Міністр на підборах
Інформація про те, що жіночий підрозділ ЗСУ на параді до Дня Незалежності планує маршувати у туфлях на підборах, як не дивно, не є якоюсь там сенсацією. Й звісно, такий дрескод молодих курсанток міг бути затверджений лише особисто міністром оборони, прагнення якого сподобатись владі та вгадати її побажання є невід'ємною частиною виживання на посаді. От і вирішив міністр, що курсантки на підборах викличуть захоплення у президента та схвальні відгуки на його адресу за такий "креатив".
Причиною появи цієї в дусі комуністів Північної Кореї ідеї є все та ж радянська ментальність керівництва міноборони та пріоритети, які воно демонструє на "шляху України в НАТО".
Дійсно, що може запропонувати міністр оборони, який у фактично воєнний час пріоритетом своєї діяльності визначає зміну шевронів на військовій формі. Що може запропонувати міністр оборони, який на вимогу Офісу Президента призначає директором департаменту стратегічної агентурної розвідки ГУР недосвідченого старшого офіцера, єдиною заслугою якого є те, що він має честь бути чоловіком головбуха 95 Кварталу?
Що може запропонувати міністр оборони, який за величезну ціну активно лобіює на озброєння ЗСУ малоефективні на полі бою бронеавтомобілі "Козак". Й це за майже повної відсутності дієвої системи ППО, яка не здатна перехопити навіть застарілі літаки контрабандистів, та відсутності адекватних спроможностей для відбиття загрози з моря, наявність якої нещодавно яскраво продемонстрували події довкола британського есмінця.
При цьому, за останні роки ЗСУ знову переходять в стан напіврозпаду. Прискорюється відтік офіцерів, росте демотивація, військова служба знову перестала бути престижним та почесним у суспільстві вектором самореалізації та вибору життєвого шляху, призначення на посади відбувається не за професійними якостями, а за принципом особистої відданості. Крім того, в поточному році в ЗСУ критично не вистачає коштів на оздоровлення військовим у відпустці, а грошове забезпечення військовослужбовців не переглядалося вже три роки. Немає навіть коштів на оплату службових відряджень, а закупівля озброєння здійснюється не за реальними потребами, а за принципом "беріть, що є й у кого треба".
Також, значно сповільнилися й без того не реактивні темпи забезпечення військових житлом, що є вагомим демотивуючим чинником. Ну а історія з перманентним конфліктом між міністром оборони та головнокомандувачем ЗСУ, яка нагадує кулуарні апаратні інтриги в Політбюро КПРС, є просто ганебною в умовах війни.
Тож, дивуватися історії з маршем на підборах не варто. Варто розуміти причини її появи та робити відповідні висновки.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
