5 березня 2022, 11:30

ПРОСТІ РЕЧІ ДЛЯ ВІЙНИ

Окрім війни вогнепальною зброєю, є також війна інформаційна. Зазвичай вважається, що це війна за свою правду, і що правда у кожного своя.

Але всередині інформаційної війни є окрема смислова війна – за установки, смисли та перспективи. А ці нібито абстрактні речі влаштовані так, що вони або зберігаються під час війни, або руйнуються.

І лише війна показує, чиї смисли та перспективи сильніші і мають позитивну перспективу. Можна виробляти штучні смисли і штучні перспективи і шляхом тотального зомбування нав'язувати їх, але варто статися війні і ці штучні смисли та перспективи посипляться як трухляве дерево.

Декілька розмов з росіянами вже під час війни довели, що наші установки, смисли та перспективи геть різні, і саме тому Україна, навіть тимчасово окупована, ніяк в той "Русский мир" не влізе.

Смислова перемога Україна буде навіть в тому випадку, якщо уся територія України буде захоплена. У українців ідіосинкразія на російське бачення світу. Якщо українцям доведеться піддатися російській пропаганді, можна буде навіть телевізори винести на центральну площу міст і розтрощити їх.

Це український дух, незламний у своїй рішучості в якихось дуже простих речах. Тому давайте поглянемо на очевидні для українців прості речі.

Ми б'ємося не на життя, а на смерть задля того, що вище життя – за свободу: свою і прийдешніх поколінь, за право мати незалежні ні від кого смисли та перспективи. Ми б'ємося за щастя у власному розумінні. Не так, як розуміє щастя Захід, Росія чи Китай, а як розуміємо його ми.

Українці вважають, що свобода важливіша за життя. Але ще важливішою навіть за свободу є гідність. Це означає, що коли у тебе є свобода, то ти можеш обрати ринок та комфорт в підпорядкуванні інфраструктурам життєзабезпечення, як на Заході, або тоталітарну єдність та убезпечене підпорядування державі, як в Росії.

Тобто, коли у тебе є свобода, то ти можеш обрати важкі зусилля піклування про свободу чи відмову від таких зусиль і рабство. Але гідність полягає у тому, щоб вибрати не рабство, а свободу, не підпорядкування чужій волі, а свою вільну волю.

Тому свобода важливіша за життя, а гідність важливіша за свободу.

Саме вільна воля у важкому піклуванні про свободу відрізняє українців як від Заходу, так і від Росії.

Вільна воля – це сильний компонент перемоги. Але вільній волі українців повсякчас не вистачає мислення. Тому саме зараз потрібно переосмислити масштабну помилку установок довоєнного життя.

Зараз, під час війни, очевидним стає безплідність побудувати в Україні монолітну єдність на засновках "Армовіру".

У війні російську армію перемагає не українська армія, а армія плюс тероборона, плюс добробати, плюс партизани, плюс волонтери, плюс незламна колективна воля самоорганізованих спільнот. Ось чому "Армовір" це архаїка на користь ворогу.

У війні російську віру перемагає не якась монолітна українська віра, а віряни багатьох вір у їх договірній спільності широкого горизонту. Ось чому "Армовір" це архаїка на користь ворогу.

У війні російську мову перемагає не українська мова, а властива українцям спільність мов усього світу, включаючи навіть російську. Ось чому "Армовір" це архаїка на користь ворогу.

Українці виявилися сильніші, оскільки протиставили свою складно організовану багатоманітність суспільства та договірну мережу солідарності – російській монолітній одноманітності та примусовій єдності.

Ми ведемо мережецентричну війну не стільки за рахунок комунікаційних технологій, хоча і тут ми кращі за ворога, скільки за рахунок соціальної мережі солідарності.

Кажуть, що Україна – це Failed State. Правда, війна свідчить, що якраз навпаки. Але точно, що Росія – це Failed Society.

Мережецентрична війна складно організованого суспільства – ось що таке нинішня війна для українців.

Суспільство, яке готове опиратися примусу загарбників без держави, – ось що таке нинішня війна для українців.

Воля, яка сягає трансцендентних горизонтів, мужня і незламна, соціально розподілена і спрямована на перемогу – ось що таке нинішня війна для українців.

Мислення, яке просинається у радикальних змінах війни, – ось що таке нинішня війна для українців.

Взята на себе українцями відповідальність за долю цілого світу, включно з майбутньою Росією – ось що таке нинішня війна для українців.

З цими простими речами ми маємо смисл та перспективи. За ці прості речі варто жертвувати життям.

Деімперіалізація проти денацифікації: нариси проти російського імперіалізму

Україна досі не має свого дискурсу перемоги. При цьому росія не просто просуває свій дискурс денацифікації у світі, але його навіть, хоч і в негативному контексті, використовують в Україні...

Що таке рашизм?

Рашизм став уже називним для політики, що проводить Росія з моменту розпаду СРСР. Що таке рашизм? Онтологія рашизму Рашизм суть англомовний варіант "росіянізму", вперше як термін вжитого Олександром Герценом у романі "Минуле і думи"...

Одинадцять фронтів

Спроба помислити війну як певні напрямки завзятої активності, гідної наполегливості та роботи задля перемоги. У війні можна виділити 11 фронтів...

Війна та прєдєли

Зазвичай війну розуміють як продовження політики іншими засобами до екзистенційних меж (великих руйнувань, масової загибелі) і отримання в результаті цього екзистенційних переваг – світу, який краще довоєнного, хоча б з точки зору однієї зі сторін...

Звернення до мислячих людей світу

Тарас Бебешко: Війна, що її підло розпочав агресор, показала інерційність і повільність практично всіх міжнародних інституцій, системи міжнародного права – сучасної архітектури світу загалом...

Вперед до після перемоги!

Сьогодні у більшості українців накопичилося безліч припущень, які свідчать про неадекватні стратегічні уявлення. У чому смисл війни Росії проти України? Не вказуваний в російській пропаганді смисл, не той, який ми проговорюємо в українській пропаганді, а дійсний? Чому ми думаємо, що українці можуть стояти на смерть за свій смисл війни, а росіяни не можуть стояти на смерть за свій смисл війни, хай би навіть Росії довелося зазнати повного краху чи знищити разом з собою весь світ? Чому ми думаємо, що воювати можна лише з високим моральним духом? Хіба смертельна агонія дає меншу мотивацію у війні, ніж високий моральний дух? Чому ми думаємо, шо допомога Заходу означає, що він зацікавлений у швидкій перемозі України? Що з того, яку допомогу нам надають і як це роблять, про це не свідчить? Україна опиняється у моделі війни не на виснаження, а на повне знищення: величезні руйнування та масові жертви українців в обмін на мінімально-достатні фінансування, гуманітарну допомогу та постачання зброї та боєприпасів з боку Заходу – і так довго, дуже довго...