Сергій Дацюк Філософ

ВАЖЛИВЕ ПИТАННЯ АЛЬТЕРНАТИВНОГО ПОРЯДКУ ДЕННОГО

04 травня 2018, 12:46

Сьогодні для сподівання на краще потрібен альтернативний порядок денний (АПД). Коли дивишся наше телебачення, виникає враження, що його завдання втопити нас у болото зневіри, дріб'язкових конфліктів та ідіотизму.

Я взагалі не розумію, як може призначений військовий начальник ООС говорити, що ми війну виграємо політико-дипломатичними засобами. А ви тоді навіщо? Де тоді ваша роль як військових? Ви ж, військові, політикою не займаєтеся. Ви ж, військові, дипломатією не займаєтеся. Як взагалі ви, військові, можете щось говорити про те, де ви нічим не займаєтеся?

Ubi nihil vales, ibi nihil velis. Ти не можеш нічого хотіти там, де ти нічого не можеш.

Я взагалі не розумію, як можна, наприклад, обговорювати зміну вивіски над незграбними військовими діями під назвою "АТО". Моя спроба надати цьому хоч якогось сенсу мало кого схвилювала. У цьому вбачали що завгодно, окрім складного смислу. Чи точніше, окрім смислу, складнішого, ніж той, який існує на телебаченні.

Альтернативний порядок денний

Нинішня влада і олігархічні ЗМІ нав'язують дегенеративний порядок денний (ДПД). Корупція не в конвертах і не в офшорах. Корупція в головах.

Відтак втрата смислу у нинішньому дегенеративному порядку денному продовжує наростати. Безнадія в Україні продовжує прогресувати. Перспектива в Україні стає все більш туманною.

Саме тому Альтернативний Порядок Денний отримує таке важливе значення в плані позитиву.

Я закликаю інтелектуалів, журналістів та експертів замість того, щоб коментувати ДПД, пропонувати АПД. Не нав'язувати АПД владі чи телеканалам – там немає кому нав'язувати, та й небезпечний він для них, це вже ясно. Просто пропонувати і обговорювати АПД в обхід влади та її телебачення.

Як приклад АПД – обговорення перспективи базового доходу для України.

Поки що проблема базового доходу, яка обговорюється в Європі, не має шансу вийти на обговорення в Україні. Вона актуальна лише в рамках АПД, але не в рамках ДПД.

Отже, саме Фейсбук, диванна мережа, як її можна самокритично назвати, яку не любить влада і яку не люблять олігархічні ЗМІ, навела мене на цю проблему. А конкретно – пост Михайла Кухара.

Висвітлення цієї проблеми я знайшов в статті британської газети Гардіан "Фінляндія припинить випробування базового доходу за два роки" зовнішнього європейського кореспондента Джона Хенлі. В ній ідеться про те, що уряд Фінляндії відхиляє запит на фінансування для розширення схеми і планів більш строгих правил пільг, які позиціоновані як базовий дохід.

Отже у Фінляндії з січня 2017 року випадкова вибірка з 2000 безробітних віком від 25 до 58 років отримувала щомісячно 560 євро без будь-яких вимог шукати чи влаштовуватися на роботу. Причому будь-які отримувачі, що влаштувалися на роботу, продовжували отримувати ті ж самі гроші.

Проаналізувавши перші результати, Уряд відхилив прохання про додаткове фінансування фінського агентства соціального забезпечення Kela, щоб розширити двохрічне пілотажне дослідження до групи співробітників у цьому році. Більше того, фінський уряд вніс зміни в законодавство, відкинувши систему базового доходу.

Газета Гардіан відмічає, що схема соціального фінансування фінського уряду не була власне загальним базовим доходом (Universal Basic Input, UBI), оскільки платежі здійснювалися в обмежену групу і їх було недостатньо, щоб жити далі.

При цьому ініціатори експерименту сподівалися, що це проллє світло на політичні питання, зокрема такі як: чи зможе безумовний платіж зменшити занепокоєння серед одержувачів і чи дозволить він уряду спростити складну систему соціального забезпечення, яка з усіх сил намагається впоратися з небезпечним ринком праці, що швидко розвивається.

