18 березня 2022, 10:19

Шанс української цивілізації

Росія намагається вчинити цивілізаційне самогубство і при цьому готова потягнути за собою весь світ. Україні понад усе потрібно здобути перемогу над Росією так, щоб Росія втрималася над прірвою, а не здійснила апокаліпсис.

Війну з умираючою цивілізацією неможливо виграти військовими та інформаційними засобами. Вирішальними тут є війна смислів, війна перспектив та пов'язана з ними війна стратегій, що втілюються в неапокаліптичні форми. Лише цивілізаційні амбіції України дають нам шанс на перемогу у цивілізаційній війні з Росією, тож війни за територію та культуру недостатньо.

Цивілізація суть позачасова (неісторична, нефутурологічна) та несоціальна (поза політикою, економікою, культурою та мовою) зв'язність з унікальним набором мотивацій та трансценденцій. Смисловий простір та поле перспектив – топоси цивілізаційної війни. Від України воює не лише армія та журналісти, а й договірні мережі добробатів, волонтерів та інтелектуальних мікрогруп. Україна у війні – це групи самовизначених в транзистенції українців, які об'єднуються договірним чином під свої смисли та перспективи поверх держави, соціальних ієрархій, ідеологій, релігій, культур та мов.

Зі стратегіями складніше. Розподілена мережа українства виявилася здатною протистояти ієрархічній і при цьому обезсмисленій і безперспективній російській цивілізації, яка гине. Українська влада поки що добре воює у гарячій та інформаційній війні. Інші війни (смислову, перспективну і концептуально-стратегічну) ведуть ойкуменальні групи. Однак порозуміння між ними, як і раніше, немає. Звідси немає впевненості, що навіть переговори України з Росією призведуть до укладання досить складного договору, який розподіляє права сторін: право Росії на безболісне цивілізаційне засипання та право України на вибухове цивілізаційне творення.

Цивілізаційні ресурси війни Росії: історична справедливість, державне підданство, скрепна єдність як спроба стримати лавиноподібну загибель старої цивілізації. Цивілізаційні активи війни України: мислення, воля, вольності як смисл свободи творення нової цивілізації. Закрита однолінійна транзистенція Росії і відкрита мережева транзистенція України.

Влада та армія здобувають наш шанс на нову цивілізацію. Але цивілізацію України творить не влада, не армія, не ієрархічні ідеологізовані спільноти. Цивілізацію України творить мережеве суспільство мислення, волі та вольностей.

Деімперіалізація проти денацифікації: нариси проти російського імперіалізму

Україна досі не має свого дискурсу перемоги. При цьому росія не просто просуває свій дискурс денацифікації у світі, але його навіть, хоч і в негативному контексті, використовують в Україні...

Що таке рашизм?

Рашизм став уже називним для політики, що проводить Росія з моменту розпаду СРСР. Що таке рашизм? Онтологія рашизму Рашизм суть англомовний варіант "росіянізму", вперше як термін вжитого Олександром Герценом у романі "Минуле і думи"...

Одинадцять фронтів

Спроба помислити війну як певні напрямки завзятої активності, гідної наполегливості та роботи задля перемоги. У війні можна виділити 11 фронтів...

Війна та прєдєли

Зазвичай війну розуміють як продовження політики іншими засобами до екзистенційних меж (великих руйнувань, масової загибелі) і отримання в результаті цього екзистенційних переваг – світу, який краще довоєнного, хоча б з точки зору однієї зі сторін...

Звернення до мислячих людей світу

Тарас Бебешко: Війна, що її підло розпочав агресор, показала інерційність і повільність практично всіх міжнародних інституцій, системи міжнародного права – сучасної архітектури світу загалом...

Вперед до після перемоги!

Сьогодні у більшості українців накопичилося безліч припущень, які свідчать про неадекватні стратегічні уявлення. У чому смисл війни Росії проти України? Не вказуваний в російській пропаганді смисл, не той, який ми проговорюємо в українській пропаганді, а дійсний? Чому ми думаємо, що українці можуть стояти на смерть за свій смисл війни, а росіяни не можуть стояти на смерть за свій смисл війни, хай би навіть Росії довелося зазнати повного краху чи знищити разом з собою весь світ? Чому ми думаємо, що воювати можна лише з високим моральним духом? Хіба смертельна агонія дає меншу мотивацію у війні, ніж високий моральний дух? Чому ми думаємо, шо допомога Заходу означає, що він зацікавлений у швидкій перемозі України? Що з того, яку допомогу нам надають і як це роблять, про це не свідчить? Україна опиняється у моделі війни не на виснаження, а на повне знищення: величезні руйнування та масові жертви українців в обмін на мінімально-достатні фінансування, гуманітарну допомогу та постачання зброї та боєприпасів з боку Заходу – і так довго, дуже довго...