Сергій Дацюк Філософ

Як шукати правду?

25 січня 2018, 10:17

Як знайти правду в сучасному світі?

Ви здивуєтеся, але завжди, скільки пам'ятає себе людство, правда не була загальнодоступна. Правда завжди була прихована. Те, що на поверхні, завжди банальність або брехня. Правда завжди потребує певних зусиль. В складні та кризові часи правда потребує надзусиль.

Своя правда

Якщо правда завжди є прихованою, то одразу ж постає питання, як її знайти. В попередній роботі "Структури довіри" я спробував сформулювати визначення правди як бачення фактів, смислів та перспектив з установкою на рівновагу, обов'язково враховуючи позицію слабких, упосліджених та знедолених.

Виникає питання – а є правда багатих, сильних, щасливих?

Відповідь проста – немає, бо вона їм непотрібна. Якщо раптом правда стає потрібна багатому, то значить він слабкий чи нещасний. Якщо раптом правда стає потрібна сильному, то значить або він збіднів, або втрапив у нещастя. Якщо раптом правда потрібна стала щасливому, то значить він піддає сумніву своє щастя. Ніхто просто так правди не шукає, вона пов'язана з дуже великими зусиллями, а люди звикли економити зусилля.

Людям, які перебувають у стані психічної та соціальної рівноваги, звичайно ж не потрібен пошук рівноваги. Лише ті, хто безпосередньо в живому житті, гостро та емоційно, переживають нерівновагу як несправедливість, потребують правди і готові докласти до цього зусиль.

І хто каже, що правда непотрібна, – бреше, бо в житті може бути по-всякому.

Найпростіша і найперша правда – своя правда. Це така правда, яка народжується з відмежування від тих, хто на думку правдошукачів створює нерівновагу і винен в їх поганому стані.

Своя правда це правда для своїх. Ці свої – завжди ті, хто готовий вдовольнитися одразу зрозумілою правдою. Своя правда завжди проста. Така своя правда створює комунікативний комфорт та ілюзію безпеки для своїх.

Своя правда є – у дітей (правда дітей), у жінок (фемінізм), у гомосексуалів та інших секс-меншин (права секс-меншин), у афро-американців (чорна правда), у білих расистів (біла правда), у націоналістів (національна правда), у комуністів (класова правда) і навіть у глобалістів (правда всесвітнього ринку і прав людини), у будь-яких інших свійних груп.

Як можна побачити, своя правда є там, де є свої і чужі. Ще недавно глобалісти могли претендувати на солідарну правду, але як тільки з'явилися антиглобалісти, одразу ж їх правда стала своєю супроти чужих.

У чому ж небезпека своєї правди? Сама по собі своя правда не дуже небезпечна як всяка обмеженість чи спрощення не є небезпечними, допоки не потрапляєш у складні ситуації. "Своя правда" стає небезпечною, коли зустрічає "чужу правду", виявляється нездатною розпізнати її як іншу правду, і починає з нею війну.

Небезпека полягає якраз в тому, що обидві сторони зі своєю правдою не мають здатності до рефлексії, а значить не можуть зрозуміти свою обмеженість. Тобто обидві сторони готові знищити одна одну, але не навчитися розуміти правду один одного. Небезпека полягає якраз у тому, що воюють дві обмежені свої правди – воюють бездумно, нерефлексивно, безперспективно.

Добре, коли є якийсь критерій, щоб досягнути миру (наприклад, повернення довоєнного статус-кво). Але коли обидві сторони намагаються змінити світ, тоді якась правда має підкоритися іншій, хоча може і не так і не настільки, як це вважалось спочатку. Такі конфлікти призводять до того, що спочатку перемагає одна своя правда, потім всім світом обмежену правду-переможницю долають за рахунок більш універсальної своєї правди, а потім приходить ще більш універсальніша правда.

Отже своя правда завжди спрямована на конфлікт з іншими своїми правдами. Своя правда в такому конфлікті має лише дві стратегії – домінування або тимчасовий компроміс. І та, і інша стратегії теж є примітивними, але більшість людей вдовольняється ними протягом всього свого життя.

Одним з компромісів між різними своїми правдами є торг та корупція. Може здатися, що корупція це і є специфічний спосіб довіри – така собі квазі-довіра. Але в корупційній системі немає ні правди, ні довіри. Там кидають і брешуть, бо правди немає ні за тим, хто дає, ні за тим, хто бере хабарі. Люди, що відмовилися від встановлення складних правил співжиття, прирікають себе на взаємний обман. Корупційна рівновага неможлива, бо там, де є хитрий і дурний, де є сильний та слабкий, де кожен хоче обманути іншого, довіра неможлива.

