Думки стороннього
Прискіпливо спостерігаю за діями опозиції в Україні. Дійсно дуже хочеться, щоби опозиція запропонувала якісь нові ідеї та нове бачення. Натомість інформстрічки подають інформацію про те, що на суботу Арсеній Яценюк скликає чергове зібрання, коефіцієнт корисної дії якого – сумнівний. Опозиціонери мляво реагують на зовнішні подразники – іноді коментують ситуацію в країні та за її межами. Часто – невпопад. "Батьківщина" і ФЗ воюють за контроль над регіональними виборчими штабами. Яценюк вимагає, щоб "Фронт змін" отримав 7 обласних штабів, і хоче підтягти під себе найрейтинговіші регіони. Турчинов готовий віддати лише 5 штабів у неперспективних областях – на Сході і Півдні – зрештою, про це все написано, і неодноразово.
Починається хвиля невдоволення з боку окремих БЮТівців, які роками окучували округи, а тепер мають поступитися Яценюкові. Наростає невдоволення Яценюком – особливо серед тих, хто зробив на нього серйозні ставки і тепер боїться опинитися за межами політичного процесу. Кажуть, Житомирську область віддали під контроль "Фронту змін" – саме ця сила буде мати пріоритети при формування штабу та висуненню кандидатів від об'єднаної опозиції. А як же Пашинський? Я постійно вважав цю область ледве не вотчиною Сергія Пашинського...
Євген Магда звернув увагу на те, що у титрах ТСН вже Арсеній Яценюк носить гордий титул "лідер об'єднаної опозиції". І задається питанням: а як тепер титруватимуть Тимошенко? "Пацієнт харківської залізничної лікарні"?
На Сумщині відмовляють у праві балотуватися від опозиції Олександру Волкову, колишньому директору-розпоряднику парламенту (у часи Кучми). Чому він впав у немилість? Я знаю, скільки він витратив сил і енергії на те, щоби допомогти Тимошенко і БЮТ у скрутні часи, брав на себе важкі ділянки роботи – і у 2004, і у 2007, і у 2009 році, не покинув Тимошенко після поразки на президентських виборах – принаймні, не уподібнився Губському та Ко. Зараз товариші по опозиції намагаються сплавити його – подалі від політичного життя. Мовляв, їм не потрібна прив'язка до часів Кучми. У такому випадку, невже об'єднана опозиція відмовить у висуненні колишньому раднику Кучми Турчинову, людям, що склали свої капітали у часи Леоніда Даниловича – Жеваго, Абдулліну?
Якісь подвійні стандарти...
А ще активізувалися Кличко (який раптом поставив під сумнів бажання бути мером Києва – нарешті до нього, як до жирафа, дійшло те, що говорять протягом півроку експерти: навіщо йому мерство без повноважень?) Звісно, за даними КМІС сьогодні рейтинг Кличка вищий, ніж у Яценюка, він поступово набирає бали на Сході України і може замахнутися на щось більше, ніж трон Черновецького. Слідом активізувався Гриценко, який розкритикував Кличка. Слід очікувати, що Яценюк розкритикує і Кличка, і Гриценка, а Тягнибок – їх усіх разом взятих.
...Чомусь опозиція мені все більше нагадує ситуацію часів Директорії. Ніби зараз знову 1919 рік. Знову збираються скидати Скоропадського. Об'єднуються. Щоби завтра знову розбігтися, пересварившись, обливши один одного багном і емігрувавши у теплі парижі, мужени, варшави, праги, берліни...
Бачу великий броунівський рух. Бачу імітацію політичного процесу. Бачу намагання опозиції довести власну спроможність щось досягти. Не бачу головного – стратегічної перспективи. Якось все надто оперетково виходить. Як у 1918 році. Але тоді все закінчилося трагедією. Боюся, що зараз закінчиться фарсом. Може, варто все-таки подумати про мету, а не про поділ округів? Бо скинення нинішньої влади метою бути не може – лише засобом. А що далі? Чим нові будуть кращими за попередніх? 2004 рік відповіді на це питання не дав.
Віктор Гюго: "Була велика доба, але вона дістала дрібне покоління".
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
