3 лютого 2012, 18:56

Про що говорять події навколо ex.ua

Закриття ex.ua, реакція мережі, нарешті якась новизна серед вже набридлих всім одних і тих самих новинних тем, лавина емоцій і (іноді) думок з цього приводу, дехто вже навіть відкорковує шампанське, оголошуючи перемогу над владою.

На тлі цієї мережевої ейфорії, вважаю доцільним звернути увагу всіх, кого події навколо ex.ua не залишили байдужими і хто справді переймається майбутнім країни і суспільства, на такі важливі питання, пов'язані з цим "падінням" владних інтернет-ресурсів:

1. Хтось радіє з приводу того, як швидко впали владні сайти, а в мене виникає питання – якщо так легко нашвидкуруч вивести з ладу інформаційні інтернет-ресурси влади, навіть не використовуючи серйозні організовані спецгрупами кібератаки, а лише силами хакерів-аматорів, то що може відбутися у випадку реального конфлікту і замовлення на виведення з ладу тієї чи іншої інформаційної системи з боку недружніх держав або організованих злочинних угруповань? Наскільки захищеними є в Україні інформаційні системи критичної інфраструктури – транспортної, зв'язку, енергетики, фінансової системи? Кіберзлочинність і кібератаки всіх типів (просто з хуліганства, з метою отримання матеріальної вигоди, як інструмент боротьби проти певної держави або організації з боку іншої недружньої держави або організації) – це не жарти, це реальність, яка зачіпає інтереси кожного громадянина.

І владі, замість пошуку тих, хто зараз висловив своє невдоволення закриттям файлообмінника шляхом натискання на кнопку, яке запускало алгоритм надсилання запитів до вибраних державних сайтів, розумніше було б зараз вийти і подякувати суспільству за допомогу у виявленні чергового вразливого місця і попрацювати над побудовою сучасних механізмів захисту критичних інформаційних систем.

А опозиції і громадським активістам варто було б владі у цій роботі всіляко допомогти (і не злорадством на тему, а ініціацією відповідних законів, постійною актуалізацією цього питання і підтримкою уваги до нього), адже, якщо опозиція і нові самоврядні рухи планують швидко змінити цю владу і самі стати владою, захищені інформаційні системи їм аж ніяк не завадять, бо якщо кібератаками займуться профі, те, що ми зараз побачили, буде згадуватись як невинний жарт...

Всім, хто володіє англійською, але ще не цікавився глибоко темою інформаційної безпеки, пропоную послухати і почитати знаних світових експертів в цій сфері, зокрема, Мікко Хюппонена, виступи та інтерв'ю якого можна знайти в тому числі на популярному TED, або сходити на сайт Національної ради з безпеки (National Security Council) і Національного агентства з безпеки США (National Security Agency/Сentral Security Service), щоб зрозуміти, наскільки ця тема є актуальною в світі і звідки йдуть і будуть тільки посилюватись найбільші загрози національній безпеці України.

2. Факт готовності вже великої частини українського суспільства (адже кількість користувачів інтернету в Україні вже перевищила позначку 50% населення) проявляти свої громадянські погляди і настрої в мережі вже не викликає питань. Питання в тому, наскільки ця готовність трансформується в реальні дії вже на найближчих виборах.

Адже політична система поки що побудована таким чином, що для уможливлення бажаних змін треба брати на себе відповідальність принаймні шляхом участі у фізичному голосуванні. Чи змінилось щось з часів обрання мером міста з найбільшим проникненням інтернету в Україні пана Л. Черновецького? А що скажуть користувачі з Донецька, Харкова, Одеси, Дніпропетровська, Львова, Криму, Луганська (міста загадані в порядку убування частки проникнення інтернету)? Чи готові будуть, ті хто зараз виявив неабияку активність в мережі, демонструючи свою незгоду з діями влади щодо закриття важливого для них інформаційного ресурсу, взяти на себе відповідальність хоча б участю у голосуванні?

Коли у вересні 2011 року Партія Піратів взяла 9% на виборах до парламенту Берліна, я висловив переконання, що молодь України, у своїх фундаментальних прагненнях і світогляді не дуже відрізняється від своїх одноліток в Німеччині. Але чи дозріла наша молодь до того, щоб масово прийти на вибори і вплинути на результат?

Я поки що дуже сумніваюсь. Адже прийти на вибори, перед тим не полінившись подивитись на всі варіанти, справді подумати над ними і зробити свідомий вибір – це не "натиснути кнопку й отримати результат"...

Тим більше, що поки що зовсім не зрозуміло, а з якою, власне, ідеєю звернуться до молоді партії і кандидати? Що цього разу запропонують їй політичні лідери і проекти? Чи запропонують щось взагалі на рівні сенсів, ідей і справді нових кандидатів, за яких молоді було б можливо, не соромно, або навіть цікаво і приємно проголосувати, чи знову все зведеться лише до відверто зневажливої пропозиції трошки підзаробити – кому на пиво, кому на новий дівайс, а кому на плату за контент, адже тепер він має стане платним, хіба ні?

powered by lun.ua

''ТРИКУТНИК СМЕРТІ'' української освіти і як із нього вирватись

Вчора на своїй сторінці в фейсбуці я розмістив пост співзасновника платфоми для масових онлайн-курсів Prometheus Івана Примаченка, в якому він дуже влучно назвав три великі прични, які стоять на заваді розвитку освіти в Україні, "трикутником смерті" і запропонував свій вихід, до якого я додав декілька пропозицій, впровадження яких вважаю критично важливими для розвитку освіти в Україні і її виходу на світовий рівень не окремими елементами, а всією новою системою...

Цілі не виправдовують засоби: до питання стратегій людей, організацій і країн.

14 квітня у Львівській бізнес-школі УКУ відбудеться щорічна візійна конференція Intrо. Вона буде присвячена темі персональних та організаційних стратегій, і одним з ключових питань, яке постає кожного разу, коли лунає слово "стратегія" є питання відповідального лідерства...

Для чого ці заяви, панове держслужбовці?

Вчора була оприлюднена заява держслужбовців "Вимагаємо Змін!" Її можна по-різному сприймати. Можна беззастережно вітати громадянський вчинок і небайдужість цих людей...

Міністерство освіти і науки України досі виконує доручення уряду азарова-януковича?

Мабуть, ні у кого в Кабінеті Міністрів не має злого умислу в тому, щоб продовжувати тримати на контролі виконання непотрібних доручень попереднього уряду...

Як виконується коаліційна угода? Відкритий лист до народних депутатів коаліційної більшості.

Шановні народні депутати коаліційної більшості, Як громадянин України хочу нагадати, що згідно коаліційної угоди ви запланували на перший квартал 2015 року виконати майже 100 завдань...

Партія небайдужих громадян + ФОТО

Революція Гідності, якщо говорити лише про період Майдану, адже в цілому, зрозуміло, і на цьому треба постійно наголошувати, революція ще не завершена, – це виграна битва, але ще не виграна війна...