Боягузи, брехуни і виродки – на вихід!!!

Завжди наголошувала, що найбільше в житті ненавиджу зрадників і боягузів. Так сталося, що на тижні мені трапилося аж двоє таких. Боляче, що свої, галичани, українці. Перший – суддя Шевченківського районного суду Львова Олег Ковальчук, що ухвалив рішення про стягнення з мене 20 тис. грн. на користь комуніста Зубчевського.

Бо, бачте, я назвала цього українофоба "виродком". Наведу блискучий синонімний ряд до цього слова: недолюдок, нелюд, бузувір, потвора, дегенерат, покруч, вилупок, недоносок, гицель, ірод, песиголовець, звірюга, людоїд, людожер, канібал, тварина, тварюка, худоба, худобина, скотина, скотиняка, бидло, твар... ("Словник синонімів української мови", 2006 р., т. 1, с. 970-971).

Чи, може, лібералістично-толерантна частина нашого суспільства разом із капіталістично-комуністичною ордою запропонує вилучити з нашої великої мови це синонімне багатство? А може, ще краще: запропонує лайно мармулядою називати? Смороду від цього не поменшає.

Другий – головний редактор газети "Експрес" Ігор Починок. Цей "свободостурбований" і владою надихнутий надрукував новий пасквіль про Олега Тягнибока, про мітичну віллу, на якій нібито живе голова партії, про елітну київську квартиру в лісопарковій зоні, поблизу озера Вирлиця, яка належить Тягнибокові, однак стоїть пусткою, бо, мовляв, занадто скромна.

Не оминув Починок і моєї персони – смачно поливав брудом, хоча ще два тижні спекулював моїм іменем, публікуючи темник Банкової про розкол у ВО "Свобода" на хороших – ідейних і поганих – злочинних. Мене тоді до хороших, на жаль, долучили. У немилість "свободостурбованого" я потрапила лише за те, що на одному з етерів публічно, не ховаючись, розповіла правду.

Правду про те, як Ігор Починок, власник газети "Експрес", шантажує депутатів. Бо ті вимагають від нього припинити продавати сигарети неповнолітнім, бо "підступні свободівці" хочуть, аби в кіосках Починка торгували лише газетами і журналами, як цього вимагає Закон.

Так ось. Головна відмінність між мною і Починком у тому, що він – боягуз, а я – ні. Бо говорила про нього відкрито, а він, паплюжачи мене, побоявся власноруч підписатися під матеріялом. Сховався за "відділ журналістських розслідувань газети "Експрес". Це так. Про особисте. Тепер про славнозвісну хату Тягнибока.

Наразі в чотирикімнатному помешканні Олега, в панельній висотці на вулиці Вишняківській, триває ремонт. Багатоповерховий панельний будинок розташований на околиці Києва у Харківському житловому масиві. З вікон квартири на 14-му поверсі відкривається панорама одного з найбільших сміттєпереробних заводів Европи. Поблизу дійсно є озеро, як про це й писав "Експрес", біда в тому, що в озері нічого живого немає – сусідство з заводом дається взнаки.
Цю квартиру Олег Тягнибок отримав 2001 року. Отримав як народний депутат України, як батько трьох дітей. Не відмовився, бо власного помешкання у Києві не мав. Цього факту ніколи не приховував – бо дійсно тут мешкав, не мав планів продати це житло, аби заробити.

В час, який Олег провів поза парламентом, квартира на Вишняківській була реальним гуртожитком. Так, гуртожитком, де мешкали члени партії не кияни, які у справах приїздили до столиці. Під час Помаранчевої революції в цій квартирі кілька ночей спало 40 людей.

Зараз, поки триває ремонт, Олег Тягнибок ночує в депутатів-киян. В Олега Гелевея, в Ігоря Мірошниченка, в Ігоря Кривецького. Жоден із них не живе на Русанівських пагорбах, як про це бреше "Експрес". А знаєте чому? Бо Русанівських пагорбів у Києві немає. Понад то, щойно ремонт завершиться – Олег публічно запросить журналістів до свого помешкання, як я, до речі, щойно запросила до свого тимчасового помешкання у готелі "Україна" без ані найменшого наміру мати постійне помешкання у Києві.

Запросить брехуна (брехача, брехла, пустобреха, обманника, скоробреха, підбріхувача) з "Експресу", брехуна з програми "Гроші", запросить і інших журналістів – тих, що не торгують совістю. Запросить – бо немає чого ховати, бо він відкритий, бо не продався і не продається.

Такою є правда. Вірити у цю брехню – бути самому продажним, слабким і пристосуванцем. Вірити в це – приписувати всій "Свободі" зраду нашої високої націоналістичної Ідеї. Для нас вона – сенс життя наших сміливих дідів та батьків, а не просто політичний вибір. Ми ніколи не ділилися на хороших і поганих. Ми були і є – єдиними. Хтось більш заможний, хтось освіченіший, хтось досвідченіший, але єдині. Принципові і "не стушковані". Ми – притягнулися магнетом один до одного, тому і притягуємо до себе вільних, самовідданих українців, кількість яких щоразу зростає. Саме це найбільше лякає владу, яка через продажність окремих журналістів обливає нас брудом і видає бажане за дійсне. Не стане ваше бажане за дійсне. Бо ми інших помислів і світогляду. Натомість – ви брехнеполивачі та облудники – просто мішки з брудними грішми.

Повірити в брехню проти одного – означає зрадити всіх. Я зрадників не толерую і не пробачаю! Вірю, що Ви – також. Нехай біснуються. Від цього ми ще більше світимося.

Народний депутат України Ірина Фаріон

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.