Правда це не баланс, це установка на рівновагу, яка реалізується через компенсаторний дисбаланс на позиції слабкого проти сильного. Навіть простої правди зазвичай мало, тому що дискурс сильних завжди офіційно домінує, а позиція слабких потребує незбалансовано переважаючого захисту слабких в контрдискурсі. Крім того, правда принципово не містить компромісу. Неможливий компроміс сильного зі слабким, тому що це завжди компроміс по правилах сильного. Правда річ принципова, консенсусна, безкомпромісна.

Піднятися над своєю правдою це виклик, на який здатні дуже мало людей. Більшість людей вдовольняються своєю правдою. Але коли своєї правди раптом перестає вистачати, починають шукати інші свої правди – одну, другу, третю. І лише коли бачать обмеженість кожної своєї правди, буває, деякі впадають у відчай.

Але той, хто каже в такій ситуації, що правди немає, – бреше.

Більшість в усвідомленні обмеженості своїх правд доходять до думки, що правда непроста, правда не буває своєю, вона буває складна і всіхня. Така складна всіхня правда є не просто солідарна, вона пов'язана з виходом за межі повсякденності та очевидності.

Що ж тоді установка на рівновагу в правді? Це установка на рівновагу на більш високому рівні, ніж рівновага фактів чи рівновага компромісу інтересів. Справжня рівновага правди це, як мінімум, рівновага смислова. Тобто смисл влаштований так, що він ускладнюється з часом. І актуальні прості смисли завжди породжують свої правди, які з часом обезсмислюються.

Слабкий може скільки завгодно говорити про свою просту правду, але його слова нічого не коштують. Сильний, навпаки, може спокійно брехати і більшість на це закриватиме очі. Лише більш складна правда – на рівні смислу та перспективи – дає можливість сильному та слабкому говорити на рівних.

Пошук смислової правди це пошук складного смислу, який не просто включає більшість простих смислів (як от виживання, влада, гроші, секс, комфорт, групування). Пошук складного смислу потребує змінювати мислення, змінювати мотивації, змінювати емоційне сприйняття комфорту.

Найвища рівновага правди це рівновага перспективи майбутнього, яке принципово не схоже на теперішнє, містить розрив з теперішнім і обов'язково породжує футурошок у своєму сприйнятті. Якщо футурошоку нема, то ми маємо справу з подовженим теперішнім, а не з майбутнім. Пошук перспективи майбутнього пов'язаний не просто зі зміною світобачення, але також і зі зміною екзистенції, тобто з готовністю до того, що повсякденність буде інакшою, незрозумілою, невпізнаваною.

Недавно блог Павла Казаріна змусив мене поставити просте питання: чи були правдиві мотиви українців, коли вони голосували за незалежність України в 1991 році? Я й тоді це відчував і зараз вважаю, що ці мотиви були лукавими. Помилка української еліти того часу полягала в тому, що вони намагалися побудувати Україну на своїй правді.

А от ви згадайте! Головна теза, яку просувала тоді незалежницька українська еліта – Україна в СРСР найбагатша країна, якщо ми від'єднаємося від СРСР, то будемо самі споживати своє багатство і ні з якою республікою не ділитися. Тобто незалежність ми хотіли як свою правду. І що? Чи незалежні ми зараз в тій же території, що дісталась нам від СРСР? Чи так само багата Україна, як в часи СРСР? Ото ж бо й воно.

Тут виникає важливе питання – чи має право правлячий клас (чи навіть еліта) на маніпуляцію аж до брехні? Хто просто каже "так", – лукавить.

Правлячий клас має право на маніпуляцію та навіть брехню лише в тому разі, коли здатен потім не просто зізнатися в цьому, а виправити це більш благородними діями, включаючи власні жертви життям.

Давайте подивимося зараз. Навіть у ситуації війни український правлячий клас не продемонстрував інших мотивацій, ніж нажива, здирництво та мародерство. Навіть навколо війни цей правлячий клас почав міжнародні торги частинами суверенітету країни, що відомі як "мінські домовленості". І навіть щодо мінських домовленостей в законах та на телебаченні – знову маніпуляція та брехня. Причому кров'ю за всю цю брехню знову розплачується не правлячий клас, а прості українці.

Погана перспектива такого лукавого підходу в тому, що всяка своя правда неминуче наштовхується на іншу свою правду (чужу правду), яка може виявитися сильнішою. Побудувати щось дійсно вартісне можна лише на основі солідарної правди, правди для всіх, правди над усіма.

І допоки не буде принесена сакральна жертва за брехню правлячого класу самим правлячим класом, допоки за свою правду не понесуть покарання ті, хто цю свою правду просуває, солідарної правди не буде.

