Гінекологічна глибина Радбезу

Слухаючи вчора "відкриту" частину засідання РНБО, я не міг позбутися вкрай гидкого відчуття. Адже такого ганебного спектакля, яке опускає авторитет державної влади в очах громадян і світу (Президента, уряду і самого РНБО) в далекі гінекологічні глибини, я не бачив ніколи. І сподіваюся більше ніколи не побачити.

Годинний спіч гаранта, який як стара і сварлива бабця сварить на телекамери уряд, вже не дивує.

Коли Віктор Андрійович тільки обралися в президенти і приїхали на представлення секретарем РНБО Петра Порошенка, всім заколисаним помаранчевими гаслами співробітникам РНБО – і мені у тому числі – вже було зрозуміло, що глава держави не має найменшого уявлення про те, чим має займатися Рада нацбезпеки.

Це було зрозуміло вже по півторагодинній культурологічній лекції, яку ВАЮ прочитав впавшим у коматоз від нескінченних згадок з історії України, керівникам Апарату Радбезу.

На той час Радбез ще представляв собою дієву і професійну структуру, хоча вже мало чим нагадував налагоджений за часів славного ВП (Володимира Горбуліна) механізм. За перший рік президентства Віктора Андрійовича РНБО залишило чимало професіоналів. Остаточно в гінекогічну глибину Апарат Радбезу занурився вже при останньому секретареві.

Вчорашня трагікомедія вже не дивує – це майже логічний фінал ставлення Ющенка до РНБО. Але на жаль, ще не кінець. Як в тому анекдоті – авторитет РНБО досяг дна і почав копати.

Адже рівень нинішніх очільників Радбезу – Богатирьової, Пишного, Гавриша іже з ними – суть президентського уявлення про масштаб діяльності РНБО і його завдання у захисті національної безпеки.

У світлу путь, Вікторе Андрійовичу!