Мікротаргетинг "Ірина, княжна київська"

Столичні "слуги" застрягли десь на початку 2000-х. От зараз їхні агітатори роздають на виході з метро таку газетку. "Студентську газету".

Це – перший номер в цому році. Не знаю, може, це щорічна газета) Але більше схоже, що хтось витяг з небуття свою газету і продав "слугам" класну ідею.

Ідея в тому, щоб на кожній сторінці, на кожному клаптику паперу втюхувати читачам "княжну". І хтось же розумний зі штабу "слуг" заплатив за це...

Усі учасники цього "мікротаргетингового проекту" вже років з 5-10 відірвані від киян. Зараз 90+% у телефонах. Навіть у метро.

Серед студентів цей показник ще більше – десь 99+%.

Тому така тупа агітація – це гроші на вітер. Або інакше – тупе освоєння виборчого бюджету.



І ще одна цікава деталь. Автором та видавцем цієї газети є цілий професор. Кажуть, він викладає в інституті журналістики університету Шевченка. Не знаю, я його пам'ятаю по ток-шоу Піховшека "Епіцентр української політики" з гостем Шарієм.



Щож, така газетка про "княжну" для медійника – це як розписати у власній профнепридатності.

По-перше, це не журналістика, а суцільна маніпуляція. Низькоякісна маніпуляція.

По-друге, виконана на замовлення конкретного штабу кандидата.

Поважні заклади освіти після такого мають дякувати своїм співробітникам та бажати успіхів в іншому місці. Або на пенсії.

Висновки мали б зробити і в штабі Верещук.

Минулого року Зе-команда вихвалялася своїми просунутими методами проведення виборчої кампанії. А тут скотились до такого. Повернулися у минуле.

Хоча не виключено, що історія мікротаргетингу в компанії Зеленського такий самий міф, як і "княжна київська"...

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.