Підсумки п'ятирічного року
2014-й ми зустріли на Майдані. Здавалося, серця сотні тисяч людей, які були в новорічну ніч разом з нами, забилися в унісон, коли заспівали Гімн України. Одне велике полум'яне серце Майдану. Один великий героїчний народ.
16 січня влада підготувала черговий "подарунок" Народу України у вигляді диктаторських законів. Відповідь не забарилась – 19 січня на Грушевського почалося протистояння. Перші смерті... А вже за місяць – сотні розстріляних владою людей, покаліченні, безвісти зниклі... Але Народ переміг. Він, а не політики.
Далі був Крим... Українці, яких до подій на Майдані цікавив лише власний добробут, починають допомагати своїй країні та армії, повністю замінивши в цьому питанні державу. Політики ще й досі не могли оговтатися після того, як революційна хвиля підняла їх зі сцени Майдану й закунула на Олімп влади. Відсутність ініціативи і безпорадність політиків народ прийняв як сигнал до дій.
Війна на Донбасі... Тепер тих, хто загинув за цілісність України вже тисячі. А ще сотні тисяч українців змушенні покинути свої домівки. Вони не знають, чи повернуться коли-небудь додому, чи залишилося їх житло неушкодженим. Прості українці простягнули руку допомоги своїм співгромадянам, розуміючи, що державі потрібен час на вирішення всіх питань. Весь час ми не переставали вірити. Вірити, у зміни на краще. Ми щиро сподівалися, що нас почують і всі разом ми побудуємо гідну країну, тому багато пробачали новій владі, давали час, щоб та розпочала позитивні зміни.
За цей рік кожен з нас прожив цілих 5, а то й 10 років. Народ України зробив колосальну роботу, взяв на себе багато функцій держави, з гідністю справився з усіма труднощами, розуміючи, що державникам треба думати про реформи та втілювати їх у життя. Але судячи всього 5-10 років новій владі замало: замість реформ, змін і боротьби з корупцією, вдень і вночі з екранів, радіо та бордів ми чуємо та бачимо лише брехливі обіцянки та популістські заклики.
Можна скільки завгодно прикриватися війною і зовнішньою агресією, називати всіх незгодних провокаторами, але кожна людина, що з гідністю прожила цей рік бачить всю недолугість, брехливість і жадібність влади. Держава кинула на призволяще свою армію, у штабах сидять всі ті ж корумповані генерали. Вимушені переселенці залишаються сам на сам зі своїми проблемами. Міліціонери, що вбивали людей на Майдані, досі працюють в органах, а Генпрокуратура не може їх знайти. Судді, що кидали напівживих людей за грати, продовжують вершити "правосуддя". Замість уряду професіоналів ми отримали квотне "дідько знає що".
Політики зараз втовкмачують, що наша головна задача в новому році – вижити. Не хвилюйтеся, з цим завданням Народ України впорається, він вже не раз доводив, що може це зробити. А ось вам, політикам, з цим справитися буде складно – скоріш за все вас просто вб'ють. Бо ви – випадкові люди, які абсолютно не відповідають вимогам нової України, ви, як і ваші попередники, не бажаєте чути свій народ. Саме завдяки вам, "новим політикам", у парламенті до сих пір сидять ті, хто голосував за злочинні закони 16 січня. Саме ви своєю бездіяльністю провокуєте народ, чим підписуєте собі вирок. Янукович і Ко втікли в Росіюю. Цікаво, куди тікати вам?
Чудовий і надзвичайно сильний Народ України щодня доводить, що витримає будь-які випробування. Країну, в якій живе такий народ, чекає прекрасне майбутнє. Я дякую Народу України за цей рік! Далі, тільки перемога! З Новим Роком!
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