Коли кажуть, що має бути лише "своя правда" – брешуть. Правда єднає, а не роз'єднує. Правда більше творить, ніж руйнує. Своєї правди замало для всіх, має бути всіхня правда.

Правда у Лесі Українки

Час ускладнюється – ускладнюється і правда.

Шевченкове "У своїй хаті своя правда, і сила, і воля" має бути переосмислене як занадто просте для складних часів. Відмежувальна "своя правда" добре працювала, допоки українці не відмежувалися. Після відмежування "своєї правди" стало замало.

Ось Леся Українка розуміє правду вже набагато складніше. Леся Українка розглядає правду на один рефлексивний рівень вище, описуючи вже не "свою правду" "кожної хати" Шевченка, а узагальнену правду праведників та пророків, зокрема таких, як Шевченко. Тобто вона осмислює вже правду, яка базується на смислах та перспективах майбутнього.

Мало зустрічав людей, які наблизилися до розуміння оцього відомого місця з "Касандри" Лесі Українки.

Що є правда, питає Леся – те, що ми прозріваємо, чи те, що ми творимо.

"... Гелен

Що правда? Що неправда? Ту брехню,

що справдиться, всі правдою зовуть.

Одного разу раб мені збрехав,

що мій фіал украдено, бо просто

не хтілося йому шукать фіала,

а поки лінувався раб, то й справді

фіал було украдено. Де правда

була тут, де брехня? Тоненька смужка

брехню від правди ділить у минулім,

але в прийдешньому нема вже й смужки.

Кассандра

Коли хто каже те, в що й сам не вірить,

то се неправда явна.

Гелен

А як скаже,

хоч в добрій вірі, тільки помилившись,

не до ладу, то се вже буде правда?

Кассандра

А як же ти, Гелене, одрізняєш

брехню від правди?

Гелен

Та ніяк. Я просто

даю їм спокій.

Кассандра

Як же ти віщуєш?

Що кажеш людям?

Гелен

Те, що треба, сестро,

те, що корисно або що почесно.

Кассандра

Невже ніколи ти того не бачиш,

що буде, неминуче, невблаганне?

Невже тобі не каже в серці голос:

"Так буде, так! так буде, не інакше!"

Гелен

По щирості сказавши, – ні, ніколи.

Кассандра

То нам порозумітись дуже тяжко.

Але скажи, як можеш ти прилюдно

казати: "Бог мені відкрив... я бачив...

я голос чув таємний", – коли то

неправда все?

Гелен

Знов правда і неправда!

Лишім оці слова, нема в них глузду.

Ти думаєш, що правда родить мову?

Я думаю, що мова родить правду.

А чим же нам таку назвати правду,

що родиться з брехні? Чи ти ніколи

не бачила такого народження?

Я бачив безліч разів. Слово плідне

і більше родить, ніж земля-прамати.

Кассандра

Але ти сам сказав: "Роблю, що треба,

і що корисно, що почесно". Нащо ж

потрібно удавати віщуна?

Хіба корисно то, хіба почесно?

...

Гелен

Побачимо! Се правда, що на полі

воюють не лідійці й не ахейці,

а ти і я. Одвагою керує

Гелен, а розпачем Кассандра править..."

Кассандра – пророчиця. вона вірить у Долю, темну і страшну богиню, сліпу, невблаганну, що не знає ні жалю, ні ласки.

Бачення Гелена, старшого брата Кассандри, віщуна і жреця, формулюється як критичне бачення позиції Кассандри:

"...Боги в тім винні, що дали тобі

Пізнати правду, сили ж не дали,

Щоб керувати правдою. Ти бачиш

І склавши руки або заломивши,

Стоїш безвладна перед тим привиддям

Страшної правди..." (сц. 6-а).

Відтак концепція Лесі Українки фактично є передконструктивістським розумінням правди. Інакше кажучи, у Лесі правда сконструйована. Леся показує нам два бачення – концепт Кассандри (катастрофічне пасивне негативне бачення) і концепт Гелена (дієве позитивне бачення).

Твір побудований так, що концепт Гелена здається більш аргументованим – "Слово плідне і родить більше, ніж земля-прамати". Тобто лише той, хто конструює правду по відношенню до позитивної перспективи, породжує більш адекватну правду. Причому Леся вказує на те, що позитивний зміст правди генерує відвагу, а негативний – розпач. Окрім того, Леся також вказує на те, що праведники мають велике значення – "на полі воюють не лідійці й не ахейці, А ти і я.".

Людям важко відрізнити праведних пророків від лжепророків. Їх різницю лише серцем можна відчути.

Не все, що правда в минулому чи теперішньому, буде правдою в майбутньому, особливо якщо воно не здатне народити новий смисл та нову перспективу.

