Процес пішов
Можна вже твердо констатувати, що процес перезаснування української держави та здобуття Україною реальної суверенності пішов. Закон розвитку суспільств свідчить: якщо однакова ідея зявляється в часі і просторі в багатьох різних соціальних групах та у багатьох лідерів суспільної думки, – це означає, що ідея вже переходить в процес. Такий процес фактичного народження в Україні великого громадського руху за суверенність, за новий суспільний договір, за нові правила життя та Конституцію, яка буде прийнята в установчий спосіб українським суспільством, – реально почався.
Сьогодні, в тому ж русі, пройшла в УНІАН прес-конференція на тему:
"Рух за суверенність України як альтернатива "Мінському процесу"
У прес-конференції взяли участь:
• Інна Богословська, народний депутат України 3, 6, 7 скликань.
• Сергій Гармаш, головред сайту "Острів".
• Андрій Молодорич, гендиректор ТКЦ "Scriptum".
• Тарас Стецьків, народний депутат України 1-4, 6 скликань.
• Степан Хмара, народній депутат України 1, 2, 4 скликання, Герой України.
• Віктор Шишкін, суддя Конституційного Суду України (2006-2015р.р.).
Ось про що йшла мова.
Ініціативне Коло спротиву так званому "Мінському процесу" було створено влітку минулого року – відразу, як проявилася підступна сутність цієї складової "плану Путіна", спрямованого на руйнацію України.
До Кола ввійшли як знані українські політики, її патріархи, так і представники нової генерації громадських активістів, породжених Революцією Гідності. Кінцевим результатом цього етапу нашої діяльності є "Звернення до українського суспільства про неприпустимість внесення змін до Конституції України під зовнішнім тиском".
Ми одностайні у переконанні, що прийняття Конституції України чи будь-які її зміни є виключно суверенним волевиявленням українського народу. Жодна посадова особа України не має і не може мати повноважень брати зобов'язання стосовно змін Основного Закону.
Патріотична українська громадськість активно підтримала нашу позицію щодо неможливості змін Конституції України під тиском – з боку агресора чи з боку наших зарубіжних партнерів.
Сьогодні ми можемо святкувати перемогу: ганебну деформацію нашої Конституції, яка передбачає "особливий статус окупованих районів Донецької та Луганської областей", тобто, фактичну легалізацію бойовиків, відтерміновано.
Але ця перемога не остаточна. Тому що наша безвідповідальна влада спроможна у будь-який час повернутися до своїх капітулянтських зобов'язань перед Путіним, який не полишає намірів втягування України до своєї імперії або знищення України як цілісної незалежної держави.
Саме тому ми закликаємо українське суспільство, всіх патріотів України незалежно від політичних та партійних уподобань, долучитися до створення і розгортання широкого громадського Руху, кінцевою метою якого є здобуття повноцінної суверенності України. І, відповідно, набуття нею статусу суб'єкта міжнародних відносин.
Тільки це може бути реальної альтернативою жалюгідному "Мінському процесу", якій не веде до стійкого миру, але забезпечує виконання забаганок Росії та терористів Донбасу, які розв'язали гібридну війну проти України.
Одночасно наполягаємо, що реальний суверенітет України неможливий без повного перезавантаження української держави, побудови її на засадах національного розвитку, суспільної справедливості, пріоритету прав особи та громади, гарантованих можливостей самореалізації кожного громадянина.
Все це повинно бути закріплено у новому Суспільному Договорі. Нам дійсно конче необхідна нова Конституція України. Але розроблена і прийнята не змовницькі-кулуарно, а через відритий громадський діалог та Установчий Процес. І це саме те, чого повинен досягти широкий громадський Рух, до створення якого ми закликаємо всіх, хто хоче жити у вільній заможній Україні.
Від Незалежності до Суверенітету!
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
