Пальне і військо. Як запобігти згорянню бюджетних грошей поза армійськими баками?
Днями в Міноборони мало завершитись тестування елементів автоматизованої системи обліку та контролю пального. Автоматизація логістики пального є критично необхідною, щоб побороти масові розкрадання і корупцію на пальному у військах, і було визначено одним із пріоритетів в антикорупційному плані дій попереднього керівництва Міноборони.
Втім рішення про те, чи будуть запроваджуватись такі системи, залежить від міністра, який вважає, що боротись з корупцією – не справа Міноборони.
Забезпечення військ паливно-мастильними матеріалами (скорочено ПММ) – складний процес, який включає кілька основних складових: планування, закупівля, поставки, зберігання, розподіл і споживання. Бюджетні видатки на ПММ складають мільярди гривень. Очевидно, що без ефективних механізмів контролю величезні кошти, які витрачаються в багато етапів, на яких задіяна значна кількість людей, швидко стають предметом масштабної корупції і масових розкрадань пального. І найбільш ефективний спосіб цей контроль забезпечити – це максимальна автоматизація і прозорість.
Разом з експертами, залучення яких до цієї роботи я ініціювала в Міноборони, ми вивчали сотні документів і справ за результатами перевірок і аудитів, щоб виявити серед численних і часто повторюваних порушень типові.
На етапі закупівель, наприклад, виявляли формування під конкретного постачальника не тільки тендерної документації, але й самої заявки на закупівлю; ризики, пов'язані з уникненням конкурсних процедур на Prozorro через так звані "нагальні" закупівлі (коли договори можуть підписуватися на невигідних для Міноборони умовах в супер-короткі терміни, мотивуючи це нагальною потребою); перегляд вартості – показово, що маючи право вимагати перегляду ціни через її коливання на ринку в сторону збільшення вартості її переглядають, а в сторону зменшення – ні. І перше, і друге часто пов'язано із "сумнівними" підрядниками, які не виконують, невчасно або неякісно виконують свої зобов'язання. При цьому передбачені гарантії забезпечення постачальником своїх зобов'язань перед Міноборони через надання банківських гарантій призводять лише до тривалої судової тяганини, під час якої Міноборони не може отримати гарантійних коштів за неякісне виконання зобов'язань постачальником.
Ще більше втрат відбувається "по дорозі". Справа в тому, що від постачальника централізовано закуплене пальне відвантажується на один з 10 центрів забезпечення пальним по країні, де зберігається у великих резервуарах, а вже з цих центрів потрапляє до військових частин (а їх кілька сотень). Вартість транспортування при цьому надмірна, в тому числі через відсутність програмних рішень по розрахунку оптимальних маршрутів.
На місцях часто пальне просто розкрадається, в тому числі через безпідставне списання пального, іноді на транспорт, який не виїзжав або якого взагалі могло не бути. При цьому звіти подаються з величезними затримками, наприклад, за даними аудиту на кінець 2019 року було обраховано і занесено до існуючого програмного забезпечення лише 25% закупленого та поставленого ПММ у 2018 році. Фактично кожне зливання-переливання, зберігання у великих резервуарах, де його кількість і якість важко проконтролювати, розподіл і використання кількома сотнями військових частин, де за контроль відповідають призначені начальником військової частини люди, громіздка система паперового звітування, інформація якого збирається місяцями, а іноді роками, створюють тисячу і один спосіб неконтрольовано привласнити тонни ПММ. За замовчуванням матеріали таких перевірок завжди направлялись в правоохоронні органи, втім виявити всі такі випадки неможливо, і це – лише реакція на порушення, в той час як набагато ефективніше запобігати порушенням до їх вчинення.
Кожна із виявлених проблем може бути вирішена, і ми працювали над їх рішеннями. Наприклад, проблема із сумнівними підрядниками можуть вирішити рамкові договори – такі можуть підписуватися із постачальниками, що точно здатні виконати замовлення, серед яких і відбуваються торги, а ризики "нагальних" закупівель – довгостроковим плануванням. Вирішенням проблеми завищеної вартості може бути формульне ціноутворення (коли вартість коригується за формулою відповідно до коливання ціни на нафтопродукти на ринку), хоча для визначення економічного ефекту ще слід провести дослідження, в якому вирахувати можливу економію. Водночас правом коригувати ціну у випадку її зменшення користуватись треба точно і вже, при чому – в обов'язковому порядку за результатами моніторингу цін на ринку. Проблему із неефективними санкціями можна вирішити договором забезпечення грошовими коштами – коли замість зберігання коштів у банку, з якого їх складно отримати через судові тяганини, гарантійні кошти зберігаються на рахунках Міноборони.
Втім вирішити системно проблему контролю за використанням пального можна лише автоматизацією всього процесу логістики пального. Така система в повноцінному вигляді має передбачати можливість оперативного контролю за кількістю і якістю пального в резервуарних парках центрів забезпечення пального для зберігання – через встановлення ультразвукових рівнемірів; відпуск, наповнення, переміщення – через передачу облікових даних з пристроїв вимірювання до єдиної бази даних; використання військовими частинами – через спеціальні автоматизовані засоби обліку моторесурсу (gps-трекери) і персональні картки; оперативне звітування та аналіз для виявлення порушнень – через спеціальне програмне забезпечення. Програмне забезпечення може вимірювати та контролювати рівень нафтопродукту і підтоварної води, обчислювати густину, температуру та узагальнювати її величини, об'єм і масу в резервуарі, збирати та зберігати дані автоматизованої системи обліку нафтопродуктів в резервуарвних парках на сервері бази даних. Власне, тестування елеменів цієї системи й мали завершитись на початку весни.
Автоматизація та сучасні цифрові системи, програмне забезпечення розроблені та впроваджені у взаємодій з розробниками сучасних військових технологій – єдиний спосіб забезпечити контроль і, що не менш важливо, своєчасне виявлення порушень. Спеціалістам в цій сфері зрозуміло, що не треба винаходити велосипед, коли за основу можна взяти ефективні моделі реалізовані раніше у різних країнах світу, в тому числі членів НАТО, з трастовим фондом якого, до речі, велися переговори про запровадження такої системи. Зробити це в Міністерстві оборони та впровадити її в українській армії намагались і раніше, але ніколи до того це не було пріоритетом, який матиме потужний антикорупційний ефект.
Втім новий Міністр оборони вважає, що боротьба з корупцією не справа Міноборони.
То чи буде запроваджено сучасний автоматизований контроль за використанням ПММ в Міноборони чи ми і далі будемо дізнаватись про масштабні розкрадання лише з новин від антикорупційних та правоохоронних органів?
