Індульгенція всім ''попередникам'': чи можна розірвати кругову поруку безвідповідальності за корупційні злочини?

"Нове життя старим схемам" – під таким девізом пройшли два роки роботи уряду Яценюка. Перелік "добрих" справ Яценюка і Ко обійшовся країні у десятки мільярдів гривень, яких сьогодні катастрофічно не вистачає для виконання соціальних програм. Та замість об'єктивного розслідування корупційних скандалів, що шлейфом тягнуться вже за екс-урядовцями, корупціонери отримали чергову "індульгенцію".

Так, хронологію численних корупційних скандалів, без яких не обійшовся жоден місяць минулого року, відкрила гучна заява екс-глави ДФІ Миколи Гордієнка про те, як через корупційні схеми на найбільших держпідприємствах країни, серед яких "Укрзалізниця", "Енергоатом", "Укргазвидобування", "Укрпошта", "зникли" майже 8 млрд. гривень.

Практично тоді ж чергового розголосу набула справа "нафтопродуктів Курченка", які за заниженою ціною продали поза аукціоном фірмі близького друга нардепа із "Народного фронту" Сергія Пашинського. Оборудку провернули через ДП "Укртранснафтропродукт", що перебуває у підпорядкуванні Міністерства енергетики і вугільної промисловості. Також відбулося рейдерське захоплення нафтопродуктів, які знаходились на Одеській, Херсонській та Васильківській нафтобазах. Збитки держави – близько 250 млн. гривень.

Упродовж усього 2015 року кількість корупційних схем лише збільшувався. Зокрема, наприкінці року Рахункова палата заявила про махінації у стилі режиму Януковича у виконанні Міноборони з житлом для військових на 117,7 млн. гривень: придбання не готового до експлуатації житла, підробка договорів, фіктивні акти про отримання житла, придбання квартир за завищеними цінами... І поки рядові військові, учасники АТО марно чекали на власне житло, генерали отримували по кілька квартир в елітних житлових комплексах.

Відзначилося і Мінсоцполітики, яке провалило ініційовану самим же Урядом програму по протезуванню бійців АТО за кордоном. Нагадаю, що торік із виділених з держбюджету 150 мільйонів гривень за призначенням освоїли лише 17. Решта 122 мільйони із незрозумілих причин скерували на "інші потреби" – на підтримку дітей-інвалідів та забезпечення житлом сімей загиблих учасників АТО та ін. Щоправда, скільком дітям допомогли, яке житло, кому і коли придбали – Мінсоцполітики відмовляється озвучувати, відповідаючи на звернення відписками.

Ще одна гучна справа – корупційні дії посадових осіб ПАТ "Укртрансгаз", які закупили неякісні одоранти російського виробництва, де етил меркаптану – лише третина, а решта – шкідливі для людини речовини. А високоефективний і хімічно чистий одорант американського виробництва придбали винятково, щоб розбавити. Тоді ж придбали і метанол за завищеними цінами. Результат – держава зазнала збитків на щонайменш 4 млн. гривень.

Ну і досі, попри численні обіцянки, одіозний голова ДФС Роман Насіров не дав чіткої відповіді, звідки взяв кошти на розкішний чартерний переліт за 50 тис. євро із Баку до Києва у червні торік літаком Gulfstream G550. Як і нема у нього пояснень щодо не задекларованого майна – квартир у Лондоні і компаній дружини.

І це лише короткий перелік справ, які я особисто в межах своїх депутатських повноважень тримаю на контролі. Загалом же, разом із своїми колегами із "Народного контролю" упродовж року ми викрили зловживань на суму майже1 млрд. грн. Реальні ж масштаби корупційних афер мало б оголосити слідство.

Проте, замість судових проваджень по цим фактам, у моєму архіві, поруч із численними запитами і зверненнями у правоохоронні органи, стос "відписок" чи повідомлень про відкриття кримінальних проваджень і... їхнє закриття. Для прикладу, із 15-ти кримінальних проваджень за фактами, озвученими Гордієнком, лише одну довели до суду. А реального результату розслідувань у будь-якій із резонансних справ, коли б казнокради опинилися за ґратами, суспільство взагалі не дочекалося.

За минулий рік ми чітко побачили, що "боротьба із корупцією" перетворилася на кругову поруку, коли Генпрокурор покриває злодійкуватих підлеглих, коли Прем'єр-міністр продає посади, дахує інтереси олігархів, а очільники міністерств розбазарюють державні гроші. У результаті ж, замість понести реальну відповідальність, урядовці отримують індульгенції та спокійно залишають свої посади, маючи в своєму активі численні офшори на мільярди.

Відтак, у ситуації повного саботажу розслідувань з боку ГПУ, МВС і навіть нововстворенного НАБУ відповіді на питання куди зникли гроші і хто причетний до цього, має дати Парламент. Тим паче, що контролюючу функцію ВРУ закріплено у чинній Конституції.

Разом із колегами із "Народного контролю" ми продовжуємо наполягати на проведенні ретельного аудиту роботи міністерств за керівництва Яценюка та держпідприємств, які перетворили на "фабрики" із відмивання коштів. Розпочатися цей аудит міг би зі створення Тимчасової слідчої комісії у ВРУ для вивчення злочинних оборудок Уряду Яценюка. Переконаний, чимало депутатів з демократичної опозиції долучаться до її роботи.

Суспільство має дізнатися: хто конкретно і скільки вкрав! А головне, люди мають побачити як злодії опиняються за ґратами. Адже допоки VIP-корупціонери не отримають конкретні судові вироки – боротьба із корупцією залишатиметься ілюзією, а міністри, чиновники (незалежно від імен) у відчутті безкарності продовжуватимуть грабувати країну.

Секретар Комітету з питань запобігання і протидії корупції,

лідер партії "Громадський рух "Народний контроль"

Дмитро Добродомов

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.