І ще раз про "ду-ду-ду!"
Ну що, друзі? Без жодних особистих симпатій чи антипатій констатую факт: Юрко Романенко обісрався і був обісраний. Тобто обісрався він очікувано, але те, що його так обісруть, виявилося несподвіваним навіть для мене. Чесно скажу: я вірю в людство. Я вірю, що акція була непроплачена і десь вірю в щирість (принаймні на початках) намірів Романенко. Але правильно написав Володимир Фесенко – в хлопця "знесло дах". Чувак реально піймав "звьоздочку".
І найбльша його помилка полягає в тому, що він одразу агресивно поставився до будь-якої, навіть обережної, критики. Романенко примудрився розсваритися з лідерами громадської думки (в першу чергу в інтернет-співтоваристві), навіть, якщо її представляли такі малоприємні персонажі, як Монтян. З "прилічного товариства" його підтримали хіба Альона Притула та майстер інтелектуальної провокації Дмитро Видрін (в останньому випадку просто було втішене самолюбство вчителя за свого талановитого учня). У всіх іншиих акція викликала скепсис (в першу чергу – через віхи біографії головного маніфестанта). Своєю неадекватною реакцією Романенко перетворив скептиків на антагоністів.
І ще один урок: перед тим, як на щось претендувати потрібно мати власну бездоганну "кредитну історію" довіри. Простий приклад. За кілька днів до появи "маніхвесту" мені телефонував товариш – власник двох відомих в Києві клубів. Теленонує в розпачі:
- Саня, досталі! Сука, налогі поднімают, плату за арєнду, с доларом хрєн знаєт што. Тут у меня музиканти хотят акцию сдєлать на защіту предпрініматєлєй. "Карамазови" там і другіє групи. А есть какая-то організация, тока нє партійная, рєально нєзавісімая, которая занімаєтся защітой прєдпрєніматєлєй? Может би ми вмєстє с німи что-то сдєлалі?
- Нєпартійних нє осталось, – віджартувався я.
Коли з"явився маніфест, я згадав про свого товариша. "Ця штука має його завести," – подумав я. Щойно я про це подумав, як той мені телефонує знову з питанням: "А хто такой Романєнко? Што ти о ньом скажешь?". "Є такий журналіст, – кажу я, – ніби нормальний хлопець. Якщо потрібно дам контакт". Товриш відповідає: "Та нєт, я тут блог єво почітал, там разниє штукі нєхорошиє он пішет про УПА. Какуєто карту Украіни дурацкую нарісовал. Дурно от етого всєго пахнєт".
Додам лише, що мій товариш далекий від будь-яких політичних рухів і національно-демократичного середовища. Хоча якби ініціатор акції викликав би у нього довіру, то міг би бути підтриманий матеріально. Не кажучи вже про органзацію рок-концерту на підтримку акції.
Це я до того, що "подуділи" і стане... Час і справою зайнятися.
