"Ліниві потвори" та фальсифікатори-"провокатори" Народного фронту

"Народний Фронт – це сильна команда для захисту країни та її розвитку!". Так про себе писали соратники Арсенія Яценюка у своїй передвиборній програмі.

Але у парламенті політична сила виявиася командою "лінивих потвор" та фальсифікаторів-"провокаторів". І хоча у такому статусі проявляє себе менша частина фракції НФ, більша частина з таким станом речей змирилася.



Тетерук про Іванчука, Мартиненка та інших: "ліниві потвори!"

У четвер керівник фракції Народного фронту Андрій Тетерук закликав виборців робити висновки з роботи деяких депутатів. Так 1-ий заступник голови фракції (а голова у НФ відсутній вже 4 місяці, тобто з того часу, як мандат склав Олександр Турчинов) відреагував на небажання нардепів працювати без перерви. І вказав на результати відповідного голосування: рішення підтримали лише 204 депутати.

За логікою Тетерука усі депутати, які не натиснули кнопку "за" під час голосування за роботу без переви, є "лінивими потворами".

Але своє звинувачення він адресував не конкретним "лінивим потворам" з депутатського корпусу. Це така політична звичка: звинувачувати усіх і нікого.

Тож варто допомогти пану Тетеруку визначити конкретних "лінивих потвор".

Загалом таких 137 депутатів. Голосували вони наступним чином: "проти" – 3, "утрималися" – 39, "не голосували" – 95. Ще 80 були відсутні.

Найцікавіше, що у самій фракції Народного фронту 23 депутати з 82 з різних причин не проголосували "за" роботу без перерви.

Перераховувати усі прізвища "лінивих потвор" з НФ не буду. Кожен охочий може подивитися на сайті Верховної Ради.

Зупинимося на головних "лінивих потворах" НФ – керівниках фракції.

З 6-ти заступників голови фракції "за" проголосували лише Пашинський та Сюмар, троє – "не голосували" (Іванчук, Мартиненко, Ю.Береза), Бурбак був відсутній.

Отже, саме Іванчука та Мартиненко у купі з іншими 135-ма присутніми у залі депутатами, які не проголосували за роботу без перерви, пан Тетерук вніс до свого списку "лінивих потвор".



Що ж з цим має зробити керівник фракції НФ? Чи достатньо його посту на власній ФБ-сторінці?

Думаю, що ні.

Принциповий депутат та екс-комбат у своєму ж ФБ-дописі закликає виборців: "Не дайте шансів чортям лізти у парламент!".

Сьогодні пан Тетерук не може виконати свій заклик: звільнити парламент від "чортів". А от очищення фракції від них міг би ініціювати. Це рішення мало б легко пройти на фракції, бо "лінивих потвор" за логікою Тетерука лише 23 з 82 (приблизно одна чверть).

От тільки чи готовий формальний керівник фракції виступити проти конкретних "лінивих потвор", які є основними акціонерами фракції? Чи настільки сильна команда та парламентські лідери Народного фронту?



Фальсифікатори чи "провокатори"?

Попереднього тижня на УП вийшла новина "Хомутиннік робить все, щоб бути лідером серед "кнопкодавів"".

Я вже тоді звернув увагу, що Народний фронт намагається повернути собі лідерство у змаганні парламентських фальсифікаторів.

Цього тижня НФ вийшов в абсолютні лідери: уже 9 депутатів спіймані на фальсифікаціях під час голосування у сесійній залі. Лави кнопкодавів-фальсифікаторів поповнили Сергій Пашинський та Тетяна Чорновол.

Перший у коментарях УП заявив, що не кнопкодавив. Взагалі дивно, що цей достойник вирішив коментувати своє кнопкодавство, а не звинуватити журналістів у "ФСБ-шній провокації".

Читайте: Пашинський: Інформація про призначення мого сина – "ФСБ-шна провокація"

Але про "провокацію" заявила його вірна соратниця Тетяна Чорновол. Але не ФСБ-шну, а власну.

Хоча спочатку вона не згадувала про провокацію, просто повідомила, що "голосувала за Законопроект N1912 щодо особливостей оподаткування імпорту електромобілів". Згодом відповідний пост зник з її власної ФБ-сторінки. Натомість залишився коментар на публічній сторінці депутата.



А журналістам екс-журналістка розповіла про "умисне кнопкодавство заради протесту":



Хотіла продемонструвати свій протест проти істерії, яка розгорнута у цьому питані. Кнопкодавство – ганебне явище. Але це не найбільша проблема парламенту. І не та проблема, на яку повинні звертати увагу, і забувати про інші, які насправді впливають на долю держави.



Нажаль, повірити у ці слова дуже складно. І дуже прикро, що доводиться не вірити людині, на яку багато хто з українців покладав надію у цьому скликанні парламенту. Але "нове обличчя" розчарувала.

Тут варто згадати обіцянку, яку Тетяна Чорновол давала під час парламентських виборів 2012-го року.

У 2012-му Тетяна Чорновол брала на себе зобов'язання: "голосувати лише особисто, підтримати закон про кримінальну відповідальність за голосування картками інших депутатів". А в разі невиконання цієї та інших обіцянок присягала "написати заяву про складання депутатських повноважень".

Цим словам повірили 41 605 виборців 120 виборчого округу.

Тому цілком природно, що до Тетяни Чорновол виникає вимога: скласти мандат.



Складати мандат у разі порушення Конституції – це не примха окремих українців. Це політична відповідальність. Без політичної відповідальності політиків та політичних сил побудувати омріяну Україну неможливо. Тому парламентські фальсифікації, які ще називають кнопкодавством або неособистим голосуванням, це не істерія. І звертати увагу на це ганебне явище мають і громадські активісти, і журналісти.

А тому наведу ще кілька випадків фальсифікацій голосування депутатами Народного фронту, які 22 травня зафіксувала камера "5 каналу". Переможець номінації "Фальсифікатор 2014-го року" Андрій Іванчук береться за старе...



https://www.youtube.com/watch?v=ZDLLtWmhpf8

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.