13 квітня 2021, 16:38

Територіальна оборона – опора державності

Сьогодні на наших кордонах збираються десятки тисяч живої сили та тисячі одиниць техніки російського ворога – це нас не має лякати, але повинно мотивувати до дій. Натомість у Верховній Раді з 16 грудня 2020 р. припадає пилом законопроект "Про територіальну оборону". Він досі не пройшов навіть через профільний комітет Верховної Ради. На розгляд законопроекту "Про обчислення часу в Україні" Верховна Рада знайшла час, так само як і на звільнення виробників вакцин від відповідальності за негативні наслідки. А часу на прийняття ключового для національної безпеки закону не знаходиться.

Всі ці роки Азовський рух власними силами без підтримки держави займався підготовкою українського народу до повномасштабного наступу РФ. Проведені сотні вишколів у всіх областях України, крайній з них – вишкіл з територіальної оборони 10.04.2021 в с. Бузова Київської області за участі генерал-майора Сергія Кривоноса. Навчання зібрали більше 300 учасників: ветеранів АТО/ООС, патріотів і свідомих громадян з усієї України. Вишкіл ми проводили своїми силами без допомоги держави. І це не дивно.

З чого все починалось?

З 1991 р. на розбудову територіальної оборони українське вище військово-політичне керівництво не виділяло ні коштів, ні засобів. Наша влада не збиралася ні з ким воювати, тому була "не потрібна" ні боєздатна армія, ні флот, ні авіація, ні тим паче територіальна оборона.

Наслідки цього ми побачили в 2014 р. Генеральний штаб масово формував добровольчі батальйони територіальної оборони. "Неочікувано" виявилося, що всі наявні паперові структури ні до чого не придатні. А новостворені добробати воювали на рівні з бригадами ЗСУ, а МВС формував аналогічні за призначенням батальйони патрульної служби міліції, які ставали штурмовими батальйонами – Азов, Донбас, Дніпро-1 тощо.

Бої під Іловайськом 2014 р. показали, що батальйони територіальної оборони та добровольчі батальйони МВС не можуть повноцінно замінити собою регулярну армію у зіткненні з ворожими армійськими підрозділами.

Після Іловайська про територіальну оборону забули. Адже потенціал добровольчого руху можна було використати для формування боєздатних підрозділів територіальної оборони в кожній області, залучаючи ветеранів, що поверталися з АТО/ООС.

Наразі війська територіальної оборони (ВТрО) формально виконують роль резервного компонента Збройних сил України, призначеного для територіальної оборони. З 2020 року підпорядковуються новоствореному командуванню територіальної оборони. Проте на практиці до заявленої штатної чисельності ВТрО – 423428 осіб дуже далеко.

Значення загонів тероборони в історії

Фінляндія – Шуцькор

Історія дає десятки прикладів, коли наявність дієвої системи територіальної оборони ставала вирішальним фактором у війні. Найяскравіший – це Фінляндія в російсько-фінській війні 1939-1940 рр. Ще з часів першої війни проти російських більшовиків 1917-1918 рр. у Фінляндії існувала широко розповсюджена мережа самооборони (Суойелускунта або Шюцкор), яка виконувала роль територіальної оборони та була допоміжною частиною Збройних сил Фінляндії.

Напередодні нападу СРСР на Фінляндію в 1939 р. в Шюцкорі перебувало більше 100 тисяч фінів, які після нападу СРСР моментально з'явилися на пункти мобілізації у власному споряджені, а багато хто і з власною зброєю. Шюцкорівці стали ядром багатьох новосформованих фінських армійських з'єднань в 1939 р. З офіційного статуту Шюцкору: "У мирний час завданням Шюцкора є стимулювання і збереження боєготовності серед народу, а також його духовний і фізичний розвиток. Шюцкор дає своїм членам військове навчання і проводить просвітницьку діяльність у рамках своєї програми".

Наявність потужного Шюцкору – один з ключових факторів перемоги Фінляндії над СРСР в 1940 р.