Оллі Кангас, експерт, який брав участь в судовому розгляді, розповів фінській публічній телекомпанії YLE: "Два роки – занадто короткий період, щоб мати можливість зробити вирішальні висновки з такого великого експерименту. У нас повинно було бути більше часу і більше грошей для формування надійних результатів."

Газета Гардіан вже не вперше критикує підходи цього пілотного дослідження в Фінляндії. Той же Джон Хенлі в січні 2018-го року публікував у Гардіан статтю "Гроші за ніщо: чи є випробування загального базового доходу в Фінляндії настільки хорошим, щоб бути правдою?"

В ній говориться, що новаторська ідея загального базового доходу це перший в Європі національний підтриманий урядом експеримент з надання громадянам вільних грошових коштів.

Там же приводяться слова Маркуса Канерва, спеціаліста з соціальних і поведінкових наук, що працює в офісі прем'єр-міністра в Гельсінкі: "Насправді це не те, що люди зображують... В рамках повномасштабного дослідження загального доходу необхідно вивчити різні цільові групи, а не тільки безробітних. Воно мало би тестувати різні базові рівні доходу, дивитися на місцеві фактори. Це дійсно пов'язано з тим, як основний безумовний дохід впливає на зайнятість безробітних..."

Критичний аналіз ідеї базового доходу

Давайте тепер критично проаналізуємо основні моменти та помилки при розробці та впровадженню ідеї базового доходу в Фінляндії. Для початку назвемо її правильно – загальний базовий безумовний дохід ЗББД (Universal Basic Unconditional Input, UBUI). Кожне слово тут значиме, опускати його не можна. Або якщо якесь слово не вживаємо щодо цієї ідеї, то маємо пояснювати чому.

Перша помилка в спробі реалізації цієї ідеї – відсутність аналізу досвіду соціалізму в реалізації "зрівнялівки", як позитивного, так і негативного. Погано, що ініціаторами ідеї не були опитані старі соціологи колишнього СРСР, тобто ті гуманітарні вчені, що застали СРСР, перебуваючи в професії, що так чи інакше стосується соціології.

СРСР продемонстрував так звану циклічність мотиваційних компресорів "мобілізація-свобода-примус". Війна-революція як мобілізація (1914-1923), потім свобода кінця Срібного віку (1923-1933, коли відбуваються перші основні духовні звершення СРСР), потім репресії як примус (1933-1937), потім знову включення мобілізаційного передвоєнного режиму (1938-1941), потім продовження мобілізації під час війни (1941-1945), потім продовження самомобілізаційного режиму "Відбудови" (1945-1955, довгий мобілізаційний режим 1938-1955), потім свобода "Відлиги" (1955-1965, коли відбуваються другі основні звершення СРСР), потім брежнєвське паразитування на інерції і водночас перехід до примусу (1965-1977), потім "Застій" з продовженням примусу (1977-1985, тобто довгий режим м'якого примусу 1965-1985), потім "Перебудова" як спроба перейти до мобілізації без протиставлення себе Заходу, тобто як "Прискорення", що завершується розпадом СРСР (1985-1991).

[Потім вже в Росії: свобода (1991-2000, "лихі 90-ті"). Потім примус (2000-2008). Потім мобілізація (2008 – 2018 (2019)). Потім буде знову крах режиму і знову свобода, але вже, скоріше за все, через розпад Росії.]

Оці цивілізаційні гойдалки, які коштували СРСР десятки мільйонів життів, власне і можна розглядати як тло для зрівнялівки, яка вбиває соціальну енергію. Два способи підвищити соціальну енергію – примус (всередині країни як внутрішня конкуренція з позиції влади через репресії) та мобілізація (з позиції влади всередині країни, але під тиском зовнішньої конкуренції).

В процесі багатолітнього використання зрівнялівки з'являється "покоління двірників та сторожів", які намагаються духовно зростати, маючи маргінальну соціалізацію, на відміну від працюючої пролетарської більшості, які соціалізовані, але не мають часу на духовне зростання.