Правда націлена на складне бачення перспективи, де важливі не стільки факти, скільки інновації.

Отже коли кажуть під час кризи правду старими словами, – брешуть.

Що таке складна правда, чи варто за неї боротися?

Деякі коментатори договорилися до того, що не олігархи винні у нинішній ситуації, а експерти, які не дали нещасним людям нових смислів та перспектив.

Причому під новими смислами та перспективами вони розуміють лише прості істини, які чомусь не спрацьовують. Складні тексти вони при цьому відмовляються читати – "многа букафф". Неможливо побачити смисл, якщо шукати прості смисли. Неможливо побачити перспективу, якщо шукати просту перспективу.

Проста правда потрібна для початку як своя правда. Але самої лише своєї чи простої правди не достатньо – потрібно копати глибше, дивитися далі, підніматися вище.

Для правди потрібна складна істина. Але для складної істини потрібно набагато більше, ніж велика кількість своїх правд, – складне мислення, бачення інакшого та спроба зазирнути у майбутнє.

Що таке постправда? Цю проблему сьогодні ставлять у Європі у зв'язку з гібридною російською інформаційною агресією. Постправда це результат нашого невміння бачити безліч своїх правд.

Направду ніякої постправди нема. Є складна правда, яка народжується сьогодні в інтерактивних соціальних мережах з досвідом їх учасників щодо тролінгу та інших засобів протидії неправді сильних світу цього. А телебачення все частіше складно бреше.

Сучасна правда вже не активна навіть, як у Лесі Українки, а інтерактивна.

Коли кажуть, що "правда проста", – брешуть на користь своєї правди. Тобто в світі складної правди – брехня також складна.

В цьому сенсі сучасну складну брехню доволі важко розпізнати. Іноді дивишся – виступає людина проти фактологічної брехні і ніби добре робить, а насправді просуває спрощені смисли та спрощену перспективу.

Сучасна брехня може виступати не тільки як старе недобре лжесвідчення – хибний порядок денний, який нас змушують обговорювати; факти, що викликають сильні емоції і дозволяють приховати менш помітні і більш важливі факти; різні штучні комбінації фактів, які підштовхують до брехливих фактологічних висновків. Це все способи зведення набору фактів до якої-небудь своєї чи навіть декількох своїх правд чи простого лукавства (напівправди).

Сьогодні заповіді "не лжесвідчи" вже недостатньо. Сьогодні потрібні заповіді супроти смислової брехні та брехні про перспективу.

Смислова брехня (смислодеструкція). Руйнування осмисленості як такої (обезсмислення), руйнування чи обмеження певного смислу (смислоблокування), підміна одного смислу на інший (смислова маніпуляція), створення хибного смислу (псевдосенс), спрощення смислу (смислова симпліфікація). Люди, що руйнують осмисленість як таку чи певний (певні) смисл (смисли), називаються смислодеструктори.

Брехня щодо перспективи (регресорство). Руйнування позитивної перспективи (пронегація), генерування страху щодо майбутнього (футурофобія), підміна однієї перспективи на іншу (проманіпуляція), руйнування певної перспективи (продеструкція), створення спрощеної перспективи (просимпліфікація), створення хибної перспективи (псевдоперспектива). Люди, що руйнують перспективність як таку і певну перспективу, називаються регресори.

У світі складної правди проблемною є не стільки фактологічна брехня, яку люди навчилися дуже добре розпізнавати, проблемними є якраз інші види брехні та напівправди – "своя правда", "смислодеструкція" та "регресорство". І якщо уважно подивитися, то більшість ЗМІ частіше за все поширюють якусь одну "свою правду" та генерують смислодеструкцію і регресорство.

Зовсім недавно доводилося чути по телебаченню одне заклинання – "правда не шкодить". У світі складної правди багато видів правди можуть шкодити – "чужа правда", "спрощена смислова правда", "спрощена правда перспективи". Навіть "своя правда" може шкодити, якщо її нав'язувати цілому суспільству і агресивно протистояти "чужим правдам".

Коли кажуть, що "правда не шкодить", – брешуть. Світ складної правди творить ситуації, коли будь-яка проста та маніпулятивна правда шкодить.

Отже заповідь "не лжесвідчи" має бути доповнена заповідями, принаймні для журналістів та публічних осіб, – не руйнуй смисл та перспективу.

Як же бути, коли ця нова заповідь порушується, коли офіційний дискурс, особливо на монологічному телебаченні, породжує брехливі смисли і брехливі перспективи? Як бути, коли смисл та перспективу руйнують ті, хто створювати все це повинен?

Воювати з таким дискурсом, чи вважати, що нехай з тієї брехні народиться правда?

