Гібридна війна. Напад на нашого бійця у Херсоні
Я познайомився з Катериною Гандзюк два дні тому. Посеред спекотного дня вона так раділа звичайному лимонаду. І майже дві години розповідала про ситуацію в Херсоні, як прихильники "руського міру" підіймають голови.
А сьогодні новина: невідомий вилив на Катерину кислоту.
Міський голова повідомив, що у Катерини більше 30% тіла в опіках.
У новинах про напад Катерину називають активісткою. Але це не зовсім точне формулювання. Вона – справжній боєць. Боєць гібридної війни.
Ні, вона не військовослужбовець, не бігає і не стріляє з автомата. Але на гібридній війні далеко не завжди стріляють з танків та гармат. Ця війна може йти непомітно для багатьох.
І бойові дії в гібридній війні ведуться не лише на лінії розмежування на Донбасі. Ця війна щодня триває і в моєму рідному Херсоні.
Поки українці сваряться між собою у соціальних мережах, поки різні володьки та вітальки разом з різноманітними блогерами інформаційно знищують опонентів Порошенка, а юлєфани – критиків "нового курсу", росіяни працюють у полі. Вони створюють різноманітні структури – від політичних партій і громадських організацій до органів самоврядування населення.
У Херсоні покидьки, які зникли після 2014-го, повертаються один за одним. Вони не понесли покарання за сепаратистські акції. І тепер спокійно готуються до реваншу.
Катерина була однією з тих, хто відкрито і відверто викривав цих проросійських агентів впливу. Вона називала їхні прізвища, обурювалася бездіяльністю правоохоронців.
І от за нею прийшли.
Сподіваюсь, що Катерина видужає і повернеться до активної боротьби.
А поки українському Херсону варто подумати про створення своїх структур, які б могли врятувати місто від російських агентів.
Бо одна з проблем, яку Катерина озвучувала мені, це майже повна відсутність в місті організацій, які б системно протидіяли сепаратистам та російським агентам.
Це мали б робити СБУ та поліція. Але до їхньої роботи в Херсоні у активістів та Катерини багато запитань...
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
