Если враг не сдается – его уничтожают (И.В.Сталин)
Ганьба Запоріжжя із встановленням пам'ятника Йосипу Сталіну стала ганьбою всієї країни. Кілька днів тому Ганна Герман на 5 каналі публічно пообіцяла "Не йдеться про жодний пам'ятник". Вона також сказала дослівно "Але ми домовилися, що треба, щоб люди в місті вирішили, чи хочуть вони Сталіна на будь-якому сантиметрі своєї землі", – додала вона.
Ще раніше офіційний представник влади (!) віце-прем'єр-міністр України Володимир Семиноженко заявляв, що влада не перешкоджатиме спорудженню пам'ятника, щоб "не загострювати зіткнення різних думок".
"Коли йдуть громадські ініціативи, а Україна різна, ми їх не тиснутимемо. Тому що ми не хочемо ламати через коліно думки людей і в принципі це не наш стиль роботи. Такий стиль був характерний для колишньої влади", – сказав Семиноженко.
Не дивно, що подібне політичне варварство викликає стан ідіосинкразії у західних партнерів. Місяць тому разом з професором Гаранем на конференції "Геополітичне становище України після президентських виборів" у Ризі (а це було ще до харківських домовленостей) саме наведений мною факт невтручання української влади у встановлення пам'ятнику Сталіну вщент розбив ілюзії європейських дипломатів про стабільність та передбачуваність нашої влади. Я дуже добре пам'ятаю шок депутів латвійського Сейму та держсекретаря закордонних справ Латвії.
Ще більш конкретно висловився комісар Ради Європи з прав людини Томас Хаммарберг, який назвав дуже невтішним повідомлення про можливість спорудження пам'ятника Сталіну в Україні.
"Звичайно, хтось може сказати, що є право на свободу слова і тому подібне... Але такі повідомлення є дуже невтішними", – сказав він.
Комісар зазначив, що спорудження пам'ятника Сталіну в Україні, яка потерпіла від комуністичного режиму, зокрема, пережила Голодомор, виглядало б як вшанування винних у злочині.
"Правда повинна стати відомою. Меморіали повинні бути на честь жертв, а не на честь диктаторів", – наголосив Хаммарберг.
Тим часом, причина, через яку комуністи так сильно переймалися встановленням пам'ятника, може виявитися більш прозаїчною, ніж вшанування пам'яті диктатора. Очевидно, в такий спосіб Петро Симоненко прагне відволікти увагу своїх соратників та виборців від факту ганебної праці пролетарської партії в одній коаліції зі "злочинним олігархічним режимом".
Всім шанувальникам творчості Йосипа Віссаріоновича з КПУ та Адміністрації президента, варто пригадати ще одну цитату "великого вождя радянського народу"
"Отмирание государства придет не через ослабление государственной власти, а через ее максимальное усиление".
P.S. Московские ветераны считают оскорблением портреты Сталина на улицах столицы
Против инициативы московской мэрии установить плакаты с изображением вождя на городских улицах в День Победы выступили ветераны Великой Отечественной войны
"Почему-то к 65-летию Победы москвичам предлагают вновь смотреть на продукцию сталинского агитпропа, – говорится в обращении группы ветеранов, опубликованном в СМИ. – Мы считаем это решение не просто личным оскорблением для всех нас и для народа, завоевавшего Победу. Мы убеждены, что это решение оскорбительно для всей страны, что оно подрывает престиж России".
Ветеранов не убеждают доводы столичных властей, которые называют их не иначе как "демагогией". Фронтовики убеждены, что человеку, уничтожившему военную элиту, не место на улицах Москвы в День Победы.
По мнению ветеранов, решение московских властей "подрывает и величие самой Победы, доставшейся такой немыслимой ценой. Недопустимо в День Победы вывешивать портреты палача и убийцы. Мы призываем мэра Москвы отказаться от своего решения", сообщает ИА "Моссовет".
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