Але правда сама по собі в ситуації домінування брехні не народжується.

Правда може народитися, коли в ситуації масової брехні створювати острівки складної правди в іншому комунікативному середовищі – наприклад, в клубах, соціальних мережах, серед живого спілкування мікрогруп (волонтери, проектні інноваційні групи і т.д.). Тобто це війна за більш складний, ніж офіційний, дискурс – дискурс правди майбутнього.

Наявний дискурс володіє нами навіть тоді, коли ми розуміємо всю його умовність. Наявний дискурс перестає володіти нами, коли ми створюємо інакший, більш складний дискурс, який поглинає наявний хоча б всередині нас, а потім – і в більш ширшому колі мікрогруп, де може вільно почуватися складна правда.

Можна просто ігнорувати наявний дискурс. Можна натякати. Можна недоговорювати. Можна використовувати метафори. Але все це з установкою на складні відповіді на прості питання.

Всі ці підходи є обмеженими. Але саме вони породжують головну якість свободи мислення – сумнів у загальноприйнятих простих сутностях та оцінках і можливість вибору складного розуміння замість простого.

Дискурсивну війну за складну правду в ситуації обмеженого впливу на публічний дискурс варто вести, хоч це й війна за свідомість небагатьох.

Не кожен готовий сприйняти складну правду. Але за складну правду варто боротися.

Коли кажуть, що складна правда непотрібна, – брешуть.

Складна правда створює рівновагу на більш універсальному рівні, ніж попередній рівень. І саме це дає можливість вийти з кризи.

Правда не є якесь знання, яке, один раз дізнавшись, можна потім завжди використовувати. Світ постійно ускладнюється, і правда постійно стає складнішою. Відтак правда змінюється щодня, щогодини і щохвилини, якщо ми мислимо та діємо інтенсивно. Правда взагалі є не знання, а мислительна установка на рівновагу, яка реалізується спочатку всередині нас і лише потім назовні.

Хоч правда починається всередині нас, вона існує не лише для нас, а іноді і зовсім не для нас, коли світу для рівноваги потрібна наша жертва.

Тому для тих, хто не тільки шукає, але і творить правду, вона більша, вища і триваліша за них самих.

Коментарі — 78
Andrey Kuznetsov _ 27.01.2018 20:55
IP: 5.248.138.---
Анатомия любви – лучшее что я читал об этом
Елена Величко _ 27.01.2018 11:36
IP: 178.94.182.---
Справа Правди, ще у тому, щоб виявити Брехню, Лукавство, бо ці категорії мають ще складнішу структуру.
аніж складна Правда, тому, щоб змінити ситуацію на бік позитивного розвитку, треба спочатку зрунувати
складну Брехню, що маскується та створюється, щоб замінити Правду.
Результат – то спотворена реальність, в якій нічого не є правдивим та руйнується усе, у тому числі життя.
Треба зруйнувати побудовану брехню до рівня Простої зрозумілої Правди.
Antonina Arkadevna _ 26.01.2018 21:14
IP: 35.195.70.---
Райхер:
История холодной войны
В чём ошибка США и Европы? В том что они поленились добить ящера которому помогали победить другого...
А если бы США скинули на Москву бомбу а не на Хиросиму, весь мир бы уже жил как в раю.

Сколько тебе лет, ребятёнок? так смешно и глупо пишешь... А если бы бомба не долетела до Москвы и упала на Львов, Киев?:) Выросли бы у тебя сейчас три уха и один глаз:) Советская армия в это время была сильнейшей в Европе, возможно, в мире. В это же время набирали силу коммунистические движения; Греция, Югославия, все Балканы поддерживали СССР. Империалисты просто побоялись. Да и ядрёных бомбочек у них было слишком мало, чтобы разгромить СССР. А Сталин, кстати, к 3-й мировой готовился. И депортация народов Крыма случилась именно поэтому, а не из-за преступлений некоторых крымских выродков во время ВОВ
Antonina Arkadevna _ 26.01.2018 20:50
IP: 104.199.68.---
Райхер:
Что могут знать о мире люди которые создали железную завесу для объективной информации? –
Посмотрите "Орёл и Орёшек" как живут люди в мире, но у вас это наверное под запретом,
как я понимаю вас, Райхер! Вам даже ТВ Интер запрещают смотреть! И вы забыли, как называется прелестная передача "Орёл и Решка", которую у нас показывают по ТВ "Пятница",вместе с другими проектами Интера!

