ПОРАЗКА МАЙДАНУ. ЗА ЩО МИ БОРОЛИСЬ?

Те, що зараз відбувається на Київських виборах, наочно демонструє – Майдан не те, що остаточно не переміг, він наразі семимильними кроками рухається до поразки.

І якщо кияни, в тому числі, журналісти, громадські активісти і організації продовжуватимуть надалі перебувати в бездіяльності або діяти так, ніби все ОК, – на нас чекає ще гірше розчарування ніж після 2005 року з непередбачуваними наслідками для країни, людей, народу. А може й передбачуваними... (історія вже мала прецеденти, що може відбутися, коли революція, як це було з Лютневою революцією 1917 року, не завершується логічно і успішно побудовою нової системи, а не просто скиданням царя...)

Боротьба цього разу була набагато складнішою, вона була трагічною, адже загинули люди, а маємо наразі майже повністю ідентичну 2005 року ситуацію: емоційний фон такий, що ніби дихати легше (що є правда), але конкретні факти вперто свідчать, що система знову відроджує себе, як той хрестоматійний Дракон, якому скільки не відрубуй голову, виростає нова, на тому ж тілі, в тій же системі...

Я не планував писати це звернення, але те, що сьогодні зняли з участі в виборах двох кандидатів в мери, – це вже занадто. Це вже типові методи системи проти якої і постав Майдан.

То що зараз? Чи готовий Майдан зібратися знову чи киянам байдуже, що їх обмежують в їх правах вибору? Чому знімають кандидатів? Чому знову немає рівного доступу до ЗМІ? Чому кияни позбавлені можливості побачити всіх кандидатів в мери і почути їхні дебати, щоби зробити свідомий вибір? Де громадянські активісти і журналісти – чому не скликається Майдан, щоб заслухати представників влади і дізнатись, чому це відбувається? Чи журналістам і громадським активістам, щоб почати діяти завжди потрібно, щоб їх спочатку почали бити, а людей позбавляти фундаментальних прав?

Справа не в тому, є формальна законна підстава для зняття чи ні, справа в тому, що це робиться зараз, майже за тиждень до дня голосування. Якщо були порушення – навіщо реєстрували? А якщо зареєстрували і кандидат почав робити кампанію, то зараз, виявивши порушення, попросіть їх виправити. Навіть те порушення, на підставі якого відбулось зняття (неможливість балотуватися в мери самовисуванням і одночасно в Київраду за списком партії) можна виправити, попросивши партії подати документи на кандидатів, таким чином, щоби кандидат став висуванцем від партії, і, в такому разі, міг одночасно балотуватись і за списком.

Я вважаю, що сьогоднішні події є достатньою підставою для того, щоб скликати Віче на Майдані. Це потрібно не лише для того, щоб відновити двох кандидатів в їх правах бути кандидатами і нагадати вже сьогоднішній владі і політичним партіям, які її представляють, що Майдан готовий й надалі діяти і контролювати владу.

Це потрібно також для того, щоб кияни довели, насамперед, собі, що вони справді перестали бути рабами, що їм більше не байдуже, хто і як буде керувати їхнім містом. Якщо такі кияни є – виходьте о 12.00 на Віче на Майдан, викликайте всіх кандидатів в мери і нехай кожен скаже громаді, навіщо він подає свою кандидатуру, що він або вона збирається робити, яку для цього має кваліфікацію, досвід і команду. Нехай всі кандидати подивляться один одному в очі, почують питання від громади і дадуть публічні відповіді. Майдану було небайдуже, кого призначать в уряд України, невже киянам байдуже, хто буде керувати містом?

Я закликаю всіх громадських активістів Майдану, справді відповідальних і небайдужих журналістів допомогти скликати Віче, а киян, яким небайдуже, що буде надалі з Києвом, прийти і викликати всіх кандидатів в мери, щоб подивитись їм в очі, заслухати їхні програми, почути їхні дебати і зробити, нарешті, вперше свідомий вибір.

Ми готували пропозицію до кандидатів в мери і громадськості щодо проведення на Майдані просто публічних дебатів і громадських слухань, але зараз розуміємо, що треба скликати справжнє Віче.

Чи не для того ми боролись на Майдані, щоб нарешті змінити систему, а не просто замінити одних людей при владі на інших?

Чи усвідомлюють кияни після всіх подій Майдану свою відповідальність за місто і за всю країну, адже приклад Києва є надзвичайно важливим для всіх? Чи усвідомлюють кияни наслідки, до яких може призвести тепер їхня байдужість (а небайдуже діяти зараз набагато складніше, ніж під час гарячих подій, коли мова йшла про життя і смерть)?

Якщо так – треба вимагати, щоб ніхто не був позбавлений права бути обраним і треба домогтись, щоб всі, хто претендує на обрання міським головою міста Києва ще до обрання подивились в очі громаді міста, почули і відповіли на найважливіші питання, які хвилюють людей, і взяли публічно на Майдані, перед обличчям громади зобов'язання служити інтересам громади і міста.

Лише Віче на Майдані вже в цю неділю о 12.00 може перешкодити відродженню Дракона і стати наступним кроком до побудови справді ефективного управління і дієвої прямої демократії спочатку в Києві, а потім – в усій Україні.

Олег Дерев'янко

кандидат на службу мером Києва