"ЛНР" та "ДНР" – не терористичні організації?
Готуючи матеріал про суди над луганськими "сепаратистами" виявив дві важливі речі
1) Не всі суди вважають "ЛНР" та "ДНР" терористичними організаціями з юридичної точки зору
По трактуванню статусу "ЛНР" та "ДНР" можна визначити три групи суддів.
Перша група суддів. Вказують, що юридично "ЛНР" та "ДНР" не визнана терористичною організацією. При цьому посилаються на 24-у статтю Закону "Про боротьбу з тероризмом". У ній йдеться, що будь яка організація визнається терористичною виключно за рішенням суду. При цьому заяву про притягнення організації до відповідальності за терористичну діяльність подає до суду або Генпрокурор, або обласний прокурор.
Тобто ці судді вважають, що мав би бути окремий судовий процес, в якому "ЛНР" та "ДНР" мали визнати терористичною організацією.
А поки такого рішення по терористичним організаціям немає, ці судді перекваліфіковують злочин з "участь у терористичній організації" (ст. 258-3 Кримінального кодексу) на участь в "незаконних збройних формуваннях" (ст. 260 Кримінального кодексу).
Друга група суддів. Вважають достатнім для окремого процесу, щоб прокурори перерахували ознаки "ЛНР" та "ДНР", які свідчать, що це – терористична організація. Зазвичай, це просто перечитування визначення терористичної організації з Закону "Про боротьбу з тероризмом" без додаткових доказів.
Третя група суддів. Вважають "ЛНР" та "ДНР" терористичними організаціями, бо про це є згадка у постанові Верховної Ради щодо звернення до міжнародних інстанцій. От тільки цим зверненням парламент сам не визнав "ЛНР" та "ДНР" терористичними організаціями, а попросив зробити це ООН, ЄП, ПАРЄ тощо.
2) "Сепаратисти" не терористи?
На офіційному сайті Генеральної прокуратури вказується, що незаконний "референдум" (11 травня 2014 року) провели терористичні організації "ДНР" та "ЛНР". При цьому з вироків луганських судів видно, що у переважній більшості обвинуваченим організаторам "референдуму" участь у терористичній організації (ст. 258-3 Кримінального кодексу) не інкримінується, лише "сепаратизм" (п.1-2 ст. 110 Кримінального кодексу).
Це принципова деталь для класифікації злочинів. "Сепаратизм" – злочин середньої тяжкості. Для таких передбачена можливість укладання угоди між сторонами обвинувачення та захисту. Додавання "терористичної" статті 258-3 переводить злочин у кваліфікацію "тяжкий" або "особливо тяжкій". І в цьому випадку можливість угоди втрачається.
Тож прокурори можуть свідомо уникати згадки статті 258-3 Кримінального кодексу, щоб менше напружуватися у суді. Головне переконати підсудного, що йому буде спокійніше, якщо він піде на угоду зі стороною обвинувачення. І після цього можна звітувати про досягненні показники щодо покарання "сепаратистів". Які є звичайною мильною бульбашкою.
ЧИТАЙТЕ: "Сепаратистські" справи Луганщини. Прихована амністія
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