Что там ещё из пропандистских штампов вы мне написали? "И войну на Донбассе можно было закончить одними диалогами по телемосту". А это надо было вашей киевской верхушке? Которая в это время донецких бабушех, гонявших своими сумками пригнанные на Донбасс танки, бомбила самолётами? Яценюк,помнится, больше года рассказывал, что вот завтра рос.армия начинает вторжение в Украину, а сам в это время золотой запас Украины отправлял за океан. "Спасал" золото, не украденное Януковичем. Вашим вацманам-гросманам и сейчас не нужен мир на Донбассе и вообще мир на Украине- вы хорошо это знаете
Vitaliy Pavlov _ 26.01.2018 20:15
IP: 35.190.192.---
Тарас Иванович:
Райхер:
кстати Сталин как и первые лидеры тоже был бандитом
Уважаемый Райский хер, а товарищ Бендера с его 6 (шестью, Карл) пожизненными тоже был бандит?
Без принуждения не бывает повиновения.

Балда,это правда,шо Сталин,Бандера и М.Бегин были бандитами?Допустим...А в чём их отличие?
Дык Сталин и М.Бегин были у власти,а Бандера-нет.И ещё в чём?М.Бегину дали шНобеля,а Сталину и Бандере-нет.И где же справедливость?Отдыхает на кладбище...
Ritz _ 26.01.2018 15:34
IP: 35.205.22.---
Райхер:
Этот человек, зачем-то примеряющий на себя женское имя Антонина, обычно представляется то урологом, то теннисистом, то комиком. Он пытается втянуть Вас в дискуссию. Можете смело подыграть. Похоже этот человек не смог себя проявить ни в одном из своих заявленных амплуа. За обычной агрессивностью его манипулятивных комментариев кроются неглубокие знания. Успехов!
Володимир Руденко _ 26.01.2018 12:42
IP: 193.34.92.---
Думка автора цілком зрозуміла та вірна. Але природа і людина з самого початку створена так, щоб займати найменш енергозатратну позицію, і вимагати робити зусилля над собою є видом насилля над нею. Я думаю, що неправда в сучасному світі є одним із соціологічних інструментів з"ясування рейтингу тієї чи іншої події або особистості. Якщ подію або особистость розглядати в іншої системі координат, або з іншої точки відліку з"являється велика кількість інформації для подальшго аналізу та висновків. Ось як просто визначити рейтинг довіри до політика. На всіх доступних до загала ЗМІ, повідомити, що він має офшори в Кіпрі та незадекларований маєток в Монако на Лазурному Березі і подивитися на реакцію суспільства. Вона буде миттєво. Зробили виборку по соцмережам, на вулиці, на ТБ підрахували цифри і готово.
Orest Jj _ 26.01.2018 11:31
IP: 77.52.21.---
mihaylenco:
У кожного своя правда. Своя справедливість. Бо кожен живе у своєму світі, який існує тільки в його свідомості. Ці світи, правди, справедливості здебільшого абсолютно протилежні.
хорошо американцам – они такими пустяками не замарачиваются. Четко, практически, разложено по-полочкам где правда а где ложь.
Хочешь узнать правду или ложь – подаешь в суд.
От щас в суд тянут президента – правдой или ложью он получил свое кресло.
mihaylenco _ 26.01.2018 11:15
IP: 93.171.73.---
У кожного своя правда. Своя справедливість. Бо кожен живе у своєму світі, який існує тільки в його свідомості. Ці світи, правди, справедливості здебільшого абсолютно протилежні.
Orest Jj _ 26.01.2018 10:25
IP: 77.52.21.---
...Тот протокол заключался обидной тирадой./ (Кстати, навесили правде чужие дела)./ Дескать, какая-то мразь называется правдой, ./ Ну, а сама пропилась, проспалась догола. / Голая правда божилась, клялась и рыдала,/ Долго скиталась, болела, нуждалась в деньгах.../ Грязная ложь чистокровную лошадь украла./ И ускакала на длинных и тонких ногах. / Некий чудак и поныне за правду воюет,/ Правда, в речах его правды на ломаный грош./ Чистая правда со временем восторжествует./ Если проделает то же, что явная ложь.

