Росія – це вид країни, що виробляє людське нещастя
Москалі вчора знову насмішили, проте зосталося почуття огиди: "Управління Слідчого комітету (СК) Російської Федерації з розслідування злочинів, пов'язаних із застосуванням заборонених засобів і методів ведення війни, порушило кримінальну справу проти народного депутата України VII скликання Ірини Фаріон (ВО "Свобода"). Російські слідчі переконані, що український політик підбурювала до вбивств, ненависті чи ворожнечі та принижувала людську гідність.
Як зазначено на офіційному сайті комітету з покликанням на інформацію російського слідства, 15 жовтня 2014 року на "мітингу націоналістичного характеру", який відбувся в Києві, депутат українського парламенту Ірина Фаріон публічно виступила із насильницькими закликами знищити Росію як державу і "росіян як групу осіб за національною ознакою" (http://www.akcent.org.ua...)
Типова мова Сатани когось звинувачувати в тому, що є твоєю брудною суттю. Росія – країна терорист, країна – вбивця, країна – агресор, країна – моральний виродок. Як метафорично висловився російський письменник Віктор Єрофєєв у творі "Енциклопедія російської душі", "Росія – це вид країни, що виробляє людське нещастя" (с. 18). Ця дикунсько-варварська країна впродовж розв'язаної російсько-української війни, яка насправді триває від 1654 року, за 2014-2015 рр. УБИЛА понад сім тисяч українців і покалічила понад 30 тисяч. Убивця вона і Небесної Сотні на Майдані. Гостра фаза війни з ними розпочалася з постріла 22 січня 2014 р. у Самвела Нігояна. Я наголошувала на цьому зі сцени київського і львівського майданів. Не чули. Правдою торгувалися – і кайдани просто поміняли (за Шевченком). Імперська Росія ненавидить ідейних, інтелектуальних, вільних людей за сам факт їхнього окремішнього, а понад то національного існування. Вбивати – їхня карма, породжена обм'яклістю і пристосуванством до зла цього світу: "Мені спадає на гадку, що Бог призначив Москву покарати Европу за її моральне гниття" (Ade Custin).
У найближчому ХХ ст. лише 1933 року московський молох знищив 1649 українських науковців, серед них передусім знавці української мови та історії. За статистикою, 1932 року українських науковців і професорів було 10.063 особи, 1940 року – 5.000. За 1932-1937 роки знищено 90% українських письменників (із 200 – 190). Їхня провина у тому, що писали українською мовою. Про убитих 10 млн. голодом кричить тепер випалений війною Донбас, що ще довго криваво вампіритиме українську енергію. Якби ці потвори убили лише ТРЬОХ наших провідників – Коновальця, Шухевича, Бандеру і запроторили на 10 років до тюрми тільки Тараса Шевченка за його СЛОВО, – ми б мали жити задля солодкої і холодної помсти цій імперії ЗЛА на всіх рівнях і в різний спосіб: від вишуканого мистецького інтелектуалізму до сталевої кулі (за Шевченком, "Вас найде правда-мста"). Отож країна – професійний убивця – на очах цілого світу і далі безкарно вбиває і звинувачує в цьому самих жертв.
Огидно, звісно, говорити про це з позиції жертви. Проте мав рацію непопулярний тепер класик, діягностуючи цих дикунів: "Московський ведмідь загарбуватиме доти, доки знає, що европейські звірі не здатні вчинити опір. Московщина спирається не так на свою власну силу, як на боягузтво европейців. Вона залякує Европу і ставить їй якомога більші вимоги, щоб мати потім чим поступитися і тим показати свою поступливість, миролюбність" (К. Маркс).
Це не перше відкриття кримінальної справи проти мене шовіністичною Москвою. Тільки дві перші кримінальні справи були організовані через лакеїв і засланців в Україні: наприкінці 2003 року з моєї ініціятиви моя студентка Юля Пєцух у межах п'ятнадцятилітнього проєкту "Мова – твого життя основа" намалювала блискучий плакат із класичним гаслом на тлі поїзда у бік Росії: Не знаєш? Не розумієш? Не шануєш?.
Тоді "рускоє маладьожноє общество" у Львові, розумій, секта кацапів, годованих ФСБ Росії, разом із квазіукраїнською владою Медведчука-Кучми звинуватила мене у тому самому, що зараз слідчий комітет РФ. Так мене було викинуто зі світу науки в політику. Дурні москалі і перевертні також. Створили собі проблему. Так я познайомилася з Олегом Тягнибоком, який тоді як депутат ВР України максимально оприлюднив цей факт. Це зупинило лакеїв у відкритті кримінальної справи. Я ж здобула стимул знищувати їх своєю інтелектуальною працею.
