НЕЗНИЩЕННЕ ПОКОЛІННЯ

Я щаслива, що належу до нації, яка народила Коновальця, Бандеру, Шухевича. Я щаслива, бо народилася у тому самому місті, що і Шухевич – у Львові. Я щаслива, бо, стоячи біля підніжжя пам'ятника Тарасові Шевченкові у Києві, – до гостроти усвідомлюю: упівська мілітарна битва сталася тому, що була Шевченкова битва СЛОВОМ; життя не ділиться на минуле, теперішнє, майбутнє – воно є всім одночасно; героїзм відійшлих у потойбіччя героїв не минає, а навпаки, з новим поколіттям відроджується і творить. Тому, безсумнівно, бандерівське покоління знову в активному чині, а вогні імпульсивного націоналізму в очах тисяч натхненних людей гарантують усім нам утвердження української Ідеї.

Націоналізм народжується з душевного поклику і неспокою: "...це було б неможливо для мене – спокійно вправлятися на фортепіяні, коли довкола таке діється з моїм народом", – промовив Шухевич. І він почав вправлятися у зброї.

Націоналізм народжується з полярностей. Той, хто має у собі відчуття максимальних любови й ненависти, – стає великим. Шухевича можна назвати великим альтруїстичним егоїстом. Його любов до своєї землі і ненависть до німецьких, польських, московських окупантів народили нову форму змагання за Українську Свободу: з його приходом до керівництва ОУН було створено широкий інтернаціональний антикомуністичний рух проти спільних ворогів, відомий під назвою Антибольшевицького Блоку Народів. Про це свідчить, зокрема, рішення Конференції поневолених народів Сходу Европи та Азії від 21-22 листопада 1943 р. у с. Будераж на Рівненщині за участю 39 делегатів від 13-ьох народів. Цьогоріч цій даті виповнюється 70 і напередодні нових геостратегічних викликів перед Україною цей зачин генерала Шухевича свідчить про надважливу роль України у світовій політиці. Попри постійні змагання українців за відновлення своєї держави, попри небачене винищення українців через Голодомор, комуністичні репресії і терор, попри комплекс кочубеївщини (зради) і малоросійства (меншовартости) – прагнення українців бути вільними нездоланне.

Націоналізм народжується з аристократичного Духу, що не приймає жодної форми поневолення і діє через найрізноманітніші форми спротиву: від індивідуального терору (Шухевич 19.10.1926 р. здійснив атентат на польського шкільного куратора С. Собінського) до створення півмільйонної армії, що стала загальнонародною, позаяк охоплювала прихильників усіх політичних структур, які змагали за незалежну Україну. Отож, нема нічого універсальнішого за націоналізм – ідеологію сильних індивідуальностей і сильних націй. Масштаб нації визначається мірою її націоналізму. І зовсім не треба у націоналісти єднатися всім – а хіба найкращим.

Націоналізм народжується з потужного інтелекту. Відомо, що знання роблять нас вільними. Шухевич володів п'ятьма мовами: латинською, старогрецькою, польською, німецькою, англійською; здобув освіту інженера з мостобудування у Львівській політехніці, паралельно навчався у військовій школі старшин і у Львівському музичному інституті з класу фортеп'яна, – а ще був успішним бізнесменом у сфері реклами. Цей бізнес використовував для продажу зброї, аби відвоювати Карпатську Україну в мадярів.

На цьому тлі Великого Генерала – Аристократа Духу і сотень тисяч воїнів якими карликами видаються сучасні найвищі у своїй малості владні політики-паралітики – брутальний синтез кадебістської комуністичної совєтчини з брудним кримінальним капіталом!!! Шухевич, провадячи боротьбу на три фронти: з німцями, москалями, поляками, – називав себе і своїх соратників "добривом, якого так потребує наша земля, щоб у майбутньому виросла на ній нова українська генерація, яка довершить те, що нам не суджено було довершити...". Ми, ця нова генерація, маємо також три фронти: два внутрішніх і один зовнішній. Перший внутрішній – гнилий лібералізм, бандитський регіоналізм, патологічний комунізм; другий внутрішній – зрада та аморальність, – і врешті зовнішній: той самий стратегічний ворог, добряче обчухраний, гротескно-сміховинний, але ще такий небезпечний – Росія. І ця безлика, розтроєна влада (себто "раби з кокардою на лобі") називає його досі "стратегічним партнером". Проте наше небачене націоналістичне зростання викликає панічний переполох, про що свідчить безпрецедентне очорнення ВО "Свобода" через продажних політологів, здегенерованих псевдосоціологів та представників ЗМІ. Дякуємо вам, горе-людці, що ви таким тупим способом загартовуєте нас і мобілізовуєте громаду на повстання проти вашого лакейства і хрунізму. Розумію: найбільше ненавидять те, що зрадили; слабких найбільше дратують сильні; раби никнуть перед вільними. Зловтішаюся і надихаюся, коли ви, повні скверни і жовчі, викидуєте на поверхню свою безпомічну брехню на покоління відроджених бандерівців. МИ НЕЗНИЩЕННІ – ВИ ПРИРЕЧЕНІ НА НЕМИНУЧИЙ БІЛЬ ЧЕРЕЗ КОЖНОГО ВАШОГО НАЩАДКА.

Думаю, що Шухевичів посил до нас, теперішніх, простий: будьте гідними нас, одержимих Українською Свободою в абсолютно безумовному існуванні. З ворогами воюють, а не "творять" угодовські компроміси, політичні псевдодомовленості, універсали та меморандуми! Лише там, де є високі цілі та ідеї, – буде гідне національне життя. Усе решта від лукавого. Шухевич казав: "Я не боюся за наше майбутнє, коли знаю, що наші засуджені сільські хлопці гинуть з окликом: "Хай живе Україна!". Чи є за що боятися нам? Подумаймо і віднаходьмо у собі Шухевичів.