МЕДІА-САБОТАЖ ДЕЦЕНТРАЛІЗАЦІЇ ПРОДОВЖУЄТЬСЯ
Місцеві вибори восени 2015-го року актуалізували дискусії про децентралізацію в Україні. Хай хоч так...
А як місцеві вибори закінчаться? Чи продовжиться дискусія про конституційну реформу та децентралізацію?
Адже масового розуміння того, що таке децентралізація, всередині української громади ми так і не досягли.
Децентралізацію дуже часто плутають не тільки з федералізацією, її плутають також з конституційною реформою та адміністративно-територіальною реформою.
Відтак децентралізація виглядає як процес центральної влади, яка з доброї волі його дозволяє чи забороняє, визначає, що саме вважати місцевим самоврядуванням, та визначає обсяг повноважень місцевого самоврядування.
Більше того, в Коаліційній угоді Парламенту прямо поставлене завдання "формування самодостатніх громад".
Отже політичне розуміння та супроводжувальний дискурс про децентралізацію в більшості випадків є геть неадекватним.
Все це потребує додаткового осмислення децентралізації в політичному просторі.
Потрібно чітко розрізняти три різних процеси.
Конституційний процес це найзагальніших процес унормування правил політики в державі. Суб'єктами конституційного процес є громадяни країни, політичні партії, зокрема парламентські, в том числі у вигляді фракцій, а також Уряд країни, Конституційний суд тощо.
Суб'єктами адміністративно-територіальної реформи є винятково депутати, урядовці та експерти. Адміністративно-територіальна реформа направду є трансформацією адміністративно-територіальної структури країни задля ефективного впровадження Конституції.
Суб'єктами процесу децентралізації є місцеві органи влади, які тиснуть в цьому процесі на центральні органи влади.
Ще раз дуже чітко. Суб'єктами конституційного процесу і адміністративно-територіальної реформи є, перш за все центральна влада. Суб'єктами процесу децентралізації є, перш за все, місцеві громади.
Формування самодостатніх громад звичайно можливе і зверху, тобто за ініціативою центральної влади.
І тут є дві проблеми. Активне формування самодостатніх місцевих громад зверху призводить до інфантильності цих місцевих громад, до їх залежності у визначенні своїх повноважень від центральної влади. Це також призводить до того, що про безліч можливих повноважень місцеві органи влади навіть не здогадуються.
Водночас активне формування самодостатніх громад знизу завжди відбувається стихійно, а це означає, що в ситуації війни ця стихія може бути використана Росією для дезорганізації цього процесу і утворення проросійських республік, особливо на території так званої Новоросії, та олігархами для утворення олігархічних республік всередині України.
Новина, яка з'явилася в Кореспонденті, щодо вимоги Запоріжжя про спецстатус регіону, не була достатньо проаналізована і відрефлексована центральною владою.
Те, що відбувається в Запоріжжі, це і є процес децентралізації? Чи це процес російського сепаратизму в рамках поки що українського законодавства? Чи це процес олігархічної деструкції адміністративно-територіальної реформи?
Для користі всієї України цей процес потрібно розглядати саме як ініціативу знизу, яка намагається лишатися в рамках українського законодавства. І тільки зволікання з проведенням конституційного процесу та адміністративно-територіальної реформи може призвести до виходу децентралізації за рамки українського законодавства, до перетворення децентралізації на сепаратизм.
Чи може собі Україна, особливо в умовах війни з явними ознаками регіонального сепаратизму, дозволити стихійний процес децентралізації? Звичайно ні! Цей процес потрібно законодавчо унормувати, як тільки він дає про себе знати.
Потрібно увага центральної влади до ініціатив місцевих громад. Кожна місцева громада має право на увагу центральної влади до ініціатив про розширення повноважень місцевого самоврядування.
Водночас цього не видно – немає уваги центральної влади до місцевих ініціатив.
Поява в деяких засобах масової інформації дискурсу конституційної реформи відбувається дуже повільно, і лише в контексті інших тем – наприклад, очікуваних місцевих виборів. Отже медіа-саботаж конституційної реформи продовжується.
І чим довше буде продовжуватись медіа-саботаж конституційної реформи, тим більше стихійним буде процес децентралізації, тим більше ознак сепаратизму він набуватиме.
Рідко коли доля цілісності країни так залежала від журналістів і публічних експертів, як зараз. Але журналістам і експертам не до конституційної реформи.
Конституційна реформа це ж складно, тут мислити потрібно, тут на скандальних репортажах не виїдеш.
Журналістів та експертів значно більше цікавлять політичні розбірки між партіями, навколоолігархічні скандали, політичні інтриги, боротьба за політичні посади.
Медіа-саботаж конституційної реформи та децентралізації потрібно закінчувати.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