При цьому також з'являється паразитарний правлячий клас – в економічному плані паразитує на гнобленні зрівняних між собою пролетарів, в ідейно-інноваційному плані паразитує на досягненнях інших країн. Більше того, саме зрівнялівка породжує можливість соціального паразитування.

Соціалістична зрівнялівка вбиває конкуренцію, перш за все, в духовній сфері. Щоб була зрівнялівка, має бути ідеологічний та силовий примус, який власне і вбиває творчість. Тобто для творчості ресурси є, але сам процес зрівнялівки вбиває творчість.

В капіталістичному ж суспільстві за умови відсутності для вільних творчих особистостей інфраструктури генерування ініціатив та інновацій без державного дозволу і незалежно від фінансового та майнового цензу це не дасть зростання творчості та інновацій.

Друга помилка – невірне розуміння всіх складових самої ідеї – "загальний", "базовий", "безумовний" і "дохід". В експерименті, що проводився у Фінляндії це фактично була розширена допомога по безробіттю, а зовсім не те, що заявлялося.

Тобто людям, які вже показали низьку мотивацію для роботи, була дана можливість далі не працювати. Причому умова знайти роботу чи влаштуватися навіть не ставилася. Тобто мотивація була відсутня і її набуття не планувалося.

Якщо піти соціологічним шляхом, то можна скоро вияснити, що мотивовані на роботу люди просто включать базовий дохід як частину скупного доходу і мало на нього зважатимуть, а немотивовані люди будуть продовжувати нічого не робити.

На мою думку, базовий дохід взагалі не може бути "загальним" та "безумовним".

Отже третя, найважливіша помилка. З самого початку уряд Фінляндії помилився у філософії цієї ідеї. Ідея "базового доходу" не може розглядатися як спосіб соціальної допомоги. Якщо суть ідеї – дати можливість для творчого розвитку, то її потрібно впроваджувати не на соціальному, а на цивілізаційному ґрунті. Тобто досліджувати потрібно не соціальні групи, а життєві біографії на предмет самомотивацій, ініціативності та інноваційності.

Якщо біографія громадянина показує, що незалежно від отримання оплати він продовжував працювати (творити, винаходити, здійснювати соціальні проекти), генерував ініціативи та інновації, то йому можна дати базовий дохід. Якщо через рік він знову показує якісь досягнення, можна продовжити базовий дохід. Якщо ні, то ні.

Але я розумію владу і олігархічні ЗМІ. Про який базовий дохід може іти дискусія, коли в країні існує інша не така вже і нова схема – базового здирництва. Коли для того, щоб з тебе забрали гроші, твоє бажання чи вибір взагалі не потрібні, це буде зроблено через субсидії, які підуть з державного бюджету прямо в офшори олігархів.

Україні однаково не потрібні ні соціалізм, ні олігархія. Є набагато складніші та кращі моделі солідарного розвитку.

Власне приблизно таку дискусію ми би мали дивитися на нашому телебаченні серед наших політиків. А ми дивимося лайно, і нас занурюють у болото.

Коментарі — 21
Майк Олександрів _ 08.05.2018 10:39
IP: 35.233.28.---
Дацюк забув про ще один мотиватор – ентузіазм. Саме цей мотиватор є основним у сучасних волонтерів. І саме на ентузіазм мас покладалися більшовики на початку, сподіваючись що він дасть змогу перевершити капіталізм у продуктивності праці. Чому це у них не вийшло – дійсно цікаве питання, яке було б варто дослідити
Илья Гуцуляк _ 05.05.2018 16:14
IP: 35.205.157.---
Безумоний дохід, це єдине що може стримати недоволення великих (поки над ними не встановлений тотальний контроль... поки що) мас народу, при впровадженні роботизованої економіки, яка звичайно буде належати великому капіталу. Як тільки чисельність населення впаде до можливої для тотального контролю, то будуть звичайні відносини, пан-кріпаки.
Андрій Павловський _ 05.05.2018 14:06
IP: 104.155.106.---
Важливі питання, проте олігархічні ЗМІ побояться навіть піднімати такі теми...
Володимир Дімко _ 05.05.2018 08:54
IP: 77.52.109.---
Andrey Kuznetsov:
...Если человек верит в то, что может собственными усилиями добиться любых высот, то у него меньше поводов завидовать богатым соседям и жаловаться на социальную несправедливость...

