Перезавантаження НАЗК від Зе: нарешті, але є нюанси

Сподіваюсь, що це в мільйонний і останній раз я вживаю словосполучення "перезавантаження НАЗК" – вже у вівторок такий законопроект може бути прийнятий. Поданий Президентом проект закону враховує багато із озвучених громадським і експертним середовищем раніше пропозицій. Втім його текст на 33 сторінках не обмежується лише переобранням керівництва, і хоча більшість положень вчасні і доречні, деякі потребують доопрацювання.

Загалом законопроект вносить зміни до більш ніж 10 законів.

Левова частина правок вноситься в профільний Закон "Про запобігання корупції", який і регулює роботу НАЗК.

За президентським законопроектом, нинішнє керівництво НАЗК звільняється.

Для обрання нового переформатовується конкурсна комісія, яка тепер включатиме 6 осіб: по троє – делегати від Кабміну і від міжнародних організацій.

Колегіальне керівництво замінюєтсья на одноосібного Голову, який зможе сам призначати собі 3 заступників.

Для ефективного контролю за роботою органу створюється Управління внутрішнього контролю; за новими правилами і з новими повноваженнями перезавантажується Громадька рада; і запроваджується раз на 2 роки незалежний аудит.

Ці пункти входили до консолідованої концепції перезавантаження НАЗК, розробленої громадським і експертним середовищем, і я писала про них ще до виборів, немає однак одного важливого – проведення позачергової оцінки працівників. Законодавчо прописані, ці повноваження, а також обов'язковий конкурсний набір на всі посади (крім заступників Голови) суттєво спростили б і забезпечили належну прозорість процесу оновлення апарату органу. А без цього повноцінний перезапуск органу неможливий, і організація цього процесу буде одним із викликів для нового керівництва.

Окрім цього, вносяться зміни до цілої низки питань, пов'язаних зі здійненням НАЗК своїх функцій. Серед них:

- усувається необхідність реєструвати рішення НАЗК в Мін'юсті, що створювало проблеми, зокрема, при затвердженні порядків перевірок декларацій;

- закріплюється право безперешекодних доступів до держреєстрів і баз данних, необхідних для проведення перевірок;

- вирішується системна проблема з уникненням адміністративної відповідальності;

- НАБУ надається безпосередній доступ до реєстру декларацій;

- врегульовується діяльність так званих уповноважених підрозділів (фактично представників НАЗК у різних органах державної влади);

- запроваджується автоматизований розподіл для повних перевірок декларацій тощо.

Частина змін стосується безпосередньо тих, хто відповідно до закону має подавати декларації і що має декларуватись:

- виключається норма, яка дозволяла кандидатам в нардепи не подавати декларації, якщо вибори повторні, проміжні або позачергові. Тобто тепер всі кандидати на всіх виборах до Верховної Ради будуть зобов'язані подавати декларацію (зміни в ЗУ "Про вибори народних депутатів України");

- Офіс президента, посади патронатної служби, помічники суддів включаються до списку декларантів, громадські активісти – виключаються. Цікаво, що видаляється примітка, яка звільняла від подання декларацій військових;

- для високопосадовців вводиться обов'язок повідомляти не лише про свої суттєві зміни у майновому стані, але й членів сім'ї;

- незалежні члени наглядових рад банків і держпідприємств, а також депутати місцевих рад виключаються з-під дії статті про конфлікт інтересів у зв'язку з наявністю в особи підприємств чи корпоративних прав, а іноземці-нерезиденти, які входять до складу нагладових рад банків і держпідприємств як незалежні члени – з-під дії вимог закону про декларування;

- збільшується обсяг інформації, яку треба зазначати в декларації (наприклад, тепер треба буде декларувати усі установи, в тому числі за кордоном, де відкриті рахунки з вказанням деталей рахунку і тих, хто має право розпоряджатись цим рахунком);

- декларуванню підлягає майно не лише станом на 31 грудня, а те, яке належало або було в користуванні не менше "половини днів протягом звітного періоду";

- уточнюються деякі поняття, зокрема близьких осіб, членів сім'ї і юридичної особи публічного права та ін..

