Країна на експорт: як прикриваючись стандартами СОТ урядовці ''дерибанять'' наші ресурси?

"Продам країну в центрі Європи. Недорого", – мабуть, якщо таке повідомлення з'явиться в твітері самого проєвропейського Прем'єра, – це вже мало кого здивує. Поки триває серіал "коаліціада", Уряд по-тихому намагається зупинити навіть ті реформи, для яких, здавалось би, вже відкриті всі шляхи. Є ухвалене законодавство, є розуміння західних партнерів, є готовність людей на місцях працювати. Немає лише бажання в тих, хто отримує надприбутки з тіньових схем, змінювати ситуацію. Черговий приклад – спроба Уряду скасувати запроваджений минулого року 10-ти річний мораторій на експорт необробленої деревини.

Ми з колегами з "Народного контролю", разом із вже позбавленим мандату Миколою Томенком, минулого року стали ініціаторами закону, котрий запроваджував цей мораторій. Рік тому, з боями і довгими дискусіями, Рада закон ухвалила. Потім кілька місяців, всупереч всім регламентним процедурам, Президент думав чи варто його підписувати, але з рештою, під тиском активістів та деревообробників, – підписав. Закон набув чинності, але виконувати його норми Уряд не спішив.

Торік у жовтні, коли Закон вступив у дію, Кабмін не зробив жодного кроку, щоб забезпечити його реалізацію: не було підготовлено ЖОДНОГО відповідного нормативно-правового акту, не проведено ЖОДНИХ організаційних дій для запуску роботи деревообробних підприємств та експорту уже обробленої деревини.

Відповідь на питання чому уряд саботує виконання закону про мораторій на експорт деревини стала зрозуміла, коли 22 березня у Парламент надійшов урядовий законопроект, яким пропонується мораторій скасувати. Аргумент вже традиційний – вимоги СОТ та ЄС.

Проте, саме за правилами СОТ (пункт "а" частини 2 ст. ХІ Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року), країни мають право встановлювати заборони та обмеження експорту на товари, що мають вагоме значення для сторони-експортера. Очевидно, що ліс сповна підпадає під це визначення.

Крім того, введення мораторію було зумовлено необхідністю зберегти існуючи і створити нові робочі місця для робітників деревообробної галузі (для розуміння мова йде про майже 7 тис. підприємств). А тема робочих місць – є постійною тезою наших кредиторів. Бо в країнах ЄС розуміють те, що відмовляється зрозуміти наша влада – без створення нових робочих місць оздоровлення економіки НЕ почнеться.

Зрозумілий для європейців є і аргумент екології. Це в нас слово "екологія" є чимось другорядним і якщо мова про гроші – питання збереження природних ресурсів не помічають. Проте, в ЄС про екологію навчені дбати і вони привчають до цього своїх партнерів.

І саме на екологічному питанні, до речі, акцентують увагу й фахівці Головного науково-експертного управління ВРУ, коли у своєму висновку до урядового законопроекту (котрий скасовує мораторій) чітко вказують: у законопроекті не передбачено механізмів "забезпечення ефективної охорони, належного захисту, раціонального використання та відтворення лісів". Вже сьогодні Україна має один із найнижчих у Європі показників покриття території лісом – лише 16%. Тоді як у країнах ЄС – 28-34%. Тож, що наші урядовці планують експортувати, коли халявна, вирощена за попередні десятиліття деревина, закінчиться – питання відкрите. Так само, як зараз відкрите питання де шукати роботу працівникам деревообробних підприємств – може на бурштинові копальні їхати? Яку ще альтернативу лишає людям Уряд?

Маніпулюючи євроінтеграційною темою, Уряд прагне одного – відкривати собі шлях до подальшого "дерибану" ресурсів, які не мають здатності до швидкого відновлення. Це ж так легко прикритися "стандартами СОТ", "вимогами ЄС" (дивно, що за традицією про МВФ не згадали), і продовжити сидіти на потоках "сірого експорту".

Тепер, коли з питанням "вимог ЄС" розібралися, для тих, хто ще вірить в урядові байки "про лобістів переробників", скажу: по-перше, 90% деревообробних підприємств є представниками малого та середнього бізнесу, яким "лобісти" просто не по-кишені. По-друге, як людина, яка темою незаконної вирубки лісів і "сірого" експорту кругляка займалася ще працюючи в журналістиці, зазначу – не треба навіть глибоко копати, щоб зрозуміти як працюють ділки і їх дахувальники у високих кабінетах влади, котрі женуть ешелони лісу на експорт в Китай.



