Справи НАБУ на основі е-декларацій вбиватимуть через ручне НАЗК

8 грудня НАЗК затвердило роз'яснення, яким фактично називає незаконними кримінальні провадження про брехню в деклараціях чи незаконне збагачення, самостійно відкриті НАБУ. Там стверджують, що для цього їм потрібен дозвіл НАЗК.

Це роз'яснення зроблено у відповідь на звернення депутата від Опозиційного блоку Дмитра Шпенова, який разом з іншими колишніми регіоналами попросив Конституційний суд визнати неконституційними положення закону "Про запобігання корупції" в частині е-декларування (подання). Широка коаліція із БПП, НФ та Оппоблоку працює не тільки в парламенті, але й поза ним - як в Конституційному суді, де збережені Президентом Порошенком ручні судді регіоналів на їхнє прохання хочуть скасувати е-декларування, так і в НАЗК, де контрольоване Банковою керівництво затверджує, вочевидь, написане у співпраці з регіоналами роз'яснення.

Роз'яснення зводиться до чотирьох основних позицій:

1. Відкриття кримінальних проваджень за статтями 366-1 (декларування недостовірної інформації) та 368-2 (незаконне збагачення) без висновків НАЗК – необгрунтоване втручання у приватне життя посадовців.

НАЗК цитує цілу низку міжнародних конвенцій, практику Європейського суду з прав людини, рішення Конституційного суду, але при цьому так і не пояснює, чому відкриття проваджень за цими статтями є втручанням в приватне життя.

2. Стаття Кримінального кодексу про незаконне збагачення – це "прояв недосконалості та проблемності сучасного законодавства", але не переживайте – НАЗК усіх порятує, для цього треба отримати дозвіл в НАЗК на розслідування незаконного збагачення.

НАЗК стверджує: щоб стаття про незаконне збагачення не порушувала презумпції невинуватості, досудове розслідування за цією статтею треба розпочинати лише на основі обгрунованих та достовірних даних (тобто - висновку НАЗК), але при цьому не пояснює, чому зібрані, скажімо, НАБУ дані не вважаються обгрунтованими і достовірними.

3. Не можна вносити заяви по брехні в деклараціях і незаконному збагаченню до Єдиного реєстру досудових росзлідувань, бо законодавство вимагає від слідчого, прокурора зробити це протягом 24 годин, а 24 години – це мало для з'ясування всіх обставин, тому вносити треба тільки після того, як НАЗК ці всі обставини з'ясує і дасть добро.

НАЗК заявляє, що доби недостатньо для перевірки обгрунтованості та достовірності підстав для відкриття кримінального провадження, але при цьому не пояснює, чому саме по брехні в декларації та незаконному збагаченню, і чому саме для цих злочинів потрібен попередній висновок органу виконавчої влади, в той час як для інших злочинів – ні.

4. Тільки НАЗК за законодавством може проводити повну перевірку декларацій, тому розпочинати кримінальні провадження можна тільки після того, як НАЗК дозволить.

НАЗК посилається на норми українського законодавства, які визначають виключну компетенцію цього органу з перевірки декларацій, яка проводиться за спеціальною процедурою, але при цьому не пояснює, як це співвідноситься з обов'язком, скажімо, працівників НАБУ, невідкладно починати досудове розслідування на підставі самостійного виявлення ними з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення (ст. 214).

Хоча це лише роз'яснення, воно вже загрожує зруйнувати справи НАБУ, які базуються на даних з декларацій (таких минулого року там розпочато близько 80-ти) – уявіть, яка доля їх в суді, куди фігуранти цих справ принесуть таке роз'яснення?

Про серйозність намірів зробити це свідчить і те, що в парламенті вже зареєстрований законопроект аналогічного змісту. Якщо така ініціатива стане законом, це фактично узалежнить розслідування брехні в деклараціях і незаконного збагачення від рішення ручного НАЗК. НАЗК де факто матиме контроль над розслідуваннями, які проводяться НАБУ й САП. А це – реальна загроза у світлі нещодавніх свідчень про зовнішню керованість і фальсифікації перевірок декларацій, озвучених викривачем з самого НАЗК.

Політично кероване НАЗК, у якого є монополія на дані з декларацій і влада визначати, що розслідувати чи не розслідувати правоохоронним органам – це ядерна зброя для розправи над політичними опонентами, якою, будьте певні, нинішнє керівництво держави скористається для того, щоби укріпити свою владу і знищити всіх реальних чи потенційних конкурентів. Зараз і, особливо, перед виборами - які б і коли б вони не були: президентські чи парламентські, чергові чи позачергові.

І тут вже йдеться не просто про втрату 600 мільйонів євро макрофінансової допомоги від ЄС чи безвізового режиму, який опинився під загрозою через саботаж антикорупційної реформи. Йдеться про втрату держави, інтереси і майбутнє якої продають за владу і подальше збагачення купки олігархів: колишніх і нинішніх регіоналів, які не просто підняли голову, але активно наступають – включіть будь-який із більшості відомих вам національних телеканалів.

Кризу НАЗК треба терміново вирішувати, як намагаємось зробити це ми і що для цього робимо – детально тут.

Однак вирішення самої лише кризи НАЗК недостатньо: поки країною керуватиме олігархічний бізнес, ми знову і знову повертатимемось туди, звідки починались дві останні українські революції. Змінити це можна лише знищивши олігархів як політичний клас - і почати з парламенту, який має обиратись за новими правилами.