Україна – УПА

Ми захоплюємося звитягою та перемогами Української Повстанської Армії, але мало кому відомо, що УПА могла успішно діяти, бо спиралася на Українську Національну Самооборону – підрозділи повстанської територіальної оборони, які контролювали ситуацію в своїх селах і навколишніх теренах. Бійці УНС жили у своїх селах, були очами та вухами бійців УПА, їх тиловою підтримкою, давали можливість загонам УПА рейдувати по Україні та закордон, не турбуючись за свої базові регіони.

Свою результативність УНС довела також в 1944 р. – саме її бійці ліквідували червоного генерала Ватутіна 29.02.1944. УНС – це була фактично основа для УПА, і німці цього не розуміли, тому намагалися в першу чергу оточити та знищити загони УПА по лісах, а от червоні зрозуміли значущість УНС і почали викорінювати її загони по селах. Це призвело до того, що УПА втрачало свою базу в селах, якою були загони УНС. Поки була потужна мережа УНС – бійці УПА могли бути більш-менш вільні у своїх діях, робити далекі рейди, бути спокійними за свої сім'ї, які лишалися під охороною загонів УНС. Знищення УНС стало прологом до знищення УПА, яка після 1954 р. перестала існувати як єдина структурована формація і розбилася на автономні повстанські формування.

Завдання територіальної оборони сьогодні

Влада має зрозуміти, що наявність реальної, а не паперової, структури територіальної оборони в першу чергу полегшить завдання по формування всезагальної оборони України – Збройні Сили зможуть впевнено виконувати завдання за призначенням на фронті, коли кожен командир буде знати – в тилу є підрозділи територіальної оборони, які контролюватимуть стратегічні об'єкти інфраструктури та боротимуться проти ворожих диверсійних груп.

Армія, яка не спирається на систему територіальної оборони – це кульгавий боєць, який не може твердо спертися на обидві ноги. Розбудова територіальної оборони – це не забаганка для ветеранів чи гарне передвиборче гасло – це реальна потреба для забезпечення обороноздатності України. Якщо держава не дає старт реальній розбудові системі територіальної оборони, то цей поштовх мають дати ветерани та свідома частина українського суспільства.

Україна повинна перетворитися в країну озброєного народу, народу навченого боронити свою державу зі зброєю в руках, не тільки в лавах Збройних Сил чи НГУ, але і в лавах загонів територіальної оборони.

powered by lun.ua

Чи потрібне Україні власне суднобудування?

Я вже писав про історію з банкрутством і розпродажем майна Чорноморського суднобудівного заводу разом з недобудованим корветом "Володимир Великий"...

''Північний потік-2'' – реальність, яка дарує шанс

Інформаційний простір другої половини минулого тижня був майже повністю заповнений коментарями підсумків зустрічі канцлера Німеччини Ангели Меркель і президента США Джозефа Байдена та прогнозуванням розвитку ситуації довкола України в майбутньому...

Мотор Січ працює

"Мотор Січ" працює – саме так можна коротко підсумувати наслідки кількарічного протистояння навколо ключового оборонного підприємства України...

Путінський привіт Європейському Союзу

Прем'єр-міністр Литви Інгрида Шимоните назвала гібридною агресією ситуацію з посиленням нелегальної міграції з території Білорусі, яка, за її словами, загрожує не тільки Литві, але й усьому ЄС...

Міністр на підборах

Інформація про те, що жіночий підрозділ ЗСУ на параді до Дня Незалежності планує маршувати у туфлях на підборах, як не дивно, не є якоюсь там сенсацією...

Розписався у брехні чи прикрив кращого друга? Головні висновки з інтерв'ю Зеленського на 1+1

В інтерв'ю Наталії Мосейчук на запитання щодо ситуації зі "справою вагнерівців" президент Зеленський, фактично, спростував всі заяви українських силовиків (чим вже пошив їх у дурні) про відсутність будь-якої операції й розпочав нову партію у цій вже трохи підзабутій виставі...