11 червня 2020, 14:02

"Коли навколо ні душі" або чому рішення Вакарчука було очевидним

Кілька років тому, коли стало ясно, що в суспільстві є запит на нових політиків, про Вакарчука говорили першим – він роздумував.

Поки думав, заробив імідж людини, яка вагається. Що похвально в людському плані, але вбивчо з політичної точки зору. Нерішучих політиків не люблять.

Зеленський перехопив "прапор" новизни, і почав агресивну агітаційну кампанію в стилі "свой пацан", і переміг. Бо не вагався. Принаймні на словах. Це люди люблять.

Побачивши на власні очі попит на нові обличчя, Славко таки вирішив йти в політику. Рішення було запізнілим, але дозволило зайти в парламент.

Проте кількісний склад фракції, яку завів Вакарчук в Раду, одразу вказував, що впливати на ситуацію в країні їм буде складно. І доведеться по-справжньому битись. Що не дуже притаманно самому Вакарчуку. Він радше про сенси, аніж про прикладну боротьбу.

Зараз Вакарчук склав мандат. Вже вдруге в своєму житті. І це теж було очікувано. Як мінімум для тих, хто бачив, як йому некомфортно в стінах Ради і як на нього тисне постійний пресинг з боку ЗМІ та всяких зливних бачків. Він явно почував себе самотньо в цих стінах.

Власне, незважаючи на хороші рейтинги, Зеленському так само некомфортно на Банковій.

Але саме ці рейтинги, і вуличний внутрішній голос "пацан сказал – пацан сделает" і не дозволяє Зе побачити очевидне. В нього за рік теж не вийшло кардинально змінити ситуацію. І судячи з його поведінки, і не визнає.

Внутрішні сумніви і небажання займатися тим, що "не твоє" підштовхнуло Вакарчука до того, щоб знову скласти депутатський мандат. Цього разу, напевно, востаннє.

Власне, те, що було його першочерговою метою, виконано – фракція з новими людьми в парламенті є. І тепер їм буде хоч і складно, але навіть легше, аніж з Вакарчуком. Бо не буде постійного озирання на публічність лідера ОЕ.

А рішення Вакарчука принаймні чесне. Бо справді – це просто не його.

powered by lun.ua

Спорт завжди поза політикою?

Не секрет, що багато диктаторів страх як люблять спорт. Не весь, але окремі види прям із пристрастю. Розбудовують під них інфраструктуру, ухвалюють космічні за бюджетами програми державної підтримки...

"Розірвані мішки" або Ганьба на виборах на 87-му окрузі

Це вже було. Не раз і не два. Можна згадати вибори мера, парламентські вибори-2012 на десятках округів (найбільш показові на 223 в Києві з Левченком і Пилипишиним і вибори на окрузі Засухи на Київщині), вибори на 205-му в Чернігові (Корбан проти Березенка)...

Сліди з Донбасу в Мінську. Затримані вагнерівці і війна на Сході

Сьогодні під Мінськом білоруські спецслужби затримали 33 бойовиків Путіна з російської приватної військової компанії Вагнера. Білоруська влада рапортує, що вони готували провокації під час президентських виборів, які пройдуть у Білорусі через два тижні...

"Коли навколо ні душі" або чому рішення Вакарчука було очевидним

Кілька років тому, коли стало ясно, що в суспільстві є запит на нових політиків, про Вакарчука говорили першим – він роздумував. Поки думав, заробив імідж людини, яка вагається...

Історія однієї істерики. Хто розганяв паніку з літаком ''повним хворих на коронавірус іноземців''

Всі вже встигли побачити історію про "медика" Антона Гури, який "в якості експеримента" зганяв у Мілан, і активно стрімив з борту літака МАУ, розповідаючи жуткі історії про те, що півлітака було набито хворими іноземцями...

Таємнича профспілка, лист-скарга на Аласанію і до чого тут соратник Медведчука?

Звільнення Зураба Аласанії з НСТУ з огляду на невиразне мовчання членів наглядової ради, здається, провернули за принципом "Рубанути, а далі порішаємо"...