Вдруге автором відкриття кримінальної справи проти Ірини Фаріон був горезвісний блазень Путіна з українським суфіксом-ідентифікатором -енко Колесніченко. Саме він блискуче провів у Верховній Раді VI скликання мовний закон від ПУЙла. До слова, я йшла в нардепи ВР, щоб скасувати цей закон. МИ, 232 депутати VII скликання, на хвилі національного МАЙДАНУ скасували це найбільше національне ганьбисько. Народ, що не вміє захистити своєї мови, – РАБ. Тому Путін має блискучу мотивацію до війни: "защіщать і освобождать рускоязичноє насєлєніє", бо воно, бачте, досі мови землі, хліб якої поїдає, не вивчило... Це "насєлєніє" – суміш люпменізованого окупанта та яничара. Цю гримучу рабскість підтвердив великий Шевченко, до якого нашому державному проводу, як до неба рачки, такими рядками: "Ради їх, /Людей закованих моїх, / Убогих, нищих... Возвеличу / Малих отих рабів німих! / Я на сторожі коло їх / Поставлю слово".
Чи зрозуміла більшість післямайданного суспільства глибину Шевченкових слів про роль мови у житті нації? Запитання риторичне. Знайшлись "толерантні европейські малороси", зокрема садовісти (від Садовий – є такий мер ошуканець і фарисей) у Львові та деінде, що в скасуванні цього закону побачили причину війни з московським звіром і завомпили спілкуватися мовою окупанта з Донбасом та Кримом. Їхнім утробним голосом став "пастор" Турчинов (тоді як в. о. Президента), що не підписав цього закону до виконання з ганебною рабською мотивацією: "...це призвело б до соціальної напруги та створило умови для політичних спекуляцій". Так сліпці ведуть сліпців. Так діють вовки в овечих шкурах. Так створюється якнайкраще культурницьке тло для агресії Путіна, який краще за плебеїв знає, що межі московської імперії – це межі московського язика. Це також знають турчинови, порошенки, яценюки і садові. Вони персонально найкращі пішаки на воєнній шахівниці Путіна. Вони – трикольорні прапорці путіна на карті української закривавленої КУЛЬТУРИ. Нагадаю Бісмаркові слова, що окупант зі зброєю в руках приходить туди, де програв вчитель і священик.
Отож друга кримінальна справа, організована московськими псами через Колесніченка, стосувалася мого майстер-класу у дитячому садочкові, де я зробила професійне зауваження щодо вживання спотвореної форми гебрайського імени Михайло у дикій формі Міша чи, може, миша... А чого б не Мішель, не Майкл, не Міхаель, не Міхо...? Як обурювалася тим така собі псевдозахисниця українського інформпростору Сюмар, така собі громадська діячка Майдану, що чогось улізла у депутатство, хоч так ратувала за прерогативи громадських рухів. Так рухайся, женщино. У нікуди, звісно. Леся Українка таких облудниць і облудників називала "політичними партизанами".
Словом, і тоді не вдалося москалоті з перевертнями відкрити проти мене кримінальної справи, бо жоден із батьків, за якими "регіонали-путеноїди" полювали під дитсадочком з вимогами писати петиції до суду на Фаріон, на пристали на такі гебістські ініціятиви. Проте досягли іншого. Через брутальні маніпуляції на виборах до парламенту 2014 року просто поміняли місцями бізнесову "Батьківщину" з єдиною ідеологічною силою країни – ВО "Свободою". Направду, мають рацію москалі, коли в особі експерта російського Центру політичного аналізу політолога Павла Даниліна стверджують, що націоналісти Тягнибока – єдині, з ким у жодному разі ні про що не вдасться "домовитися", через це їх і треба заборонити на території РФ. На території України їх і так руками "щирих" українців до парламенту не пропустять. Дивовижна здатність знищувати своїх і вивищувати чужинця над своєю потовченою головою. Путін аплодував. Порошенко торжествував і зловтішався на пару з Тимошенко, Яценюком і Садавим-Каламойскім. Тільки що отримало від цієї змови суспільство?.
Теперішнє відкриття кримінальної справи проти мене і, до речі, О. Тягнибока також, свідчить про поранення московського звіра. До агонії у нього ще не раз треба влучити із гармат різного калібру. Цей звір харчить і захлинається з власної агресії і тупості, вимагаючи нових яничарських жертв. Слова нашого козацького полковника Івана Богуна найкраще застереження для всіх "миротворців" у стосунках з імперсько-шовіністичною Москвою: "Увесь народ Москви є рабом. Приєднатися до такого народу – це гірше, як скочити живим у вогонь". Отож що слабші ми будемо, то сильнішатиме Москва.
Звісно, я могла б просто послати слідчий відділ РФ з допомогою відомого трибуквеного слова, значення якого хіба для них є моментальною дією. Проте, "мат – наше паливо. Як гас. Його не можна розбазарювати" (Віктор Єрофєєв). Ох, москалі, як ви надихаєте на боротьбу. Дякую за стимули.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
