Де був Порошенко?
Порошенко так полюбляє хизуватися на телекамери перемогами те переможеньками, що постає логічне питання: якщо законопроекти по Донбасу – це перемога, то де сьогодні був президент?
На офіційному сайті за 5 жовтня жодної новини про чергову перерізану стрічку. І це на фоні того, що останнім часом Порошенко готовий відкривати будь що: парк, лікарню, школу, гуртожиток. Здається, що він навіть фіртку готовий відкривати, аби телеканали показали це як чергову переможеньку.
І ось тут така нагода!
Соратники президента та порохоботи переконують усіх, що законопроекти про реінтеграцію Донбасу – це величезна перемога. "Уперше Росію офіційно визнають агресором!", "Це дипломатична перемога над Росіє" тощо.
Але найголовніше: дипломатія та війна/мир – це саме ті сфери, за які в Україні дійсно відповідає президент. Парки і без нього можуть будувати та відкривати. А ось перемагати Росію без головного дипломата та Верховного Головнокомандувача вже складніше.
І от у тебе нібито усі карти в руках, виходить і кажи: ось я вам привіз та презентую перемогу над Росією, увесь світ за нас, Росії капець, мир скоро, Донбас повернемо, Слава Україні!
Так ні, Порошенко не виходить на телекамери. А їх у Раді було більше ніж зазвичай.
То чому? Що не так з перемогою?
Думаю, що існує три причини, чому Порошенко не увійшов сьогодні до сесійної зали.
Перша – щось з перемогами у тексті законопроектів не так.
Згадка про "мінські домовленості" у законопроекті далеко не всіма в Україні сприймається як переможенька. Це дійсність, з якою потрібно рахуватися.
За моїми оцінками десь 9 з 10 військових на фронті не сприймають "мінські домовленості". Принаймні так було до початку 2017-го.
І це при тому, що "мінські домовленості" є підставою для накладання санкцій на Росію.
Але в нас у переважній більшості про них знають, що а) вони не працюють, режим тиші на фронті ледь добу тримається після чергової домовленості, б) у них неприйнятні для нашої країни пункти.
Друга причина – невпевненість, що в останню мить хтось з колег по коаліції не підставить з голосуванням за законопроекти.
У цьому контексті є два показові моменти.
1) Голосування за включення до порядку денного законопроектів щодо реінтеграції Донбасу. Перше голосування дало лише 213 голосів (для ухвалення рішення потрібно не менше 226).
http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radan_gs09/ns_golos?g_id=14862
У цьому випадку допоміг Олег Ляшко. За хвилину його фракція радикальна змінила свою позицію і допомогла під час повторного голосування +13 депутатів "за".
2) Голосування за розгляд цих законопроектів за скороченою процедурою. Для ухвалення рішення достатньо лише 150 голосів. Дві спроби виявилися невдалими. Спочатку табло показало результат 119 "за", потім 136, і лише з третьої спроби зібрали 157.
Треба було бачити, як в ті моменти Андрій Тетерук з Народного фронту бігав по кулуарам, заганяючи своїх депутатів до зали.
А вже після цих голосувань активізувався голова фракції БПП Артур Герасимов. Він як ошпарений бігав по сектору БПП, чи не кожному вказував, як голосувати, перепитував у представників інших фракцій – "голосуєте", постійно комусь телефонував.
Завершилася ця підготовка БПП до голосування "зборами Ради коаліції", як я це називаю. Ігор Кононенко та Артур Герасимов з БПП та Юрій Бойко з Опоблоку вийшли в кулуари, аби обговорити подальші дії. Світитися під телекамерами вони не хотіли. Але таки потрапили на фото.
Третя причина, чому Порошенко у четвер таки не увійшов до сесійної зали – не хотів асоціюватися з негативом.
Було очевидно, що для просування законопроектів по Донбасу парламент ламають через коліно.
"Вчора внесли – сьогодні ухваліть" – це грубе порушення регламентних та процедурних норм. І це після того, як місяцями уникали публічного обговорення документу.
По суті, увесь цей процес "розробки" та проштовхування законопроекту був наругою над парламентаризмом. І після цього цинічно звучать звинувачення учасників цього процесу на адресу своїх колег, що ті "не парламентськими методами" заблокували роботу Ради.
Коли намагаєшся інших "развєсті как катят", то не варто дивуватися, що "кошенята" не хочуть бути ручними тваринками, а нагадують, що кошеня – це з розряду хищників.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