Втім деякі положення потребують доопрацювання, зокрема:

- пропонується перезапустити керівництво, але не передбачені умови для перезапуску апарату - слід передбачити можливість позарчегової оцінки працівників на професійність, кваліфікованість, доброчесність з можливістю звільнення тих, хто отримає негативний результат;

- створюється модель управління, схожа на НАБУ, де керівника обирають на конкурсі, а заступників він призначає собі сам. Втім, всі решта посад в НАБУ обираються на конкурсі, і така практика забезпечує належний рівень прозорості, але в законі про НАЗК не передбачено обов'язкового конкурсного відбору на всі посади – слід передбачити набір усіх працівників апарату і теруправлінь за конкурсом;

- визначається обов'язок працівників НАЗК не виконувати будь-які незаконні вказівки та інформувати про них Голову, втім якщо незаконні вказівки буде давати Голова, то виходить, що інформувати про них треба... теж Голову. Про проблему незаконних вказівок керівництва раніше повідомляли викривачі з НАЗК, тому в подібних ситуаціях слід передбачити інформування новоствореного Управління внутрішнього контролю, яке в свою чергу має інформувати Кабмін;

- передбачається дострокове припинення повноважень нинішнього керівництва НАЗК у 45-денний термін з моменту прийняття закону. Однак під час розгляду законопроекту Антикорупційним комітетом минулої п'ятниці було запропоновано припинити повноваження членів НАЗК негайно, а на час обрання нового керівництва призначити тимчасового в.о. від Кабміну. Така ідея розглядалась ще два роки тому. Попри те, що керівництво НАЗК давно треба було звільняти, тоді я критикувала ідею з тво від Кабміну як таку, що дозволяє фактично взяти НАЗК під контроль Кабміну на невизначений термін через затягування конкурсу. Аналогічний ризик буде існувати, якщо буде прийняте рішення про призначення тво. І те, що склад Кабміну змінився, не відміняє того факту, що таке управління узалежнює від уряду орган, який має перевіряти, наприклад, декларації членів цього уряду. Окрім того, є питання, для чого використає свої повноваження протягом цього часу тво, які це матиме наслідки і хто потім нестиме за це відповідальність. Якщо пропозиція про призначення тво буде врахована, слід чітко визначити повноваження і завдання т.в.о. на цей час, наприклад, чи буде на нього покладена організація незалежного аудиту за процедурою, передбаченою законопроектром?

- не визначено граничної чисельності апарату, зараз вона має узгоджуватись з Кабміном, проте щоб уникнути можливості впливати на роботу органу Кабміном, доцільно визначити хоча б мінімальну чисельність;

- пропонується запровадити автоматизований розподіл перевірок в НАЗК серед уповноважених осіб, втім лише повних перевірок декларацій, хоча НАЗК проводить й інші перевірки, наприклад, спеціальні перед призначенням, звітів політичних партій, моніторинг способу життя тощо. Розподіл усіх перевірок доцільно визначати в автоматизованому режимі;

- законопроект розширює повноваження і надає інструменти реального впливу на діяльність органу для Громадської ради при НАЗК, але не встановлює вимог до будь-якого попередьного досвіду діяльності громадськими організаціями, які можуть делегувати представників до складу. Доцільно встановити вимоги відповідного досвіду – хоча би протягом року до участі в конкурсі на формування такої Громадської ради;

- пропонується повністю виключити обов'язок декларувати фінансові зобов'язання, якщо розмір кожного з них не перевищує 50 ПМ (зараз близько 100 тис грн). Мова йде про кредити, позики тощо. 100 тис грн, навіть за умови підвищення зарплат для державних посад – це велика сума. А скасування такого обов'язку створює лазівку для декларантів, які у випадку виникнення питань про походження майна можуть "пояснити" його позиченими сумами. Тому обов'язок декларування цієї інформації краще залишити;

