ЧИ КООРДИНУЄ ЯЦЕНЮК СВОЇ ДІЇ З АРБУЗОВИМ?
На минулих вихідних не лише мою увагу, а й увагу ряду експертів привернули два малопомітних нюанси: одночасно з двох сторін – з боку влади і з боку опозиції – було нанесено удари (перепрошую за тавтологію) по УДАРу. Не збираюся захищати ні Кличка, ні його політичну силу – не маю до них жодних сентиментів. Але така синхронність викликає питання про те, чи цей дивний збіг не є свідченням появи тенденції?
Вихідні минули під знаком двох Геннадійовичів – Сергія та Геннадія, – які кожен зі своєї дзвіниці і по-своєму оцінили представників УДАРу.
Отже, перший віце-прем'єр Сергій Арбузов заявив, що факт неголосування Віталія Кличка за відставку уряду Азарова є свідченням політичної зрілості лідера УДАРу. Звісно, цим самим зіграв за класичною схемою "задушити у обіймах" – похвала з вуст опонента дорівнює сильному удару, до якого Кличко був не готовий. Він пропускає хук справа. Зрештою, заяві Арбузова мало хто здивувався – у політиці діють свої закони.
У цей же момент по Кличкові б'ють зліва, нібито свої ж. У суботу під час інтернет-конференції, організованої редакцією чернівецької опозиційної газети "Час", народний депутат Геннадій Москаль, відповідаючи на питання буцімто рядового читача про те, хто є "смотрящим" за Чернівецькою областю (ну от зовсім правдоподібно виглядає питання від такого собі "Митра із Задубрівки" народному депутату – хто є "смотрящим" за областю? Село Задубрівку Заставнівського району, у якому мешкає 964 особи і яке відоме тим, що там народилася народна поетеса Буковини радянських часів Параска Амбросій, питання "смотрящого" хвилює найбільше), відповів: мовляв, "смотрящим" є такий собі Василь Продан, член виконкому Чернівецької міськради.
http://www.chas.cv.ua/9632-veb-konferencya-z-moskalem-u-chas-12-kvtnya.html
Не знаю, чому, але у мене склалося чітке розуміння того, що "Митро із Задубрівки" – це персонаж, вигаданий у оточенні самого генерала Москаля. І зміст прес-конференції зводився саме до того, аби розповісти інформацію про пана Продана – бо поза увагою Москаля залишилися значно цікавіші запитання, зокрема щодо дій, які самому Геннадію Геннадійовичу можна було би інкримінувати як корупційні. Але менше з тим. Найцікавіше те, що згаданий Москалем пан Продан є чоловіком народного депутата України від партії УДАР Оксани Продан. Знаючі люди, яким я розповідав про версію Москаля, крутили пальцем біля скроні і відверто сміялися з такої заяви. Я зателефонував друзям із центрального офісу "Батьківщини" – вони були також здивовані подібною версією, запевнивши, що вперше чують про подібні речі. Принаймні, вони не знали про те, що Москаля хтось уповноважував робити подібні заяви.
Чи випадково Москаль і Арбузов синхронно нанесли удар по Кличкові? Не знаю. Але впадають в очі кілька цікавих моментів.
По-перше, паралельно у політичному закуліссі відбувається процес узгодження кандидатури, яка могла би бути висунена на наступних виборах мера Києва. Кажуть, що стратегічне бачення по конкретному кандидату ідентичне – і у Яценюка, і у Арбузова. Щоправда, останній цього не афішує відверто.
По-друге, ставлення до Кличка і у Яценюка, і у Арбузова – також майже однакове (місяць тому Яценюк теж намагався "задушити у обіймах" лідера УДАРу, заявивши про намір підтримати його кандидатуру на виборах мера Києва, при цьому не узгодивши цей намір із самим Кличком. Тоді адекватну відповідь лідеру "Батьківщини" дав народний депутат Володимир Куренной, запропонувавши кандидатуру Яценюка на пост мера Чернівців...
По-третє, у довколаполітичних тусовках подейкують, що останнім часом із першим віце-прем'єром почала працювати команда російських технологів на чолі з Олексієм Ситніковим. Не беруся стверджувати, чи це правда – зрештою, Ситніков доволі активно працював в Україні протягом останніх десяти років. Один із найтриваліших його контрактів (донедавна) – із Юлією Тимошенко та її найближчим оточенням. Сьогодні, очевидно, – з іншими людьми, близькими до влади. В принципі, це нормально – технолог має професійно виконувати свою роботу, а не перейматися політичними ідеями свого клієнта. Його зазвичай мало торкає за живе політичне чи ідеологічне забарвлення тих, з ким він працює – інакше він перестає бути технологом, а перетворюється на політичного бійця.
Інша річ: політтехнолог може використовувати старі зв'язки і схеми для створення нової дійсності і нової концепції. Цінність технолога іноді полягає в його зв'язках та вмінні їх утримувати.
Але все ж таки цікаво: чи політичне самоїдство опозиції, яке так ретельно прикривається розмовами та гаслами про єдність і спільність дій, узгоджується з деякими представниками влади? Те, що консультації відбуваються постійно і майже неприховано – не секрет. Але чи ці консультації виливаються згодом у якісь спільні проекти? Наприклад, проект деактуалізації Кличка?
Бо щось мені підказує, що Геннадій Геннадійович Москаль – далеко не клоун і не божевільний, аби говорити відверті дурниці на адресу "заклятих друзів", не узгоджуючи їх попередньо з партійним керівництвом. Рівно ж як і Сергій Геннадійович – не геній імпровізації, який дозволяє собі "души прекрасные порывы" щодо політичного опонента викладати у такі відверті компліменти.
...Цікаво, а Арсеній Яценюк теж вважає, що його політичні союзники по опозиції працюють "смотрящими" від "донецьких" по областях України? Якщо так, то чому він іде з ними на контакт? Якщо ні, то чому тримає біля себе людей типу Москаля? Чи, можливо, це такий собі сигнал: "Панове донецькі! А наші хлопці з-під крила Арсенія можуть бути більш ефективними "смотрящими"! Зверніть на нас увагу!"?
В цинічному суспільстві – суспільстві подвійних стандартів – я вже нічому не дивуюся.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
