати наступна оцінка. Проте Ющенко після виборів – навіть не Наполеон після Ватерлоо. Адже імператору перемогти завадила, як відомо, нежить. Ющенко після Києва – політичний труп. Адже мізерний результат НУ-НС – виключно заслуга його секретаріату, а ніяк не Луценка, на якого зараз намагатимуться повісити всіх собак. Те, що Президент сприяв окремій участі Катеринчука і Омельченка – у мене не викликає жодних сумнівів. НУ-НС став жертвою політики "Папи", яка полягала у збереженні Черновецького. Отже, в кінцевому підсумку, Ющенко таки отримав свій Сталінград, якого він так прагнув.
Говорячи мовою соціології, харизма президента опинилася в рамках статистичної похибки.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.