Олександер Олесь: "Нагло ворони знялися, буйним сміхом залилися..."

3 січня 2017 року через 73 роки від дня поховання вийнято на Ольшанському цвинтарі в Празі домовину великого українського поета-емігранта Олександра Олеся. Того Олеся, який у надриві казав:

Прокляття, розпач і ганьба!

Усю пройшов я Україну

І сам не знаю, де спочину

І де не стріну я раба...

Того Олеся, що передбачив: орлів постріляють – посмітюхи повернуться. Того Олеся, що шмагав безвольного Тичину за його відступництво ("І ти продався їм, Тичино, І ти пішов до москаля..."?).

Того Олеся, що апокаліпсив:

Коли Україна життя прокляла

І ціла могилою стала,

Як сльози котились і в демона зла,

Европа мовчала...



Як з'ясувалося, ренту за місце великого поета (20 тисяч крон на 10 років!) оплачував діяспорянин у Чехії пан Михайлишин, що помер, і син його (кажуть зі Швайцарії) конче хоче поховати батька в ОЛЕСЕВІЙ могилі. Замість Олеся. І Европа вмить до цього готова! Та й до чого тут Чехія?

Чи не урок це для нас, що стрімголов через прокляту евроглобалізацію, "практичну мораль" та дику меркантильність зрікаються святого: діти батьків своїх, громадяни батьківщини своєї, сини й доньки МОВИ та КУЛЬТУРИ своєї. Тоді й могили розверзаються, аби "славних прадідів великих правнуки погані" остаточно вигибли на цій землі.

"Все ми бачим, а не чуєм,

І ніяк ми не згадаєм,

Що зробилось з нашим краєм,

І не знаєм, – божевільні, -

Чи в неволі ми, чи вільні".





Агов! Міністерство культури! Міністерство закордонних справ! Ви таки ВИРОДКИ СПРАВЖНІ.

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.