11 червня 2020, 14:02

"Коли навколо ні душі" або чому рішення Вакарчука було очевидним

Кілька років тому, коли стало ясно, що в суспільстві є запит на нових політиків, про Вакарчука говорили першим – він роздумував.

Поки думав, заробив імідж людини, яка вагається. Що похвально в людському плані, але вбивчо з політичної точки зору. Нерішучих політиків не люблять.

Зеленський перехопив "прапор" новизни, і почав агресивну агітаційну кампанію в стилі "свой пацан", і переміг. Бо не вагався. Принаймні на словах. Це люди люблять.

Побачивши на власні очі попит на нові обличчя, Славко таки вирішив йти в політику. Рішення було запізнілим, але дозволило зайти в парламент.

Проте кількісний склад фракції, яку завів Вакарчук в Раду, одразу вказував, що впливати на ситуацію в країні їм буде складно. І доведеться по-справжньому битись. Що не дуже притаманно самому Вакарчуку. Він радше про сенси, аніж про прикладну боротьбу.

Зараз Вакарчук склав мандат. Вже вдруге в своєму житті. І це теж було очікувано. Як мінімум для тих, хто бачив, як йому некомфортно в стінах Ради і як на нього тисне постійний пресинг з боку ЗМІ та всяких зливних бачків. Він явно почував себе самотньо в цих стінах.

Власне, незважаючи на хороші рейтинги, Зеленському так само некомфортно на Банковій.

Але саме ці рейтинги, і вуличний внутрішній голос "пацан сказал – пацан сделает" і не дозволяє Зе побачити очевидне. В нього за рік теж не вийшло кардинально змінити ситуацію. І судячи з його поведінки, і не визнає.

Внутрішні сумніви і небажання займатися тим, що "не твоє" підштовхнуло Вакарчука до того, щоб знову скласти депутатський мандат. Цього разу, напевно, востаннє.

Власне, те, що було його першочерговою метою, виконано – фракція з новими людьми в парламенті є. І тепер їм буде хоч і складно, але навіть легше, аніж з Вакарчуком. Бо не буде постійного озирання на публічність лідера ОЕ.

А рішення Вакарчука принаймні чесне. Бо справді – це просто не його.

powered by lun.ua

"Розірвані мішки" або Ганьба на виборах на 87-му окрузі

Це вже було. Не раз і не два. Можна згадати вибори мера, парламентські вибори-2012 на десятках округів (найбільш показові на 223 в Києві з Левченком і Пилипишиним і вибори на окрузі Засухи на Київщині), вибори на 205-му в Чернігові (Корбан проти Березенка)...

Сліди з Донбасу в Мінську. Затримані вагнерівці і війна на Сході

Сьогодні під Мінськом білоруські спецслужби затримали 33 бойовиків Путіна з російської приватної військової компанії Вагнера. Білоруська влада рапортує, що вони готували провокації під час президентських виборів, які пройдуть у Білорусі через два тижні...

"Коли навколо ні душі" або чому рішення Вакарчука було очевидним

Кілька років тому, коли стало ясно, що в суспільстві є запит на нових політиків, про Вакарчука говорили першим – він роздумував. Поки думав, заробив імідж людини, яка вагається...

Історія однієї істерики. Хто розганяв паніку з літаком ''повним хворих на коронавірус іноземців''

Всі вже встигли побачити історію про "медика" Антона Гури, який "в якості експеримента" зганяв у Мілан, і активно стрімив з борту літака МАУ, розповідаючи жуткі історії про те, що півлітака було набито хворими іноземцями...

Таємнича профспілка, лист-скарга на Аласанію і до чого тут соратник Медведчука?

Звільнення Зураба Аласанії з НСТУ з огляду на невиразне мовчання членів наглядової ради, здається, провернули за принципом "Рубанути, а далі порішаємо"...