ЧОМУ ПОТРІБНА ГРАФА "НАЦІОНАЛЬНІСТЬ" (або Як ми реєстрували нашу ЕВУ-УКРАЇНОЧКУ)!
Постановили ми нині з моїм зятем зареєструвати наше диво – новонароджену 1 травня Евоньку. Звісно, що наша умова оформленого свідоцтва про народження Евоньки, Евусі, Евенятка... – це зазначене в документі не лише громадянство її батьків, але і їхня НАЦІОНАЛЬНІСТЬ як основа ВІДОКРЕМЛЕНОГО культурного буття кожного народу. На нашу вимогу ми отримали не лише категоричне заперечення, але й обурливе подивування схарапудженої чиновниці, що покликана це робити для зручности відразу ж у пологовому будинку на Мечникова, що у Львові. Особа жіночої статі почала перед нами вимахувати чиїмось паспортом, вивергаючи звуки, що цього (себто національности) нема "згідно паспорту". Я зі співчуттям дивилася на це стихійне лихо з купою помилок в українському мовленні, якому намагалася пояснити концепційну різницю між поняттям ГРОМАДЯНСТВА і НАЦІОНАЛЬНІСТЮ (етнічністю). Бачила хіба очі, повні пустошного жаху. Грюкнувши дверима, вийшли, щоб тепер шукати національного щастя у місцевому РАГСі.
1.Отже, ІСТОРІЯ ПРОБЛЕМИ. Далекого 1996 року з ініціятиви РУХУ (отих гібридів, запакованих у складний прикметник: націонал-демократи, себто трохи демократи, трохи націонали – розумій ні те ні се – наше тривале суспільне горе і прокляття) з паспорта вилучено графу "НАЦІОНАЛЬНІСТЬ".
2. 12 вересня 2002 року Постановою Кабінету Міністрів України N1367 ("Про затвердження зразків книг реєстрації актів цивільного стану та описів бланків свідоцтв, що видаються державними органами реєстрації актів цивільного стану") було вилучено в СВІДОЦТВІ ПРО НАРОДЖЕННЯ і у свідоцтві про усиновлення ЗАПИС ПРО НАЦІОНАЛЬНІСТЬ БАТЬКІВ, а у свідоцтві ПРО ШЛЮБ – НАЦІОНАЛЬНІСТЬ ПОДРУЖЖЯ!
3. 10 листопада 2010 року Постановою Кабінету Міністрів України N1025 ("Про затвердження зразків актових записів цивільного стану описів та зразків бланків свідоцтв про державну реєстрацію актів цивільного стану") графу "національність" вилучено з усіх бланків про державну реєстрацію.
УВАГА! ЦІКАВИНКА!!! Під час голосування за Уряд на чолі з Яценюком 2014 року ми, депутати ВР України VII скликання, отримали особові справи на кожного пропонованого міністра, де у бланках особових справ БУЛА графа "національність". Всі майбутні міністри чемно цю свою національність зазначили, наприклад, Аваков – вірменин, Денисова – росіянка, всі решта – українці. ЛИШЕ ЯЦЕНЮК у графі національність написав ГРОМАДЯНИН УКРАЇНИ.
Отже, чи є сьогодні у нашому юридичному полі документ, що підтверджує національність ТИТУЛЬНОЇ НАЦІЇ – УКРАЇНЦІ? Запитання риторичне. Натомість Закон України "Про національні меншини в Україні" містить право визначати свою національність ВСІМ нацменшинам, що живуть в Україні. Поза законом, як бачимо, опинились хіба ми, державотворчий етнос, українці, що став абсолютно безправний на своїй землі і передусім через вимивання з етноніма "українець" первісного змісту: етнічної, а не ПОЛІТИЧНОЇ належности...Чому маємо вимагати зазначення своєї національности?
1. "Міжнародний Пакт про громадянські політичні права" поділяє ЛЮДСТВО за національною ознакою.
2. "Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод" покликається передусім на національний поділ.
3. Рамкова Конвенція Ради Европи "Про захист національних меншин" надає право людині ВІЛЬНО вирішувати, до якої національности вона належить.
4. У Законі України "Про національні меншини в Україні" (ст. 3), зазначено: "До національних меншин належать групи громадян України, які не є українцями за національністю".
5. Графу національність обов'язково використовують під час перепису населення, який в Україні свідомо знову відкладено винятково через безсумнівне збільшення частки ЕТНІЧНИХ УКРАЇНЦІВ, що вкотре підтверджує моноетнічність нашої Держави, а отже, АБСОЛЮТНЕ І БЕЗЗАСТЕРЕЖНЕ панування УКРАЇНСЬКОЇ мови і культури.
6. Нормативно-правові документи інших країн Европи у заяві про реєстрацію народженої дитини, свідоцтві про народження, про шлюб містять графу "національність" або "національне походження". Хоч це, звісно, геть другорядний аргумент.
Отже, графа "НАЦІОНАЛЬНІСТЬ" зникла з документів цивільного стану в Україні з єдиною метою: знищити, засимілювати, розчинити українців як КУЛЬТУРНО-ЕТНІЧНУ та ДЕРЖАВОТВІРНУ СПІЛЬНОТУ на догоду космополітично-масонському місиву! Не вдалося цього зробити через ГОЛОДОМОР 1933, 1947 років щодо селянства, через терор і репресії інтелектуалів упродовж колонізованих століть, то роблять це тепер щодо ВСІЄЇ нації "тихо і безшумно" через похоронну команду лібералізму: "Демократія, особливо ліберальна демократія, діє краще за Голодомор – проносить легко й безшумно, не уриваючи сну" (Юрій Іллєнко).
Нема слова – нема реалії! Словосполуку "національність – українець" цілеспрямовано й зумисно ВИЛУЧЕНО, отже, вилучено факт існування НАЦІЇ. Це, власне, те, що потрібно глобалістам для загарбання наших чорноземів, бо з душею-мовою, видається, вислід для них непоганий: "єдина країна – єдіная страна".
Чи може це зрозуміти чиновниця, прислана для випису свідоцтв новонароджених у Пологовому будинку на Мечникова, що у Львові? Думаю, що ні! Вона, оця суміш совкокосмополітизму, прекрасний трофей глобалістів, у пащі яких має зникнути НАЦІОНАЛЬНІСТЬ "українець", а відтак і сама Україна як окрема ЕТНОКУЛЬТУРА передусім.
Словом, ми не спинимося у нашому намаганні записати нашу Евоньку УКРАЇНКОЮ і продовжимо домагатися запису національности батьків у свідоцтві про народження вже за місцем проживання.
P.S. Ще далекого 7 липня 2014 року я, як депутат ВР України, звернулася до міністра юстиції П. Петренка з вимогою повернути графу національність у паспорт і серед мотлоху "юридичних" слів отримала таку відповідь: "Водночас обов'язковим є те, щоб право офіційного декларування своєї національності не перетворилось на тягар, коли внесення відомостей про національність до офіційних документів буде обов'язком фізичної особи" (див. блог на е-носії "Українська правда" від 14 серпня 2014 року "Пізнай себе – і буде з тебе (або про графу національність).
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.