- для високопосадовців запроваджується обов'язок повідомляти не тільки про свої суттєві зміни в майновому стані, але й про членів своєї сім'ї. Слід враховувати, що подача такого повідомлення має відбутись протягом 10 днів, а неподання чи несвоєчасне подання є так званим "адміністративним правопорушенням, пов'язаниим з корупцією". Притягнення до адміністративної відповдальності за таке правопорушення може тягнути за собою звільнення і в подальшому – 3-річну заборону на зайняття посад державної служби, а дані про таку відповідальність вносять до відкритого так званого "Реєстру корупціонерів". Подібне нововведення матиме жорсткий превентивний ефект, що вцілому відповідає меті закону. Втім, він виглядє непропорційним, і важливо, щоб не пизвів до зловживань, тому якщо такий обов'язок буде введений, слід дуже чітко врегулювати порядок складання протоколів про такі правопорушення, який би забезпечував дотримання прав осіб, щодо яких він складається;

- пропонується змінити порядок проведення спеціальної перевірки для осіб, що призначаються Президентом, Верховною Радою і Кабміном. Така перевірка має визначати наявність, наприклад, судимості, в тому числі за корупційні правопорушення, люстраційних заборон, порушень в декларації та інших відомостей, які забороняють особі займати певні посади. Хоча за загальним правилом така перевірка за законом має проводитись ПЕРЕД призначеням на посаду, для осіб, що призначаються вказаними вище суб'єктами, її пропонується проводити ПІСЛЯ призначення. Така зміна виглядає невиправданою і створює ризики потрапляння і тимчасового перебування на високих державних посадах осіб, які не відповдають визначеним в законодавстві критеріям. Втім, якщо мета такого нововведення – провести перевірку осіб, які ВЖЕ були призначені, але її ще не проходили, то таку разову можливість доцільніше передбачити в прикінцевих і перехідних положеннях.

Нарешті, пропонується вдвічі зменшити держфінансування політпартій і скасувати його для партій, які не пройшли до парламенту. Думка, може, і зрозуміла, але є питання. Низка авторитетних організацій вже публічно виступили з проханням утриматись від голосування за ці зміни в цьому законопроекті і винести їх в окремий законопроект про Закон "Про політичні партії в Україні". Зокрема, вони зазначають, що внесення запропонованої зміни НЕ скасує фінансування для тих партій, які на останніх виборах отримали більше 2% голосів, тобто положення діятиме лише на результати наступних виборів. Окрім того, скасування держфінансування впринципі – це відкат в політичній реформі, спрямованій на розвиток політичних партій в Україні. І боротися требя з причинами, а не наслідками. Для того, щоби не фінансувати політичні проекти, створені під вибори, краще заборонити чи принаймні обмежити політичну рекламу, які ставлять в нерівне положення партії, які можуть і не можуть дозволити собі дорогу рекламу, і не тільки на телебаченні. До того ж, держфінансування партій було однією з умов безвізу, і незрозуміло, чи продумали/погодили можливі наслідки такого рішення і як пропонують розвивати партії в Україні, якщо цього інстурменту більше не буде.

І бонус: претендувати на Голову НАЗК можна лише з 35 років. Тобто нардепом можна бути в 23, віце-прем''єром в 28, міністрами – в 29, 32, 34, а Головою НАЗК – не доросли іще, малята?:)

Добре, що перезавантаження НАЗК стало одним із пріоритетів нової влади. Чудово, що в президентському законопроекті враховано думку експертного і профільного громадського середовища – ми і так занадто довго чекали на прийняття рішення про перезавантаження НАЗК. Втім, важливо, щоби і перезавантаження, і робота після перезавантаження не перетворилась знову на безкінечний процес, за лаштунками якого відбуваються зловживання. І для цього потрібно зробити все можливе, особливо, якщо така можливість є – навіть якщо для цього знадобиться неодноразово змінювати закон. Зрештою, справжнім показником ефективності нової влади мають стати незалежні та ефективні інститути влади, і хотілося б, щоб НАЗК стало одним із них.