БАНДЕРА І ВІЙНА З МОСКВОЮ
Плуг національної революції переоре
ціле життя, а найважливіше – підніме на поверхню
нові, придавлені сили, видвигне нові таланти,
нові активні й провідні кадри.
Степан Бандера
Кожен Новий Рік українця розпочинається з уродин Степана Бандери. Він найгарячіша політична персона, що і досі ділить суспільство на гарячих і холодних, вільних і рабів, живих і мертвих. Пригадую, як деякі змілілі торішні опозиційні політики та громадські діячі намагалися приглушити дух Бандери на Майдані. Проте цей Дух Бандери витав у гаслах "Слава Україні – Героям слава", які зараз задля форми промовляють надто далекі від націоналізму політики і люди. Пригадую, як ці політично-громадські ліліпути виступали проти звичного для ВО "Свободи" смолоскипного маршу на честь уродин Бандери. Тим більше неприйнятними для цих середовищ були міркування Бандери про основну загрозу для України з боку Москви. Вони ж бо, з огляду на свій колонізований і злібералізований розум, і далі перебували в полоні "братських" взаємин з російським народом, у якого хіба що цар поганий. Цей інфантилізм, на жаль, не може подолати навіть тривала війна між Україною та Росією зараз, що названа цими політичними недолітками як АТО.
Отож, які посили у теперішню українсько-російську війну маємо взяти на озброєння від непереможного Степана Бандери. Пропоную уривки зі свого ширшого матеріялу про Провідника, що базований на його праці "Перспективи української революції".
1. Закорінення більшовизму на московських теренах випливає з хворобливої імперської ментальности росіян захоплювати, принижувати, визискувати. З огляду на це, "Росія є тільки одна – імперіялістична. І так буде доти, доки російський імперіялізм не буде дощенту розторощений, а російський народ не вилікується з нього через пізнання, що його імперіялізм приносить йому самому найбільше лиха – жертв, терпінь і падіння. До цього ще далеко".
2. Зміна влади у Росії – це не зміна імперської ідеології у ставленні до України: "Якщо завтра на зміну большевизмові прийде інша форма російського імперіялізму, то він так само насамперед звернеться всіма своїми силами проти самостійности України, на її поневолення. На це виразно вказує стан політичної думки і настанова російської маси, всіх російських середовищ, як комуністичних, так і антибільшовицьких. У всіх них живе крайня ворожість супроти ідеї державної окремішности, суверенности України".
3. Нацистський гітлеризм і московський комуністичний більшовизм походять з того самого джерела – імперської ментальности. На це неможливо вплинути через якісь моральні чи правові засади – це можливо і треба тільки знищити. Якщо гітлеризм було знищено, то російському імперіялізмові та шовінізмові світова спільнота створила якнайкращі умови для поглиблених модифікацій. Звідси і виріс Путін, путеноїди та ліберасти всіх мастей. Бандера розкриває сутність двох убивчих режимів, які відчув на собі персонально: "Гітлеризм виразно проголошував свій імперіялізм у формі расистської теорії. Большевизм приховує свій московський імперіялізм під формою інтернаціоналізму, класової солідарности пролетаріяту, світової комуністичної революції. Все протиставлення поміж ними, від ідеологічного починаючи, аж до воєнної розправи, за своєю суттю було конкуренційною боротьбою двох подібних імперіялізмів за панування на тому самому просторі, а не боротьбою двох протилежних світоглядів, ідеологій суспільно-політичних систем".
4. Московський імперіялізм за головну мішень має не лише самобутність націй, але гідність і свободу окремої індивідуальности: "Ідея гідности і пошанування людини, її вільного розвитку, власної ініціятиви, творчого та достойного самовключення в гармонійний уклад збірного національного та суспільного життя є діяметрально протилежна до більшовицької тиранії, уярмлення і визискування людини, топтання її гідности, нівечення свободи".
5. Утвердження московського режиму через різні форми побутування – передусім мову, культуру, бізнес та ін. – можливе лише за умови знищення основних українських опор – Бога, Душі, Духовости та Національної Ідеї. Саме на них і спрямовано головний московський удар і саме вони абсолютно віддалені від теперішньої недоукраїнської політичної еліти хоч і з бандерівськими гаслами: "Вона (Москва) зміряє до систематичного оточення української національної субстанції, до виполокання з душі і життя українського народу всього національного змісту".
Отож хоч би скільки теперішній український пластиковий провід розводився про реформи, антикорупцію і децентралізацію – без першорядного закладення україноцентричного фундаменту – це мафи на піску. Читайте життя і твори Бандери як шанс будувати Український Дім, а не чергову космополітичну халабуду.
Виходьте масово і радісно 1 січня на смолоскипні марші з нагоди уродин Провідника по всій Україні, аби засвідчити нашу націоналістичну солідарність і наш подальший опір антиукраїнським силам різного дешевого й дорогого розливу: від маразматичних українофобів до демоліберальної пудри. Слава Нації. Смерть ворогам.
Київ:
Одеса:
Львів:
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.