Чия б мичала?
Пане Лещенко, мені, звісно, лестить, що мене порівнюють з класиками, хоча я – як людина, що професійно вивчає ідеологічні течії першої половини ХХ століття та практику політичної діяльності тоталітарних режимів – не став би так високо оцінювати пропагандистські та технологічні якості Йозефа Геббельса. Зрештою, його діяльність міфологізовано – розквіт і постановка пропаганди на конвейєр стали набутком останніх десятиліть. І сьогодні, в епоху інформаційної ери, кожен, хто має справу з політичною інформацією, може претендувати на звання "політтехнолог".
Знаєте, я не переслідую якусь політичну ціль, коли критикую позицію західних політиків за їх заклики бойкотувати Євро-2012. Це – моє особисте переконання, яке захищаю протягом тривалого часу. І Ви чудово знаєте про мої переконання. Тим більше, що я їх відверто висловлюю і в Україні, і за її межами. Кожен із нас отримує первинну інформацію і подає її, переломлюючи крізь призму власного сприйняття. Просто різниця між мною і Вами у тому, що я виходжу з позиції "За державу обидно", а Ви керуєтеся принципами більшовиків перед 1917 роком – "Чим гірше,тим краще". Найстрашніше, що подібний інтелектуальний мазохізм стає нормою для багатьох інтелектуалів.
Найсвіжіший приклад. Сьогоднішня новина на УП: "Freedom House" поставив Україну на один рівень з Південним Суданом". Так, Україна перебуває на 130-й позиції рейтингу. Але при цьому подібна новина на російських сайтах подана по-іншому: Росія посідає 173-ю сходинку, Казахстан і Білорусь серед країн, де порушується свобода слова. Проте Україна, Грузія і Молдова перебувають у числі країн, які хоч і мають труднощі, проте значно просунулися в галузі свободи слова. Так само чомусь "Українська правда" не згадала про значне послаблення рейтингу США.
Пане Сергію, відомо, що склянка буває або напівповною, або напівпорожньою. Так само і на інформацію можна дивитися по-різному і інтерпретувати її теж по-різному. Можна тішитися, що ми відірвалися у сфері свободи слова від колишніх побратимів по СРСР, а можна зубоскалити, що ми на одному рівні з Південним Суданом можна переживати за майбутнє країни і за її престиж, а можна щиро бажати поразки Україні тільки під тим приводом, що при владі не ті, хто би Вам був довподоби. Я не хочу моралізаторствувати. Але ще раз повторюю: не варто навішувати ярлики політтехнолога (я не заперечую, що займаюся політичним консалтингом окремих політиків – і не лише провладних, але це дещо інше, ніж політтехнології). Особливо коли політтехнології є частиною Вашого творчого процесу, пане Сергію.
З задоволенням поставлю у переліку своїх напрямків діяльності термін "політтехнолог", але лише після Вас.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