От ето і єсть прєсловутая "Амєріканская мєчта" і на етом построєно благополучіє Амєрікі. Государство дает возможность і помогаєт каждому гражданіну "стать человєком". А гражданін сам рєшаєт – то лі жіть на пособіе в 400 доляров, то лі заработать мілліон.
Анатолій Дмитрук _ 05.05.2018 08:36
IP: 46.252.212.---
Стаття хороша.
В нас є Готова до експерименту соціальна група – народні депутати, які Не Працюють ("працюють в округах"). Це група, що цілком може обходитися без зарплат, які дорого обходяться платнику податків.
Зауваження, що інтернет-спільнота є важливим гравцем, також вірне – навіть в умовах, коли в ній постійно "працюють" кремлівські тхорі.
Елена Величко _ 04.05.2018 22:20
IP: 46.201.39.---
Andrey Kuznetsov:
А по-друге, в США саме верх більше – тому й низ значно вище аніж...
От в Україні – 1000 000 000 гривень дохід у рік та 20000гривень (соціальний та пенсія) або 5000 грн. (соціальна допомога) або НУЛЬ на рік – ЯКИЙ КОЄФІЦІЄНТ???
Елена Величко _ 04.05.2018 22:14
IP: 46.201.39.---
Andrey Kuznetsov:
Цікаво, а який коєфіцієнт в Україні?
Andrey Kuznetsov _ 04.05.2018 21:52
IP: 37.115.96.---
Написати коментар...Не важно насколько данный миф соответствует действительности, однако его наличие имеет вполне измеримые социальные последствия.

В США очень высокое расслоение доходов (децильный коэффициент 15,9 против 9,1 во Франции и 6,2 в Швеции). Гораздо выше, чем в Европе и даже выше чем в России и других среднеразвитых странах.

Как правило, более высокий уровень неравенства влечет за собой более высокий уровень социальной напряженности. Однако, по данным "Глобального барометра социально-экономической напряженности", показатель напряженности в США составляет 45%, в то время как в полу-социалистической Франции 68%, в Китае 63%, Бельгии 61% и даже в благополучной Финляндии 50%.

