Василь Гацько и 500 спартанців. Частина 2
Початок читати тут.
- Зараз політичний спектр і вподобання виборців, на мою особисту думку, можна кваліфікувати так: партія влади (як явище), націоналісти (відносно нове явище) і є партії харизматичних лідерів (що процвітають давно). Ну і якимось чином ще комуністи на плаву. У назві твоєї партії є слово "демократія", тобто політичний напрямок зрозумілий, чого не скажеш про інших, не враховуючи, знову ж таки, комуністів. Чи буде така партія користуватися попитом, партія, яка не є владою, не є націоналістичною і не є харизматичною, вибач, але поки ще ти не є лідером національного масштабу?
- Попит на політичну силу інакшого ґатунку є колосальний. Він десь є сьогодні не кристалізований, недостатньо чіткий, але те, що українець хоче інакшого політика, це так. Неможна оцінювати по одному критерію, тут має бути комплексний підхід. Наприклад, прозорість фінансування політичної партії збуджує одиниці в цій країні. Ми проводили польові дослідження, які показали, що більшість не замислювалась, як має жити політична партія, а ті, які замислювались, не давали чіткої відповіді або не бачили проблем в тому, що партію може фінансувати великий бізнес, тобто хтось, але не я. Є питання альтернативних ідей, є питання персональних якостей політика та активістів. Наша партія не сподівається на коротку дистанцію, наші проекти та активність принесуть результат згодом. Ми могли би злитись з іншою великою політичною силою та отримати в парламенті два-три місця, але цей шлях хибний, ми би просто там розчинилися. І неможна забувати про такий політичний момент: в історії були випадки, коли партія, яка не мала достатньої підтримки, через збіг обставин отримувала колосальну довіру виборців. Такий момент проявив себе у випадку зі "Свободою", яку підтримали для того, щоб декілька відсотків не дісталося Партії регіонів. Наше завдання бути готовими до всього.
- То де ж може опинитися Демальянс у разі потрапляння у парламент? Ось ви сформували там свою групу. До кого ви будете близькими, якщо парламент буде приблизно таким, як зараз?
- Юнацький максималізм підказує, що треба рубати все навколо, ми такі класні та унікальні, але реалії інакші – ще недостатньо в нас сил, для того щоб щось змінювати в країні. Потрапивши в парламент, ти розумієш, що Янукович наш стратегічний ворог. Не стільки він персонально, скільки його команда, яка несе в собі все злочинне, що тільки можна. То ж ясно, що союзи з Януковичем виключені. Комуністи – з ними все ясно, теж ні. Якщо брати опозиційний блок, то з ним можливо формувати більшість. Якщо подивитись по програмам партій, то сьогодні найближчий до нас є "Удар" по одній причині – їм писали під замовлення програму з християнсько-демократичним підходом. Тобто вони вивчали досвід Ангели Меркель та Християнсько-демократичного союзу, багато з тих речей лягло у основу програми "Удару". Але те, що було написано в програмі, і те, що є в мозку та серці, може бути зовсім різні речі. Але за програмами ми близькі. "Батьківщина" теж близька. Взагалі, якщо брати ідеологічну складову цих політичних сил, то вони намагаються потрапити в європейську політичну родину, яку об'єднує Європейська народна партія, представлена у Євпропарламенті. "Батьківщина" там уже є спостерігачем, "Удар" намагається ним бути (вже став декілька днів тому), тому ми схожі за програмами.
- А що до "Свободи"? Наприклад, наскільки ви близькі чи далекі за мовним питанням? Ти, наскільки я знаю, був російськомовним і тепер говориш виключно українською свідомо. Чи поділяєш ти погляди "Свободи" щодо мовної політики? Можливо, ти теж хотів би створити інститут мовних інспекторів, які слідкували б за дотриманням мовних норм, а також щоб ніхто не міг ображати та принижати українську? Може ти хотів би обмежити або заборонити російську частково або повністю?
- У мене багато протиріч зі "Свободою" по багатьом проблемам та питанням. Я дійсно з російськомовної родини, десь в коріннях мої предки були україномовні, бо дід і баба були зі Слобожанщини з одного боку, а з іншого – з Поділля, Вінницької області. Вони приїхали на Донбас, будували його. І в родині було два покоління шахтарів. І я виріс у російськомовному середовищі. Дружина моя з Севастополя. Ось ми зустрілися в Києві, і у нас відбувся абсолютно свідомий вибір... ну, так душа хотіла говорити українською. І все. Питання мови – це питання власного вибору, а не нав'язування з боку. Тому жоден мовний інспектор нічого не зробить. У Демальянсі немає вимоги говорити тільки українською, хоча переважна більшість наших активістів зі сходу та півдня.
