"Розірвані мішки" або Ганьба на виборах на 87-му окрузі
Це вже було. Не раз і не два.
Можна згадати вибори мера, парламентські вибори-2012 на десятках округів (найбільш показові на 223 в Києві з Левченком і Пилипишиним і вибори на окрузі Засухи на Київщині), вибори на 205-му в Чернігові (Корбан проти Березенка).
На кожному з цих округів був свій треш, але об'єднує їх одне – ні про яку прозорість і чесність не йшлося від слова зовсім.
87-й – не виключення. Щоб зараз не говорили "слуги".
З самого початку було зрозуміло, що на Франківщині буде "весело". Ще з висування ЄС Марусі Звіробій і Руслана Кошулинського від "Свободи".
Помилка обох партій полягала в тому, що не варто було відправляти на округ "парашутистів" з інших регіонів. На чистій ідеології мажоритарку не виграють.
Так, і волонтерка Звіробій і тим більше львів'янин Кошулинський для багатьох виборців на Франківщині ближче за своєю патріотичною риторикою, ніж будь-хто інший.
Але ті ж вибори мера Львова на прикладі Олега Синютки (який багатьма львів'янами все ще сприймається як франківець) показали, що виборцю свої все одно ближчі.
Навіть коли йдеться про таких "феодалів" як "господар Буковеля" Олександр Шевченко, який у буквальному сенсі не один рік "пригодовував" цей округ. Недаремно ж в околицях Буковеля обличчя Шевченка на вас дивилось з кожного борда ще задовго до виборів, немов промовляючи: "Це все моє!".
На цьому фоні рішення висувати Василя Вірастюка від "слуг" справді виглядало цікавим. По концепції Зе кращого кандидата важко було вигадати.
Але на дворі вже не 2019 рік, тому просто "на імені" проскочити не вийшло. Тим більше після того, як у Петра Олексійовича таки віддали "львівський борг" за підтримку на виборах мера, зняли Звіробій на користь Кошулинського, чим остаточно заплутали розклади на виборах.
Незважаючи на "фактор Кошулинського", вибори на 87-му давно перетворились на розбірки між Зеленським і Коломойським. При чому для президента в цьому було явно набагато більше особистого, ніж політичного.
Від цього й відвертий адмінресурс – наради з Вірастюком по ситуації з коронавірусом напередодні голосування, десант "слуг" на чолі з Тищенком і зрештою неприховане втручання СБУ (раніше влада використовувала для подібних цілей "Беркут") зі зникненням бюлетенів.
Чи логічно було, щоб вигравав Шевченко, який тупо "скупив" вибори? Звичайно, ні. Але й "перемога" завдяки розірваним мішкам і крадіжці бюлетенів – це точно не про чесні вибори і не про чесну перемогу.
А коли згадуєш, що ці "танці з бубнами" відбувались у час епідемії в "червоній зоні", на що політики просто плювати хотіли, стає геть сумно.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
