ВІД РЕВОЛЮЦІЇ ГІДНОСТИ ДО КОНТРРЕВОЛЮЦІЇ НЕГІДНИКІВ:

всього за півтора року

Пані та панове! Пропоную на своєму блогові написану напередодні Дня Незалежности блискучу аналітику теперішньої політичної ситуації новітнього в'язня тюрем Порошенка-Авакова Юрія Сиротюка - нардепа від ВО "Свобода" VII скликання, тривалого очільника нашої прес-служби, найкращого законотворця у царині Збройних Сил України (забудьмо недолугий термін "міністерство оборони", бо сильні НЕ ОБОРОНЯЮТЬСЯ, А НАСТУПАЮТЬ І ЗНИЩУЮТЬ ВОРОГА), директора НАЦ "Українські студії стратегічних досліджень", автора терміна "Революція Гідности" і "контреволюція негідників". Хто творить нові поняття, той завше випереджає час або є його локомотивом. Тримайся, Юрку. Ми стаємо щоразу сильніші. Дякуємо за це нашими ворогам. Вони з нас мимоволі роблять Героїв, а з себе ідіотів. Твоє Слово і Діло неспинно творить Героїв і бичує рабів.

З Днем Незалежности, Україно! Незалежність – це Свобода і повновладдя Нації на Своїй, від Бога даній землі. Незалежність – це не формальність, а можливість реалізувати свою місію в цьому світі. Місія нашої нації – здобути Українську Самостійну соборну державу і знищити московський імперіялізм. Саме на долю нашого покоління випала ця свята місія. Не змарнуймо її.

Вчора сів писати текст про 24 річницю відновлення Незалежности нашої нації. Текст вийшов сумний, але не безнадійний. Знищити московський імперіалізм в умовах внутрішньої контрреволюції негідників завдання важке, але не непереборне.

Мусимо одночасно вести Реконкісту – національне визволення від внутрішньої окупації і бути Конкістадорами – визволителями окупованих москалями народів.

А діягноз потрібен, щоб вести правильне лікування.

Нація в небезпеці – ці слова найбільше відповідають ситуації напередодні 24 річниці Незалежности.

Незакінчена Революція обов'язково обертається контрреволюцією та репресіями. Отож цього року мали пік Контрреволюції Негідників. На зміну проросійській диктатурі Януковича прийшов антиукраїнський олігархічний консенсус на чолі з Порошенком, що вміло маскується під псевдопроукраїнську силу.

Попри те, що Україна не програла війни, країну змушують виконувати принизливі умови путінського ультиматиму. До речі, під жорсткими гарантіями США і країн-лідерів ЄС.

Нагадую, рік тому план Путіна складався з чотирьох очевидних цілей, що мали на меті позбавлення України зовнішньої суб'єктности та внутрішньої ідентичности (українськости).

Перше, Путін вимагав конституційно закріпити федералізацію. Зараз під гаслом децентралізації буде зруйновано єдність Української Держави, знищено основу державности – українське село, приведено до влади, через відсутність десепаратизації, проросійських колаборантів в органи місцевого самоврядування в більшості областей України.

Друге, Путін категорично вимагав закріплення офіційного статусу російської мови. Нинішній режим цей план перевиконує. Русифікація часів Порошенка (різними способами) вже перевершила і попередній режим. Більшість представників уряду нахабно послуговуються виключно мовою окупанта. Ба більше, окупаційномовні радники тепер на усіх українців, що обстоюють збереження національної ідентичности, накинули принизливий ярлик "вишеватники". Дискримінаційний закон Ківалова-Коліснічєнка повернув російську мову в рекламу, триває знищення українських шкіл шляхом оптимізації та русифікації. Агресивна українофобія та інформаційна окупація мають вільне поле для подальшої денаціоналізації України. Армія, замість підняття національного патріотизму, стала ще одним джерелом русифікації. І тут план Путіна працює з перевиконанням термінів.

Третє, Путін хотів знищити зовнішньополітичну суб'єктність України. І в цьому він має успіх. Попри реляції про європейський вибір і орієнтацію на стандарти НАТО, наявність проросійського анклаву та конфлікту на території України внеможливлює практичну євроінтеграцію. Понад то, український режим сам робить семимильні кроки до знищення власної суб'єктности. Ключові зовнішньополітичні та й внутрішні рішення ухвалюють під неприхованим диктатом зовнішніх центрів. Україну примушують ухвалити Конституцію, продиктовану під очевидним зовнішнім тиском. Бездумні фінансові запозичення кидають країну в довгострокову економічну кабалу.

Нація, що під час Революції була владою і сувереном на своїй землі, штучно заганяється у ярмо політичних, юридичних і фінасових зобов'язань. Тому і цей пункт плану Путіна перевиконано.

Свою окупацію Путін мав на меті закріпити наявністю військових баз та ідеологічних блокпостів у вигляді ідеологічної диверсійно-розвідувальної діяльності УПЦ МП. На разі ми чуємо про якийсь спільний військовий центр у Донецьку, але жодного рішення ВРУ про допуск на територію України російського контингенту чи військових радників не було. Тому легалізація російських військових баз – це завдання виконане практично і лише потребує юридичної легалізації. А заміни статусу УПЦ МП на закордонну РПЦ в Україні так і не відбулася.

Отак за рік існування мирних мінських угод Україна і без широкомасштабного наступу Путіна практично виконала його План.

При чому ситуація лише погіршується. Єдиний ресурс збереження країни -енергія її нації – свідомо вбивається. Українці готові битися і вмирати за націю, але не класти життя за ліпецькі цукеркові фабрики в липовому перемир'ї.

Націю, що робила Революцію, усунули від керівництва країною. Владу посіли чужинці і по крові, і по духу.

Погіршення економічної ситуації створює можливість Путіну відкрити другий внутрішній фронт. Відбувається стрімка большевізація населення. Навіть позірно патріотично налаштовані сили стають маріонетками в руках контрревоюціонерів та негідників. Йде підрив державности зсередини. Стрімко падає довіра нації до влади, патріотичний рух розколено, відбувається люмпенізація населення, а лідери громадських думок скочуються до ультрапопулізму. Це фактично пікова точка контреволюції негідників. За нею, або Реконкіста, або остаточна реалізація плану Путіна.

Як зруйнувати цей план?

Перше, Україна ніколи не програвала Москві в прямому військовому протистоянні. Тому страшилка "на нас нападе Путін" виключно для внутрішнього використання, щоб тримати у покорі український народ. Мілітаризація українців – це запорука внутрішньої і зовнішньої безпеки.

Друге, Україна зобов'язана вийти з ганебних мінських угод, розірвати дипвідносини з РФ до повного визволення територій.

Третє, Україна повинна очолити широкий фронт національно-визвольної боротьби поневолених Росією народів.

Четверте, нація має переглянути умови необґрунтованих зовнішніх запозичень і припинити скочування України в зовнішню боргову кабалу. Усе це можна робити, коли вдасться відновити солідарність революційного руху та об'єднання навколо Національної Ідеї. Українська нація довела, що може покласти на лопатки будь-який режим. Тепер головне завдання – на зміну чинній колоніяльній системі збудувати свій Порядок... Український за формою і змістом...

Вперед! Бо нам ні на кого надіятись і нічого озиратися назад!

Юрій Сиротюк

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.