Если человек верит в то, что может собственными усилиями добиться любых высот, то у него меньше поводов завидовать богатым соседям и жаловаться на социальную несправедливость.
stork _ 04.05.2018 21:48
IP: 35.184.54.---
Рома Шокин:
Финны много заработали на СССР, и после развала СССР, они имели хорошую торговлю с Россией и СНГ.
Теперь, после принятия американцами санкций против России, финны много потеряли и сейчас они несут самые большие убытки от скрытой торговой войны США и России.
Поэтому они и отменили этот "базовый доход", когда казна опустела, то и платить нечем.
Украине до этого богатства наверное не дожить никогда, торговать не к кем, а с вводом "Северного потока-2", страну придётся распустить на княжества.
Ви б краще рахували, скільки народиться князівств, коли розвалиться "вєлікая і могучая". Якщо виявиться, що українці дійсно не справляються з завданням побудови нормальної країни, їм допоможуть інші народи, але не ви. Ваша сутність зараз на поверхні, вас зрозумів світ.
Evgeniy Rovenskiy _ 04.05.2018 20:04
IP: 188.231.192.---
Тут нема нічого дивного.
Не для того олігархи витрачають ресурси на телебачення, щоб ви там обговорювали цікавий для вас порядок денний.
Їм треба електорат зомбувати.
Але винесення в АПД "базового доходу" мене здивувало.
Невже це найголовніше, що нам треба зробити, щоб змінити ситуацію на краще?
Невже нема більш актуальних питаннь?
Василь Бровар _ 04.05.2018 19:00
IP: 93.72.21.---
Для "базового доходу" треба мати хоча б "базове державне управління", яке якісно надає "базові послуги" суспільству: захист прав власності та доступ до виборів без корупції та афер. А щоб мати "базове державне управління", більшості виборців треба мати хоча б "базовий інтелект"... А щоб більшість виборців мала "базовий інтелект", потрібно 40 років і 40 000 вчителів з "просунутим інтелектом"... Жоден аналітик не дає Україні ніяких моделей для виходу з скрутного становища. Все це схоже на анекдот про сову і зайців, яким потрібно навчитись літати...:) Навіть Ергард з його "Добробутом для всіх" дає лише економічні поради, але не пояснює як обрати патріотів своєї країни у владу...
Володимир Дімко _ 04.05.2018 18:43
IP: 77.52.72.---
Mike_Kharkov:
Нещодавно мав бесіду зі знайомим волонтером, який не задумуючись заявив з приводу паленого спиртного в ОРДЛО – та щоб вони там повиздихали всі. Він чітко поділяє українців на наших та не наших, на підставі майдану. Це мінімум сегрегація, поділення людей на сорти, і аж ніяк не схоже на волонтерство мессіанське. І це достатньо поширене, а у сумі з мовними та ідеологічними розбіжностями здатне змінити психику, де заповіді діють тільки для ідеологічно "своїх", а чужі не є люди. Таке теж є у світі, звісно, але ще не запізно подивитися як ми до цього дійшли, і чи можна подібні принципи (ідеологію) закладати у фундамент держави.
сегредували луга/н/донці самі себе: "Ми русские а остальные нам обязаны два раза делать "ку" с приседанием при встрече. Только мы имеем право носить малиновые штаны"...
Чого бажали – те й придбали.Це загальносвітова тенденція – сегредувати мокшан та ізолювати їх у лепрозорії.
Елена Величко _ 04.05.2018 17:05
IP: 46.201.170.---
Базовий безумовний дохід – то НЕОБХІДНА ступінь у розвитку суспільства, яка обумовлена необхідністю мати ПОСТІЙНИЙ дохід для життя, а також з приводу роботизації. Але спочатку повинен бути БАЗОВИЙ УМОВНИЙ дохід у вигляді гарантованого.
Елена Величко _ 04.05.2018 17:03
IP: 46.201.170.---
Спочатку треба впровадити ГАРАНТОВАНИЙ прожитковий мініімум, що за даними ООН, дорівнює 500 дол. НА ОСОБУ, Тобто ті, хто не має ДОХОДУ на рівні 500 дол., повинні отримувати таку суму ВІД ДЕРЖАВИ,
ЩО в нас сталось? Декілька осіб отримали усю власність (у тому числі й гроші) та почали використовувати цю власність задля своїх забаганок, збочених часто та таких, що їх й ті, хто багатше ше подумає робити чи ні.
Усі інші пішли... ЯК ЦЕ СТАЛОСЬ? Це сталось, бо ці особи об"явили, що все вони будуть робити, а держава не потрібна там, де економіка, – тобто безконтрольні марнотратні дії на тлі зубожіння та деградації населення та гірше. ТОМУ, тільки ДЕРЖАВА як уособлення системи життєдіяльності для усіх може та ПОВИННА приводити принципи та правила життєдіяльності у соціумі, керуючись КОНСТИТУЦІЄЮ, що її освічені та справедливі люди розробили ДЛЯ УСІХ,
