"Адвокат Тимошенко" захищає суддів Печерського суду
За часи Януковича вони були по різні боки барикад. Адвокат Юрій Сухов захищав Юлію Тимошенко від свавілля суддів Печерського суду. У справі Анатолія Макаренко Сухов сидів навпроти судді Печерського суду Оксани Царевич.
Сьогодні Оксану Царевич називають "одіозною". А Юрій Сухов є її захисником. Як і ще двох представників "найчеснішого суду України" – Віктора Кицюка та Сергія Вовка.
Коли цієї суботи у Вінницькому міському суді один з захисників Кицюка обурився, що суд відбувається у кращих традиціях Кірєєва, я здивувався. Кому це так недовподоби "печерські правила" у Вінниці.
Зі спини впізнати чоловіка не вдалося.
Але під час перерви здивувався ще більше. Схожого чоловіка уся країна справді бачила у Печерському суді. У справі Юлії Тимошенко, яку розглядав суддя Кірєєв. Це і був Юрій Сухов.
Фото: 7.03.2015, Вінницький міський суд. Сухов на передньому плані, Кицюк на задньому плані.
У суботу він став ще й захисником Царевич. У тому ж такі Вінницькому міському суді. Напередодні у Києві захищав Вовка.
Ну нічого собі поворот, подумав був я. Людина краще за багатьох знається на "печерських" порядках, і тут захищає людей, які створювали та підтримували цю "печерську" систему.
- Якщо так далі піде, чи зможете Ви ще Кірєєва захищати? – звернувся я до Сухова.
Відео: Вінниця, 7.03.2015.
- Ну, Кірєєва я не думаю, що буду захищати. Адже я маю певні моральні обмеження у захисті чи виборі своїх підзахисних. Але чому я згадав сьогодні Кірєєва. Бо дежавю. Я відчуваю це дежавю, коли прокурори зараз почали казати, що захист, заявляючи клопотання, таким чином затягує процес. Те саме я чув у 2011 році, коли ми заявляли клопотання про встановлення якихось фактів, здійснення якихось дій. І сьогодні ми такі саме клопотання, такі саме, це фактично дежавю. Я не знаю, до чого ми приходимо. І що від цього буде в кінці кінців.
Після цих слів, після побаченого у Вінницькому міському суді, я задався питанням: а чи може справедливість бути несправедливою?
Чи справедливо, що "несправедливі" судді отримають несправедливий суд над собою? Чи не є справедливістю те, що судді Печерського суду отримають судовий процес за правилами Печерського суду?
Фото: 6.03.2015, міський суд Вінниці, у синій сукні суддя Печерського суду Оксана Царевич.
У суддівській мантії Оксана Царевич, напевно, відчувала себе вершителем людської долі. Мантія її навіть якось збільшувала, надавала поважності.
У синій сукні навпроти суддів Вінницького міського суду я побачив зовсім іншу Царевич. Якусь маленьку.
Але треба віддати їй належне. Перший день у Вінниці вона почувалася дуже впевнено. Як і Кицюк.
Було помітно, що ця пара "київських" значно краще обізнані в юридичних та процесуальних нюансах, аніж місцеві прокурори та судді. Але гостям зі столиці бракувало відчуття такту. Їхнє зверхнє ставлення до усіх учасників процесу кидалося в очі.
Під час чергової перерви не витримав один з місцевих журналістів:
- Що ви поводитесь як мажори? Чому ви ставитесь до усіх так зухвало? Будьте нормальними людьми!
Не знаю, чи-то ці слова так вплинули на "печерських" суддів, чи процеси поза залом суду, але другого дня дещо змінилося.
Це стало помітно по поведінці місцевих суддів.
Якщо першого дня вони погоджувалися на розгляд клопотань про відвід (Царевич заявила відвід трьом суддям поспіль), то другого дня вінничани з гостями не церемонилися.
Це відчули і "печерські" судді.
Під час однієї з перерв у Царевич здали нерви. Жінка ридала. Її намагалися закривати від телекамер у коридорі, а коли вона трохи заспокоїлася, то трохи не зірвалася на телекамери. Але все обійшлося ковтком води...
Спостерігаючи за перебігом судового засідання по Царевич зі сторони, почав нервувати і Кицюк. Від самовпевненого чоловіка не залишилося і сліду. У ці хвилини вони розуміли, що можуть піти шляхом тих людей, які пройшли через їхні "печерські" процеси.
Але щось знову змінилося.
Після чергової перерви суддя Вінницького міського суду Олександр Олійник сам ініціював перерву у засіданні. На кілька днів. Царевич чекають у вівторок, Кицюка у середу.
Щоправда вони можуть уже не приїхати.
Справа в тому, що вони звернулися до вищого спеціалізованого суду щодо роз'яснення територіальної підсудності їхньої справи. "Печерські" судді хочуть, щоб їх справу розглядали у Києві, а не у Вінниці. Рішення має бути у понеділок-вівторок...
Тим часом у коридорі Вінницького міського суду ми продовжили розмову з Суховим. Зокрема, щодо його стосунків з Тимошенко.
Адвокат запевнив, що з Тимошенко в останнє бачився рік тому. З Андрієм Кожем'якіним – трохи пізніше, але теж в останнє – минулого року. Тож не розуміє, чому його досі вважають "адвокатом Тимошенко".
Є в його історії ще один нюанс.
Сухов претендував на посаду голови Антикорупційного бюро. Йому, напевно, заважав у просуванні шлейф "адвоката Тимошенко". Свого часу він був ще й уповноваженим з питань антикорупційної політики в уряді Тимошенко. Тож зупинився Сухов на "півфіналі".
Тут ось у чому справа.
Судді та сам Печерський суд вважаються чи не найбільшим злом суддівської системи України. Корупційні підозри щодо його працівників – на поверхні.
І от людина з одного боку переконує, що був би чи не найкращим борцем з корупцією, з іншого захищає одіозних суддів. Чи у разі обрання його головою АКБ він би сам ініціював справи проти людей у "печерських" мантіях?
* * *
Як маленька деталь до цієї дивної картини.
Юлія Тимошенко не голосувала за надання дозвілу на арешт суддів Царевич і Кицюка, коли це питання розглядалося у Верховній Раді.
Ось як це пояснив її соратник Сергій Власенко:
Тимошенко як виважений європейський політик, розуміючи про наявність конфлікту інтересів, не змогла голосувати сьогодні за притягнення до відповідальності судді Кицюка і судді Царевич, оскільки вони безпосередньо брали участь у розгляді її справ.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.