МОВА – КОРДОНИ НАЦІЇ, ВІСЬ ДЕРЖАВИ
У Міжнародний день рідної мови не писатиму ні як політик, ні як науковець. Море сказано, написано і ЗРОБЛЕНО. Сліпий не бачить. Глухий не чує. Натомість запропоную уривки зі ще неопублікованого нотатника "Війна кличе" рядового солдата-міліціянта з батальйону "Золоті ворота" Петра Билини за мого літературного редакторства. Цю диво-книжку незабаром побачимо друком. Отож кілька імперативів.
1. "Картоплю мені випало чистити з "Капеланом" та "Сташиком", перший із Сумщини, другий із Бессарабії – обоє українці. Розмовляють між собою московською, працюють без охоти. Запитую у "Капелана", що він робив до свого висвячення. Відповідає: "А...чєво я толька нє дєлал". Зауважую, що він, яко капелан УПЦ КП, мусить бути взірцем для своєї пастви, добре працювати і послуговуватися у побуті українською, а не московською мовою. Запитую, чого він не говорить українською? Може, мова не дорозвинена і нею неможливо висловити своїх думкок або, може, ви не дорозвинені і не можете вивчити державної мови, чи, може, вам ваше лінивство не дає цього зробити? "Капелан" сердиться і говорить, що він спілкується з людиною тією мовою, якою говорить та людина, і що саме через таких, як я, що хочуть примусити всіх говорити українською мовою, і почалася ця війна. Погоджуюся з ним. Москалі думали, що вже всі українці перетворилися на безхребетних хохлів; що українцям однаково, у якій країні жити і якою мовою говорити, аби тільки їдло було у кориті та було б тепленьке місце для прилаштування свого гузна. Москалі сподівалися, що без війни приєднають Україну до "вєлікава рускава міра". Та знайшлися люди, які не хочуть приєднуватися до того "рускава міра", а хочуть залишитися українцями. Вони вяли зброю та почали чинити збройний український опір. То ж саме через них і почалася війна, і ми воюємо, власне, з московським народом, а не з Путіним чи олігархами, чи якимось всесвітнім жидівством".
2. "За що пішли воювати "Сташик" та "Капелан"? Вони не розуміють, що вони поширюють московську мову та заперечують існування Української Держави, бо українську культуру неможливо передати нащадкам якоюсь іншою мовою, зі зникненням української культури відпаде й потреба в існуванні Української Держави".
3. "Коли українець відповідає московськомовному громадянинові України московською, то це не толерантність, – це почуття холуйської етнічної меншовартости, безхребетність, неосвіченість та безкультурність".
4. "Коли українець відповідає московськомовному громадянинові України московською, то це не толерантність, – це почуття холуйської етнічної меншовартости, безхребетність, неосвіченість та безкультурність. Аби українці вживали свою мову та дорозвинули б своє етнічне самоусвідомлення, то й українські москалі та жиди потяглися б за нами. І мали б ми тоді потужну сучасну державу, і московським москалям не було б чиї права захищати в Україні, і Путіну було б тяжко знайти привід до вторгнення".
Нова порція МОВНОЇ СИЛИ згодом. Перемог і мовного лету.
5. Сумно, смішно й огидно дивитись, як два хохли "Сташик" та "Капелан" говорять один до одного хохляцькуватим суржиком московської мови.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.