...Часто, разлив по сто семьдесят граммов на брата,
Даже не знаешь, куда на ночлег попадешь.
Могут раздеть это чистая правда, ребята.
Глядь а штаны твои носит коварная ложь.
Глядь на часы твои смотрит коварная ложь.
Глядь а конем твоим правит коварная ложь.
Orest Jj _ 26.01.2018 10:21
IP: 77.52.21.---
...Нежная правда в красивых одеждах ходила,/ Принарядившись для сирых, блаженных, калек./Грубая ложь эту правду к себе заманила / Мол, оставайся-ка ты у меня на ночлег. /И легковерная правда спокойно уснула,/Слюни пустила и разулыбалась во сне.../ Хитрая ложь на себя одеяло стянула,/ В правду впилась и осталась довольна вполне. / И поднялась, и скроила ей рожу бульдожью/ Баба как баба, и что ее ради радеть/ Разницы нет никакой между правдой и ложью / Если, конечно, и ту, и другую раздеть. / Выплела ловко из кос золотистые ленты./ И прихватила одежды, примерив на глаз,/ Деньги взяла, и часы, и еще документы,/ Сплюнула, грязно ругнулась и вон подалась. / Только к утру обнаружила правда пропажу / И подивилась, себя оглядев делово./ Кто-то уже, раздобыв где-то черную сажу,
Вымазал чистую правду, а так ничего.
Правда смеялась, когда в нее камни бросали
Ложь это все, а на лжи одеянье мое...
Двое блаженных калек протокол составляли,
И обзывали дурными словами ее.
Mykola Fedoriy _ 26.01.2018 07:31
IP: 46.118.141.---
У кожного своя правда...Навіть якщо вона брехня...Багато свято вірить в цю брехню, вважаючи іі за правду...Але з часом прозрівають...Бо брехня довго не живе...
Ritz _ 26.01.2018 04:11
IP: 35.195.100.---
kren:
Несомненно, российская военная база в Крыму сыграла определенную роль в оккупации полуострова, но это всего лишь средство для достижения цели. Цель Кремля одна, разрушить наше государство. И если Вы помните, Путин признал в зеленых человечиках российских военных, обосновав их агрессию, здесь Вы правы, волеизъявлением населения Крыма. При этом были нарушены законы Украины, касающиеся территориальных вопросов государства, но об этом мало кто вспоминает. Все предыдущие президенты и правительства Украины всегда оставались под сильнейшим давлением со стороны нашего восточного соседа. Тем более не понятны их приоритеты в обеспечении безопасности нашей страны. Складывается впечатление, что они добровольно обманывали себя, имея в кармане Будапештский мемурандум.
Ritz _ 26.01.2018 03:50
IP: 35.190.192.---
3. Власть, используя правило Франко, под липовыми предлогами атакует Центр противодействия коррупции. Проверяется сила возможного давления на гражданское общество. Не советовал бы власти проводить подобные эксперименты. Как показывает опыт украинских революций, ситуация может измениться в любой неподходящий для правящего класса момент, при этом замеры революционного состояния общества накануне взрыва могут показывать безоблачную погоду. Лучшим выбором для власти, ради примирения с украинским гражданским обществом, будет избрание Шабунина аудитором НАБУ, если, конечно, его амбиции не помешают этому. Помирившись с ГО и успокоив народ, дав ему справедливый антикоррупционный суд, власть может и о выборах подумать. В противном случае к борьбе с правящей элитой может присоединиться Запад, тогда дела у сегоднящих властьимущих совсем будут плохи. Украинское общество должно требовать от лидеров демократического мира еще сильнее надавить на нашу власть, вплоть до введения персональных санкций.
Ritz _ 26.01.2018 02:52
IP: 146.148.28.---
kren:
Безумовно,що без волі кремєгебельсівця анексії не було б,але й без сприяяння комуно-регіоналів,
у всіх гілках в"ла*ди,теж нічого не було б.На пряме вторгнення кгбельсівець з Лєнінграда
не зважився би.
Согласен с Вами в основном, но в Крыму, как мы уже знаем, было как раз прямое вторжение. Постановление парламента Крыма и референдум это фиговые листья для создания фейковой легитимности оккупации. Как известно, для принятия решения крымским парламентом воля тамошних депутатов не понадобилась, их изнасиловали российские военные.
Ritz _ 26.01.2018 02:38
IP: 104.199.68.---
2. Если же Порошенко выберет путь, который от него требует украинское общество и навязывают на Западе, т.е. все сделает правильно, то, все равно, это не будет гарантировать продолжение его президентства на следующий период. В сознании избирателей он потерял инициативу, все вокруг понимают, что такие действия не является для него естественными. При таком исходе, наверное, будут атакованы люди клана президента и бизнесмена, которые сидят на финансовых потоках в энергетическом, оборонном и других секторах экономики, что, в свою очередь, может привести к потере власти. Порошенко находится в положении цугцванга и единственно правильным для него может оказаться все же второй вариант, который оставляет какие-никакие шансы на второй президентский срок, но самое главное, его будут связывать с заложением недостающего камня в фундамент украинской государственности, которым является антикоррупционный суд, что, надеюсь, важно для личной исторической перспективы действующего президента.