Tim Vlas _ 04.05.2018 17:03
IP: 95.158.43.---
Експеримент з базовим доходом провалювався, бо суспільства, в яких його проводили, були не готові. Потрібно кілька факторів: любов до ближніх, турбота, творчість, саморозвиток, тощо.
Просування дискурсів і наративів різних варіантів АПД виведе суспільство на шлях постійного зростання з манівців.
Janko Askatasuna _ 04.05.2018 16:56
IP: 35.195.49.---
" Є набагато складніші та кращі моделі солідарного розвитку."- Ось це і є АПД!!! Економічні методи в умовах Status quo системи -паліативи.
Нестор Наливайко _ 04.05.2018 15:31
IP: 37.53.175.---
Жестокие нравы, сударь, в нашем городе, жестокие! В мещанстве, сударь, вы ничего, кроме грубости да бедности нагольной, не увидите. И никогда нам, сударь, не выбиться из этой коры! Потому что честным трудом никогда не заработать нам больше насущного хлеба. А у кого деньги, сударь, тот старается бедного закабалить, чтобы на его труды даровые еще больше денег наживать.
Нестор Наливайко _ 04.05.2018 15:28
IP: 37.53.175.---
В Україні править бал "Золотой Телец" на всіх рівнях! Нема чого на олігархів все списувати.Просто кожному треба подивитись в дзеркало.Україна це країна олігархів та прислуги різного роду: охоронників-тітушек,усіляких силовиків,водіїв,політиків,чиновників різних рівнів,всяких управителів,кореспондентів та ін...Причому кожен хоче піднятися вище в ієрархії.Кожен хоче жити за кордоном,там учитись,відпочивати і лікуватись.Парадоксально але майже у всіх це з року в рік,при усіх владах вдається!Причому ще багато безхозного так званого державного майна,управлінням якого ніхто не займається.Або займається так щоб викупити за 3 копійки.
Елена Величко _ 04.05.2018 14:14
IP: 46.201.170.---
Автор невірно викристовує термін "зрівнялівка". У 70-х-90-х роках НЕ БУЛО зрівнялівки в СРСР, була інша модель економіки, що передбачала багато ввитрат з бюджету та межі різниці у ЗП, тобто приблизно шведська модель, що була потім привласнена мафіознии структурами.
Адже 10 рублів СРСР цих років – то 1000 гривень сьогодні. Тобто різниця 50 рублів – то 5000 рублів та інше (гуртки, медицина, освіта, путівки профспілкові...) Враховуючи, що усі працювали, середня сім"я мала 20-30 тис. грн. сучасними грошами. Таким чином,все це було переформатовано, що 10% тепер
мають 90% доходу, а 90% – 10%, що призвело до скорочення усього, бо не стало покупця. Однак, СУЧАСНА ТЕЖ ЗАПОЗИЧЕНА схема теж не спрацювала, бо треба мати МЕЖУ, що нижче не може бути дохід,тобто УМОВНИЙ БАЗОВИЙ ДОХІД, що записано й в Конституції в нас, який привласнюють НЕ ТІ ЛЮДИ,Щодо пошуку роботи – то треба МАТИ, що шукати або організаційну схему – тому не треба критикувати людей, коли все прибрано та ховається від людей.
Mike_Kharkov _ 04.05.2018 14:09
IP: 178.137.189.---
Нещодавно мав бесіду зі знайомим волонтером, який не задумуючись заявив з приводу паленого спиртного в ОРДЛО – та щоб вони там повиздихали всі. Він чітко поділяє українців на наших та не наших, на підставі майдану. Це мінімум сегрегація, поділення людей на сорти, і аж ніяк не схоже на волонтерство мессіанське. І це достатньо поширене, а у сумі з мовними та ідеологічними розбіжностями здатне змінити психику, де заповіді діють тільки для ідеологічно "своїх", а чужі не є люди. Таке теж є у світі, звісно, але ще не запізно подивитися як ми до цього дійшли, і чи можна подібні принципи (ідеологію) закладати у фундамент держави.
Mike_Kharkov _ 04.05.2018 13:47
IP: 178.137.189.---
АДП – це визначити принципи побудови держави. Що у приоритеті. І працюючі закони для забеспечення цих приоритетів, з невідворотністю для всіх. Бо зневіра – це коли є віра у щось, а очі постійно показують протилежне. От ту віру і потрібно інвентаризувати, залишивши потрібне для майбутнього та ввести в ранг закону, а не атаманщини. Власне, потрібно повернути 10 заповідям їх функцію.
Свобода слова558 Корупція1210 Уряд реформ357 Aтака Путіна1145 Україна та Європа982
АВТОРИЗАЦІЯ І ВХІД ДЛЯ АВТОРІВ


УвійтиСкасувати
Якщо ви новий читач, будь ласка, зареєструйтесь
Забули пароль?
Ви можете увійти під своїм акаунтом у соціальних мережах:
Facebook   Twitter