З днем народження Київський медіа-холдинг!
Чесно скажу – руки свербіли давно. Але хтів бути вище того. А сьогодні з самого ранку настрій хороший. І тут ще в Бектурсунова свято. Хочеш-не-хочеш, треба вітати.
Мені трохи незручно в цьому зізнаватися, але інформаційні продукти Київського медіа-холдингу не споживаю. Боюсь виверне. Я розумію, що треба себе якось примушувати, але сила волі не моє сильне місце.
Хоча з талантами натхненника КМХ знайомий ще з 2002 року. Тому, з дозволу шановного Казбека, трохи ностальгії.
Якось, в листопаді того самого 2002 року в місті Хмельницькому обирали міського голову. Попередній мер Чекман загнув в автокатастрофі. На тих виборах балотувався молодий і, як його переконали політтехнологи з Києва, перспективний бізнесмен і депутат міськради Віктор Коліщак. Але мова не про нього, а, власне, про політтехнологів.
Кампанія Коліщака була дуже яскравою і дорогою. І гасло було вибране вдале. Зараз і не згадаю. Щось типу "Хмельницький – наше місто" або "рідне місто". Одним словом, дуже оригінальне гасло. Вершина крієйторської мислі. Я думаю той, хто її придумав мав хороший гонорар. Більше того – в самому Києві, страшно сказати, в УНІАН проводились прес-конференції якихось, до цього невідомих, громадських організацій, чиї соціологічні опитування виводили Коліщака в лідери перегонів. Сюжети з цих прес-конференцій робив навіть канал "1+1". Тоді це коштувало дешевше, ніж зараз, але теж чогось вартувало (плюс посередницькі).
Але темні хмельничани мабуть не дивились "1+1", бо за кілька годин після закриття дільниць стало ясно, що "молодий і перспективний" Коліщак займає почесне третє місце. Коли це стало ясно, в приміщенні міської територіальної комісії з'явився дивний чоловік в окулярах, про якого місцеві журналісти перешіптувалися: "Олєнєвод прийшов". Це і був київський політтехнолог Коліщака. Так от, цей відносно молодий чоловік бігав по приміщенні мерії, чіплявся до членів дільничних комісій, які привозили бюлетені, мовляв, вони неправильно запаковані і таке інше. Сіпався до столичних журналістів з вигуками: "Гаспада, куда ви смотрітє? Ви вабщє в виборах хоть что-то понімаєте?".
Потім в приміщенні комісії з'явився сам Коліщак. "Олєнєвод" піджав хвоста і попрямував до кандидата, переконуючи його про якісь фальсифікації. Гіркота поразки була написана на обличчі Коліщака і всі палєстінскіє стєнанія технолога він вислуховував з холодною стриманістю, хоч в очах читалося бажання розбити технологу окуляри. Жалюгідне, скажу вам, було видовище. І технолога, скажу я вам, мені було нітрохи не шкода. Я тоді ще не читав блоги "УП" і не знав, що той політтехнолог був людиною тонкої душевної конструкції. Мені він здавався істериком і хамом. Отака от історія, дєвочкі.