Ritz _ 26.01.2018 02:08
IP: 35.189.212.---
Олександр Перший:
Крім Антикорупційного суду є ще один засіб, який може кардинально змінити ситуацію, це революція. Але цей засіб занадто кривавий, вимагає величезних жертв і завжди закінчується диктатурою. А в наших умовах війни – це ризик втратити країну. Тому дійсно, краще Антикорупційний суд, ніж Самосуд. Хочеться вірити, що влада це вчасно зрозуміє.
1. Согласен с Вами. Порошенко сейчас стоит у развилки и пытается решить судьбу антикоррупционного суда. Если он пойдет обычным для себя путем и начнет (уже начал!) жульничать, то, скорее всего, он потеряет власть, если не случится каких-либо (постановочных или настоящих) устрашающих событий в зоне проведения боевых действий. Более того, этот вариант может привести к революционной ситуации, тогда под вопросом может оказаться не только власть Порошенко, но и легитимность его бизнесов.
Antonina Arkadevna _ 26.01.2018 01:35
IP: 35.195.250.---
Ой, щось забула сказати вам, панове! Вчить свойих пысьмэнныкив, зокрэма Мыхайлу Старыцького, та всэ вам будэ зрозумило, що я ось тут напысала до вас. А клыкаты мэни якымсь Бэнею- то ваша нэрозумна справа, якось нэ зрозумило для мэнэ. Наснагы!
Antonina Arkadevna _ 26.01.2018 01:27
IP: 35.190.192.---
kren: morshin А шо у вас за проблемы с Беней были? Он вас обул чи раздел? Ну, бывает... Чего уж там... Когда человек не такой, как вообще, потому один такой, а другой такой, и ум у него не для танцевания, а для устройства себя, для развязки своего существования, для сведения обхождения... Короче, надобранич, панове.
Ritz _ 26.01.2018 01:26
IP: 104.199.59.---
kren:
...абсолютно вирішальними,бо агресія будувалась на бюрократичній процедурі.
оголошення незалежності регіонів від Києва, "фє*дєра"лізі\ція",що можливо було тільки посеред
ністю рішень місцевих рад,на основі якби "рє"фєр*єндумов".Що не могло реалізуватися без освя
чення олігархату.
Приклад,у данному випадку Дніпропетровська і нинішнього ОРДЛО,предметно-показовий.
Я не имел ввиду технологические моменты. Без воли Кремля, которая является основой для агрессии против нашей страны, ничего бы не было. Известно ведь, что план по захвату украинских территорий начали создавать давно.
Antonina Arkadevna _ 26.01.2018 00:51
IP: 35.190.192.---
morshin:
Раскусил не раскусили, хрен редьки не слаще... А малахай вам теперь до конца носить. Такая она, сеермяжная правда. Чи кондовая. Бо свобода мислення -це сумнів у загальноприйнятих простих сутностях та оцінках і можливість вибору складного розуміння замість простого. Шапка (чи капелюх?) Мономаха – це не проста справа
morshin _ 26.01.2018 00:39
IP: 35.226.23.---
Antonina Arkadevna:
morshin:
Вченость. Потому ежели человек вченый, так ему уже свет переворачивается вверх ногами. Пардон. Вверх дыбом. И тогда, когда тому, одному, которому не вченому, будет белое так уже ему, вченому, которому, будет уже как...
Бєня, поздно стиль менять.
тебя раскусілі...)))
Antonina Arkadevna _ 26.01.2018 00:33
IP: 35.190.192.---
morshin:
Вченость. Потому ежели человек вченый, так ему уже свет переворачивается вверх ногами. Пардон. Вверх дыбом. И тогда, когда тому, одному, которому не вченому, будет белое так уже ему, вченому, которому, будет уже как...
Antonina Arkadevna _ 26.01.2018 00:32
IP: 35.195.118.---
morshin:
Я люблю с образованными людьми в проходку ходить. То есть по натуре, по хформе ну, по телу, как водится. Но по уму, по образованности, мы уже не та хформа. Не тот центр. Тяжести.
morshin _ 26.01.2018 00:27
IP: 35.195.118.---
kren:
Antonina Arkadevna:...Однако жлобство элиты и убогость базисных государственных
идей...
...як вірно і тонко,Бэня,
Тож,Бэня,ви,там...якось самі,возрождайтєся...
і нині,і прісно,і во віки...амінь.
точно Бєня.
як це я проколовся...)))
його стиль...)))
Корупція1209 Уряд реформ357 Aтака Путіна1145 Україна та Європа982 Річниця Майдану74
АВТОРИЗАЦІЯ І ВХІД ДЛЯ АВТОРІВ


УвійтиСкасувати
Якщо ви новий читач, будь ласка, зареєструйтесь
Забули пароль?
Ви можете увійти під своїм акаунтом у соціальних мережах:
Facebook   Twitter