Ну що, здавалося б, слова?
Брюссель. Вчорашній день виявивя доволі насиченим – велика кількість зустрічей та спілкувань з євро депутатами та вітчизняними політиками, підготовка до сьогоднішнього круглого столу, який Інститут української політики проводить спільно з Європейським політичним центром (беруть участь народні депутати Андрій Шевченко та Володимир Олійник, голова Комітету виборців України Олександр Шевченко, я, представниця ЕРС Аманда Пол та відомий політик і дипломат Піркка Тапіола; зголосилися до участі у круглому столі понад 60 осіб; обговорюємо питання майбутніх парламентських виборів в Україні).
Зранку заходжу в Інтернет – почитати новини. "Українська правда". 8.18. Новина під заголовком: "У Європарламенті хочуть посилити тиск на Януковича". Читаю зі здивуванням, бо вчорашній день продемонстрував: депутати (на рівні віце-президента Європарламенту Джанні Пітелли та квестора Європарламенту Богуслава Ліберадського) висловлювалися за розвиток діалогу з українською владою і необхідність додаткового вивчення ситуації з України, утримання від радикальних висновків до того моменту, доки не буде отримано позицію офіційної влади в Україні. І саме тому вчора було заблоковано дуже радикальну резолюцію з вимогою засудження "побиття" Юлії Тимошенко.
Вчорашній день був взагалі насичений українськими питаннями. Окрім того, що у Європарламенті проводилося засідання міжпарламентського комітету "Україна – ЄС" (куди запросили в якості експерта і мене – ми виступали з представником опозиції паном Едуардом Зейналовим, говорили про перспективи безвізового режиму та про майбутні парламентські вибори в Україні), українська делегація на чолі з першим віце-прем'єром Валерієм Хорошковським мала ряд важливих зустрічей на рівні керівних органів Євросоюзу (новина на УП від 10.09 26 квітня). Проте все це – ніщо порівняно з тим, що, виявляється, у Європарламенті вчора вимагали посилення тиску на Україну.
Виявляється, "Українська правда" наводить слова Ребекки Хармс – 56-річної представниці "Зелених" у Європарламенті, відомої своєю постійною підтримкою Юлії Тимошенко (не так давно вона разом зі своїм колегою Вернером Шульцом виступила проти ратифікації угоди про асоціацію між ЄС та Україною). Також відома як борець з атомними станціями.
У Європарламенті – 751 депутат. Пані Хармс є лише однією з 751 депутатів. Чи можна її приватну думку видавати за позицію Європарламенту? Чи не коректніше було написати про те, що "Депутат Європарламенту вимагає посилити тиск на Януковича"? Інакше заголовок (а це вже не вперше) вводить у оману, формує викривлене сприйняття дійсності. Покликання на Європарламент як на колегіальний орган виправдане у випадку схвалення резолюцій, важливих документів та заяв керівництва. Вчорашній виступ віце-президента Європарламенту пана Пітелли, який має більше підстав виступати від імені всього Європарламенту ніж пані Хармс, "Українська правда" проігнорувала. Як і більшість українських видань.
Ще один момент. Вчорашня новина: "У Європарламенті просять Тимошенко не голодувати". Більше того: новину виділено жирним шрифтом. Тобто, ця новина має більшу вагу, ніж інші. Виявляється, теж подано думку окремого депутата, хоч і більш впливового – Ельмара Брока. Брок знаний не лише як голова комітету з закордонних справ ЄП, але і як лобіст БЮТ-Батьківщини у Брюсселі. Минулого року довкола його імені та імені депутата Міхаеля Галлера розгорівся скандал – у пресі цих політиків звинувачували у тому, що вони отримували чималі суми від Юлії Тимошенко. Щоправда, справу вдалося зам'яти. Рівень поінформованості пана Брока у реальному стані речей довкола Юлії Тимошенко – вражаючий: "Це тяжко хвора жінка, якій не дають лікуватися в медиків, яким вона довіряє. Її з використанням сили доправили до лікарні, до якої в неї немає довіри. Застосовується жахливий фізичний та психологічний тиск від влади, яка з точки зору правової держави робить все неправильно". При цьому пан Брок, схоже, не знайомий з багатьма матеріалами – в тому числі висновками німецьких лікарів. Але пан Брок має право на свою думку і на свою позицію. Єдине – не варто видавати цю позицію за позицію Європарламенту.
Уявіть собі, що завтра в стінах Верховної Ради журналісти ловлять нічим не примітного депутата Х, який мало чим примітний, і запитують його про ставлення до – скажімо – Китаю. І той починає розмірковувати про конфлікт між Ху Цзінтао та Цзян Цземінем, відставку Бо Сілая, арешт його дружини та експансію китайських товарів на європейські ринки. А потім десь на Заході з'являється матеріал: "У Верховній Раді України Китай вважають загрозою для людства і демократії". Логіка у подібному заголовку є? Звісно – рівно така ж, як і у заголовку про те, що "У Європарламенті хочуть посилити тиск на Януковича".
Я розумію політичні симпатії та антипатії, але давайте називати речі своїми іменами і не підміняти поняття. Пані Хармс може бути ньюсмейкером, ЗМІ мають право публікувати її думку та думки інших політиків – особливо якщо це стосується України. Але давайте говорити відверто про те, що це їх думки, а не думки колегіального органу. Інакше з'являються дуже великі запитання до професіоналізму тих, хто придумує заголовки до новин.
До речі, сьогодні – річниця Чорнобильської трагедії. Може, було би більш доцільним, якби засоби масової інформації публікували думку пані Хармс саме з приводу Чорнобиля? Вона у цій сфері – дійсно спеціаліст. На відміну від сфер, про які її змушують говорити.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