- У нас взагалі є мовна проблема в країні?
- Ні, її нема. Є певною мірою агресія та антагонізм, які виросли на несприятливому політичному підґрунті.
- Тобто проблема штучна.
- Так. Мені здається, що київська модель, коли будь хто без проблем говорить тією мовою, якою хоче, є прийнятною для всіх. Люди тут розуміють, що зміст дискусії та розмов важливіший за форму. Щодо інших позицій "Свободи", то, можливо, я не дуже з ними знайомий. Хоча щодо абортів, які хочуть заборонити, в нас позиція така, що це дійсно є поганий акт, ненароджену дитину неможна вбивати, але заборона абортів не призведе до вирішення проблеми. В нашому розумінні треба робити програму на попередження аборту: консультації у психолога або запропонувати взяти дитину після народження, щоб зберегти життя. Заборона не дає жодного позитивного ефекту. І найголовніше, що я бачу, "Свобода" не продукує якісного альтернативного інтелектуального продукту.
- Можливо, таким продуктом можна вважати зламані пам'ятники Леніну?
- Можливо, але мені складно проводити паралелі між нами та ними. Їх діяльність є поверхневою і не стосується реальних проблем. Мені здається, що країна від них втомилася, це не діяльність парламентської партії.
- Ще уточнююче питання щодо "Батьківщини": як ти її характеризуєш?
- Мені здається, що в неї є проблеми з самоідентифікацією. Хто ви, що ви, за що ви, крім того, що ви за звільнення Тимошенко? І відповіді ти, скоріше за все, не отримаєш. Є окремі депутати, які заслуговують на повагу, і ми будемо з ними співпрацювати.
- А що взагалі об'єднана опозиція могла б видати? Що їм треба робити і для чого, окрім замінити Януковича собою?
- Було б непогано, якщо б опозиція грала першим номером, вона має нав'язувати порядок денний. В умовах інтелектуального вакууму в Партії регіонів це було б робити доволі просто. Питання, скажімо, асоціації з ЄС вітало в повітрі давно, але нічого опозицією не було зроблено. Не було жодного кроку, який би свідчив, що вони знають, що вони роблять. В питанні свобод, прав людини – тут опозиція нічого не робить. Ок, вони постійно говорять про корупцію та крадіжки з бюджету, але що було ними зроблено?
- Вони пишуть депутатські запити.
- Це не смішно. Навесні я зустрічався з кількома депутатами з опозиції і казав їм, що не можу дістати деякі документи з "Нафтогазу України", де, як всім відомо, є величезні крадіжки на держзакупівлях. Треба діяти на випередження. Наприклад, є план державних закупівель. Депутати можуть зайти туди і знайти цей план. Але вони відповідали, що можуть лише написати запит, але ж це не серйозно. Через міжнародні організації можна закрити багато корупційних схем, наприклад, через FATF. Викрити схеми відмивання грошей, корупційних схем – це легко, треба заплатити двом-трьом юристам, які все зроблять. Опозиція не доводить справи до завершення. Ми ж давненько чуємо про наші списки Магнітського, так? А де вони? П'ять разів Яценюк обіцяв зайнятися цими списками, але їх нема. І не видно по опозиції, що вона готова на самопожертви, вона закликає людей, умовно кажучи, лягати під танки, а сама того не робить.
- Але вони всі виходять на площі, і ти там був, і я.
- Цього недостатньо. В мене є питання: чим ти, наділений моїм голосом, депутатськими повноваженнями, привілеями, відрізняєшся від мене, який цього не має? Я реально ризикую, зустрічаюся з тиском влади, не маю захисту, недоторканності, але я роблю. Тебе я вповноважив, щоб ти робив більше. Відповіді нема. Вони не напружуються. Довіра до опозиції майже зруйнована. Щодо Тимошенко таке ж питання... Скільки у опозиції депутатів по всіх рівнях? Тисяч тридцять або більше? То ж це армія, з якою важно впоратись і Януковичу, і спецпідрозділам міліції. Де вони всі?
- Вони стоять під стінами колонії чи лікарні, куди возять Тимошенко.
- Там стоїть пара сотень, а серед них небагато депутатів. Тому образ опозиції є жалюгідним. Я бажав би, щоб він був іншим. Мені потрібна сильна опозиція. Хтось має зупиняти Януковича там, у парламенті.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