Є дві найбільш розповсюджені схеми.



Схема 1. Створюється схема, коли лісгоспи виставляють на аукціон (до речі, вся деревина і зараз "формально" продається лише на аукціонах, тож ніякого "ноу-хау урядовий законопроект про скасування мораторію тут не встановлює) меншу кількість деревини, а більша йде на експорт. Проте, лісгоспи не мають права без вказівки "згори" реалізовувати її за прямими договорами. На все є воля ДП "Лісогосподарський інноваційно-аналітичний центр" (колишня назва – ДП "Укрлісконсалтинг"), яке, де-юре, займається систематизацією й інформаційним забезпеченням галузі, моніторингом ринку лісу тощо. Але, де-факто, розподіляє лісові ресурси та контролює торгівлю, виступає "сірим" посередником під час експорту і туди ідуть відкати.

ДП відбирає іноземні компанії, що готові працювати на встановлених умовах: платити окремо за ліс і окремо відкати, які іменуються "маркетинговими послугами". Отже, платежі за ліс йшли на рахунки лісгоспів, а платежі за маркетингові послуги – в офшорні компанії, які їх начебто надавали. Вартість цих послуг становить приблизно 20$ за 1 кубометр лісу, залежно від породи. Тож, формально експортом займаються лісгоспи, але без вказівки ДП вони не можуть вибирати покупця і ціну.

Схема 2. Договори на постачання укладаються із фірмами-прокладками, зареєстрованими на всяких Антильських островах. Деревообробні компанії у зв'язку з відсутністю вітчизняного лісу змушені купувати ліс саме у них. "Прокладкам" ліс продається за низькою ціною, а реальним компаніям -споживачам деревини – за ринковою ціною. Наприклад, ще у 2011 році лісгоспи продавали кругляк тільки 2 посередникам: Eloderio Ltd та LIGO за ціною майже вдвічі нижчою за ринкову.

На цих, збудованих ще в часи Януковича схемах, продовжують збагачуватися нові "псевдореформатори". Крім того, маю підстави стверджувати, що наступна мета ініціаторів скасування мораторію – довести до банкрутства лісгоспи (які продають ліс за заниженими цінами і лише тим, кому дадуть "добро"), а також лісопереробні підприємства, щоб потім за безцінь віддати "приватизаторам" і монополізувати ринок. Поки цей план "Б" буде реалізовуватися, за кордон йтиме "дешевий" український ліс, а в кишені "експортерів" та їх "дахувальників" надходитиме "кеш".

Тож, з огляду на це, я разом зі своїми колегами із "Народного контролю", закликаємо парламентарів не втрачати здорового глузду і не піддаватися на чергові маніпуляції Уряду про "вимоги ЄС", коли питання про скасування мораторію буде винесено в зал.

Європа, при всіх плюсах і недоліках нашої сьогоденної співпраці, не терпима до одного – корупційних схем.

Крім того, для підтримки деревообробної галузі потрібно ухвалити законопроекти про нульову ставку ввізного мита на імпортне деревообробне обладнання (реєстр. N2617 і N2618). Це дало б змогу комбінатам замінити застарілу техніку на сучасну, а відтак створювати конкурентний на світовому ринку продукт. Ці законопроекти ми готували як логічний крок після встановлення мораторію. Утім їх розгляд у другому читанні завис у повітрі...

P.S. Показово, що новина про ймовірне скасування мораторію, співпала із набатом від херсонських лісників. Кабмін "забув" у бюджеті-2016 передбачити субвенції на підтримку лісгоспів в Херсонській області, а Міністерство АПК "щедро" запропонувало лісникам покривати необхідні витрати за рахунок вирубки та продажу деревини (за безцінь, за кордон?). Та проблема в тім, що штучні херсонські ліси не здатні до самостійного відновлення, від так рубати там просто нічого. Крім того, для відновлення знищених лісовими пожежами масивів, лісниками заготовлено понад 7 млн. сіянців, які можуть загинути в розсадниках, адже без фінансування у лісгоспів немає змоги висадити їх у лісах. Що це? Безгосподарність? Без сумніву! А ще більше – абсолютно споживацька політика влади: використати, знищити – і після нас хоч всесвітній потоп!

Секретар Комітету з питань запобігання і протидії корупції,

лідер партії "Народний контроль"

Дмитро Добродомов

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.