13 вересня 2021, 12:16

Плазуни української влади

Сучасний стан української влади та її перспективи дуже влучно описуються короткою цитатою Оноре де Бальзака: "Брехня й підлабузництво не можуть продовжити життя поганої книжки". Переконатися в цьому не складно, адже минулої п'ятниці ми всі почули дві заяви, які дуже яскраво підтверджують справедливість висловлювання видатного письменника.

Першим це підтвердження нам продемонстрував прем'єр-міністр Денис Шмигаль, який за вказівкою Єрмака заявив про те, що міністр оборони Андрій Таран є професійним керівником, досвідченим військовим та перебуває на своєму місці. Безумовно, сам Шмигаль, як керівник з реального сектору економіки, чудово розуміє, що Таран ніякий не професіонал, а звичайний аферист й пристосуванець, який будував свою кар'єру вміло маневруючи між краплями вподобань та побажань своїх керівників, перманентно зраджуючи їх одного за одним. Та й саме призначення його на посаду міністра відбувалось аж ніяк не з точки зору сучасних бізнес-підходів, про запровадження яких в українському держуправлінні так безсоромно брехав новообраний Голобородько: слухняний комітет Верховної Ради його рекомендував, а така ж слухняна більшість його затвердила. Без заслуховування бачення майбутнього МОУ та ЗСУ, без презентації програми їх розвитку або хоча б відповідей на запитання. Але Шмигаль, у своєму бажанні догодити, у своєму бажанні зберегти посаду й бути корисним патрону, у своєму безвольному підлабузництві не знайшов в собі сил відмовити куратору київських МАФів часів Януковича. Й ось такий вчинок прем'єр-міністра дуже яскраво свідчить, що боязкий менталітет радянського апаратника часів ЦК КПУ міцно сидить в головах більшості сучасних "державників", які нині називають себе модним словом "топ-менеджер".

Навздогін Шмигалю, в аналогічному тоні виступила й заступник голови комітету ВРУ з питань національної оборони, безпеки та розвідки народний депутат Мар'яна Безугла, яка презентувала суспільству звіт про роботу ТСК у справі "вагнерівців". Опустимо те, що пані Мар'яна дуже далека від предмету розслідування та те, що проголошена нею термінологія не існує в розвідці, як в науці. Опустимо навіть той очевидний факт, що зміст проголошеного розслідування цілком очевидний і написаний на Банковій "геніальним" політтехнологом Подоляком та не менш "геніальним" розвідником-аналітиком-спецназівцем Арестовичем. Найбільш прикро те, що народний депутат України, яка позиціонує себе як волонтер та будучи головою підкомітету запровадження цінностей і стандартів НАТО, чудово знаючи про брехливість цього звіту, свідомо паплюжить, та простіше кажучи, плює в обличчя української спецслужби, констатуючи, що вона, нібито, програла у змаганні з російською та білоруською розвідками. Й цим висловлюванням пані Безугла паплюжить честь всіх тих розвідників та контррозвідників, хто ще до початку війни роками працював не в теплій нью-йоркській країні ООНія, а в реальних умовах здобував інформацію, дійсно ризикуючи життям, не наживав статків та нині не кривляється на ефірах, вдаючи з себе "геніїв шпигунства". Вона паплюжить пам'ять про тих, хто з початком російської агресії, нехтуючи своїм добробутом та сімейним комфортом, в умовах критичної нестачі ресурсу відразу став до важкої роботи задля перемоги над ворогом. Вона паплюжить честь тих, хто загинув за нашу українську землю: В'ячеслава Галви, Максима Шаповала, Олександра Хараберюша... всіх тих, хто не повернувся додому, тих, хто зробив свій вибір на користь честі та боротьби, а не ховався на концертах від повісток з військового комісаріату. Зрештою, вона паплюжить честь тих розвідників й контррозвідників, хто не зважаючи на розкладену корупцією та спотворену зрадницькою кадровою політикою систему, продовжує воювати проти російської агресії, а не лише мріє потрапити у "ризиковані" дипломатичні подорожі.

Й ось така поведінка цих двох невиразних сірих персонажів сучасної української політичної сцени свідчить про те, що лише опір тих, кому доля цієї держави дійсно не байдужа й кого намагається знищити теперішня боязка влада, здатен зупинити невдалий експеримент, який українці так наївно над собою поставили.

"Визнання ОРДЛО": чого чекати від Путіна і на що сподівається Зеленський

Звернення Держдуми до президента Росії Путіна, яке ще в січні було ініційовано комуністами, а вже направлене йому на підпис, проливає деяке світло на ті події, які ми спостерігали довкола України з кінця листопада...

Черговий ''Гетьман'' піднімає Армію з колін. Або виступ Зєлєнського в Раді

Відчуваю, що скоро в ОП треба буде вводити окрему посаду – перекладач із зеленської на загально людську. Той спіч, який ми сьогодні почули, більше схоже на марення, ніж на повноцінну промову Верховного Головнокомандувача...

Стан українського оборонно-промислового комплексу та війна з Росією: диверсія чи саботаж?

Минулої суботи взяв участь у дуже корисному та своєчасному заході – національному круглому столі "Єдність народу. Захист демократії. Безпека держави", організованому в рамках Київського безпекового форуму...

Оборонний бюджет та депутатські субвенції

Враховуючи зростання напруженості на кордонах України, наша держава має терміново вживати заходи щодо посилення свого оборонного потенціалу. Попри бадьорі заяви чинної влади про нашу готовність до будь-яких сценаріїв, нам вже зараз необхідно шукати додаткові ресурси всередині країни для збільшення оборонного бюджету...

ДОЗ-2021: Рахункова палата проти Міністерства оборони

14 вересня Міністерство оборони України оприлюднило на своєму сайті заяву щодо інформаційної кампанії навколо виконання Державного оборонного замовлення...

"З бліднажа за ґрати": історія про тих, хто не зламався

Буває, на життя людини випадає важке випробування. Деяким "везе", і таких випробувань у їхньому житті декілька. Є чоловіки, яким у вік тіктоків, Грет Тунберг і всього "прогресивного" довелося пройти через вічні Війну і Тюрму...