Ринок землі. Продам квартиру у Києві – куплю село під Вінницею
"Продам квартиру на Троєщині. Куплю село в Іспанії". Це докризовий анекдот. Тих часів, коли мильна бульбашка столичної нерухомості ще не луснула.
Але тепер анекдот може стати реальністю. Трохи зміненою.
Послухав я Тимошенко і медведчуківців, різних експертів, які застерігають від введення ринку землі. І зрозумів. Завтра ж українську родючу землю почнуть продавати за безцінь. А ми ж усі патріоти! Щоб усю Україну не скупили транснаціональні корпорації, треба знову брати ініціативу на себе, захищати державу від загарбників.
Щоб головний скарб країни не потрапив до рук китайців/Сороса/уряду Ізраїлю та будь яких зажерливих капіталістів Заходу, треба самим купувати родючу українську землю. Зрозуміло, що за безцінь. Бо Тимошенко і медведчуківцям треба вірити)
Тому.
Оголошуємо флеш-моб: продай квартиру у Києві – купи землю в родинному селі.
І ось з думками про цей флеш-моб, я зрозумів опонентів ринку землі.
Ось дивіться.
Тимошенко. У неї з нерухомістю проблема. Усе – орендоване (я бачив ї офіційну декларацію). Але вихід є. Підкажу Юлії Володимирівні. Чоловік може продати годинники з декларації, вона – ювелірні вироби з тієї ж декларації плюс свої наряди. Думаю, на село під Дніпром вистачить. Жаль, гроші з пластики не повернути. Тоді б вистачило на цілий район землі під Дніпром.
Медведчук. Тут інша проблема. Якщо продати лише російський бізнес дружини, то виникне інша проблема – обмеження гектарів в одні руки. Йому тупо заважає цей ліміт. Доведеться оформлювати і на себе, і на дружину, і на дітей, і на Шуфрича. Та й того буде замало. Треба Киву підключати))
Дубінський. Той теж волає, що всю землю скуплять соросята (чи хто там сьогодні ворог для лінії партії папи?). Так, у нього схожа проблема з медведчуком. Якщо продати 24 квартири та 17 автівок, то ліміт Дубінському тупо заважає. Але тут може зіграти фактор мами. Вона ж "любит скорость", а не в земельці копатися. Тож мінус Мазераті і пару квартир, і в ліміт можна вписатися.
І так якого топ-опонента ринку землі не візьми. Усе в них якісь проблеми з купівлею землі за безцінь.
Інша справа Європа. Там все правильно, все дорого. Тому лише там наші ніщєброди можуть купити найдорожчу квартиру у світі, просто невеличкий будиночок у Лондоні, палац у Франції, віллу в Іспанії.
А от щодо землі в Україні, то ніхто не може собі дозволити конкурувати з транснаціональними корпораціями. Лише окремі власники столичних квартир. Уся надія на них. На бетонні джунглі Позняків та Троєщину.
І ще. Як побачу Сергія Лещенка, запитаю, чи не хоче він стати моїм сусідом в селі на Вінниччині. Десь я чув, що у нього квартира у Києві точно є. Може, будемо компаньйонами, скупимо землю за безцінь, станемо латифундистами. На заздрість Тимошенко, Медведчуку і Дубінському)))
Хто з нами?)
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
